РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     2007 року січня місяця  30  дня  м.  Полтава  Колегія  суддів
судової палати у цивільних справах апеляційного  суду  Полтавської
області в складі:
 
     Головуючого: Дряниці Ю.В. Суддів: Лобова О.А., Прядкіної О.В.
при секретарі:  Лимар  О.М.,  Адамській  О.В.  з  участю  позивача
ОСОБА_2 відповідача ОСОБА_1. представника відповідача ОСОБА_6
 
     розглянула у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Полтаві
цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1
 
     на рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 червня
2006 року та додаткове рішення того ж суду від  2  листопада  2006
року
 
     по  справі  за  позовом  ОСОБА_2  до  ОСОБА_1,  ОСОБА_3   про
відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою
 
     Колегія   суддів,   заслухавши   доповідь    судді-доповідача
апеляційного суду Дряниці Ю.В., -
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     В березні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до  суду  з  зазначеним
позовом, прохаючи стягнути з відповідачів на  його  користь  41329
грн. 88 коп. в рахунок  відшкодування  заподіяних  збитків,  15000
грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 56329  грн.
88 коп.
 
     Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 2.12.2003  року
в напрямку вул. В.Тирнівської від вул.  Г.Сталінграда  в  напрямку
вул. Примакова рухався  автомобіль  Форд-Скорпіо  д.н.з.  НОМЕР_1,
який  належить  на  праві  приватної   власності   ОСОБА_4.,   під
керуванням ОСОБА_1.. ОСОБА_1 порушив п.11.2 ПДР  України  (повинен
був рухатись як найближче до правого  краю  проїзної  частини,  не
врахував стан  дорожнього  покриття  на  даному  відрізку  шляху),
навпроти опори електропередач № 109, не  справився  з  керуванням,
виїхав на смугу зустрічного руху, чим порушив п.п. 11.4; 12.1  ПДР
України і скоїв зіткнення з автомобілем ОСОБА_5.
 
     В  результаті  зіткнення  належний  йому  автомобіль  отримав
технічні пошкодження, а він - тілесні ушкодження.  Йому  заподіяні
матеріальні збитки: по ремонту автомобіля  -23865  грн.  88  коп.,
збитки понесені в результаті лікування - 3135 грн. 16 коп., збитки
пов'язані з доглядом матері  -  1280  грн.,  збитки,  пов'язані  з
орендою автомобіля - 10500 грн.
 
     2
 
     Крім матеріальних збитків, йому  заподіяні  моральні  збитки,
оскільки  він  витратив   автомобіль,   йому   заподіяні   тілесні
ушкодження, він переніс біль, що призвело до душевного розладу.
 
     Основним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 21
червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
 
     Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 33700 грн.
59 коп.  матеріальних  збитків,  300  грн.  витрат,  понесених  по
складанню висновку спеціаліста  -автотоварознавця,  4000  грн.  на
відшкодування заподіяної моральної шкоди, а всього 38000  грн.  50
коп.
 
     У задоволенні позову у частині інших позовних  вимог  ОСОБА_2
до ОСОБА_1 відмовлено.
 
     Стягнуто з ОСОБА_1  на  користь  держави  388  грн.  51  коп.
судових витрат.
 
     У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відмовлено.
 
     Додатковим рішенням Київського районного суду м. Полтави  від
2 листопада 2006 року зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1, після
відшкодування  ОСОБА_2   завданих   збитків,   пошкоджені   деталі
автомобіля Ніссан, д.н.з.  НОМЕР_2  згідно  переліку,  визначеному
Актом № 007/02/04 дослідження спеціаліста -  автотоварознавця  від
1.03.2004 року.
 
     В апеляційній  скарзі  на  основне  рішення  ОСОБА_1  просить
рішення  скасувати,  а  справу   направити   на   новий   розгляд,
посилаючись   на   порушення   судом   норм    матеріального    та
процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи  та
невідповідність висновків суду обставинам справи.
 
     В апеляційній скарзі на  додаткове  рішення  ОСОБА_1  просить
додаткове  рішення  місцевого  суду  змінити,  постановивши   нове
рішення, в  якому  зазначити,  що  пошкоджені  деталі  передаються
позивачем  відповідачеві  до  отримання  суми   відшкодування   за
рішенням суду, вважаючи,  що  додатковим  рішенням  було  порушено
принцип справедливості розгляду цивільних справ.
 
     Перевіривши матеріали справи,  з'ясувавши  межі  апеляційного
оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна  скарга  підлягає
частковому задоволенню з підстав, визначених п.1  ч.I  ст.309  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
 
     За результатами апеляційного розгляду колегія суддів  вважає,
що  при  вирішенні  спору  по  суті  місцевим  судом  були   вірно
встановлені  обставини,  пов'язані  з  ДТП,  що   відбулось.   Цим
обставинам судом першої  інстанції  дано  належну  правову  оцінку
відповідно до вимог ст.ст. 440; 440-і ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          (ред.
1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
         року) та  ст.ст.  1166;  1167;  1187  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        , чинних на момент пред'явлення позову.
 
     Однак, з урахуванням обставин справи, колегія суддів  вважає,
що при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної  шкоди
та стягнення збитків за договором оренди пошкодженого  автомобіля,
судом було неповно з'ясовані  обставини,  що  мають  значення  для
справи.
 
     Так, при вирішення питання  про  розмір  стягнення  моральної
шкоди, місцевий суд належним чином не врахував принцип виваженості
і розумності при визначенні такою, тому рішення суду в цій частині
підлягає зміні, а розмір - зменшенню до 1000 грн.
 
     Також колегія суддів вважає, що  при  вирішенні  питання  про
відшкодування збитків за договором оренди,  суд  не  врахував  тих
обставин, що видаткові  касові  ордери  (а.с.  90,  92;  93),  які
датовані 2004 роком підтверджують факт отримання позивачем  коштів
від орендаря, тому колегія суддів приходить  до  висновку,  що  за
договором оренди автомобіля збитків позивачеві нанесено не було.
 
     Тому, рішення суду, в цій  частині,  підлягає  скасуванню,  з
постановлениям  нового  рішення  про  відмову  в  задоволенні  цих
позовних вимог.
 
     В зв'язку з зазначеним відповідно підлягає зменшенню і розмір
державного мита.
 
     Колегія суддів також вважає, що висновки  суду,  викладені  в
додатковому рішенні є законним  та  обгрунтованим,  оскільки  саме
зобов'язання   позивача   ОСОБА_2   повернути    ОСОБА_1,    після
відшкодування  ОСОБА_2   завданих   збитків,   пошкоджені   деталі
автомобіля Ніссан, д.н.з. НОМЕР_2, є вірним способом відшкодування
завданих збитків,
 
     3
 
     тому рішення суду підлягає залишенню без змін, відповідно  до
вимог ст. 308 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
 
     Керуючись ст.ст. 303; 308;  309  п.1  ч.I;  316  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів,-
 
     УХВАЛИЛА:
 
     Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1  на  основне  рішення  Київського
районного суду м. Полтави від 21  червня  2006  року  задовільнити
частково.
 
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1  на  додаткове  рішення  Київського
районного суду м. Полтави від 2  листопада  2006  року  відхилити,
залишивши його без змін.
 
     Основне рішення Київського районного суду м. Полтави  від  21
червня 2006  року  змінити,  виклавши  абзац  другий  резолютивної
частини рішення в такій редакції: стягнути з  ОСОБА_1  на  користь
ОСОБА_2 - 26700  грн.  59  коп.  матеріальних  збитків,  300  грн.
витрат,   понесених   по   складенню   висновку   спеціаліста    -
автотоварознавця, 1000 грн. на відшкодування  моральної  шкоди,  а
всього 28000 грн. 59 коп.
 
     Абзац четвертий резолютивної частини рішення викласти в такій
редакції: стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 288 грн.  51  коп.
судових витрат.
 
     В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.
 
     Рішення набирає чинності з моменту його проголошення  і  може
бути оскаржене до Верховного Суду України  протягом  двох  місяців
шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до  суду  касаційної
інстанції.
 
     Судді: