РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     24 січня 2007 року
 
     м.Ужгород
 
     Судова колегія палати в цивільних справах  апеляційного  суду
Закарпатської області в складі:
 
     головуючого - Собослой Г.Г., суддів - Белякова I.I., Iгнатюка
Б.Ю., при секретарі - Байзат С.Ю.,
 
     з участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  адвоката  -  ОСОБА_4,
перекладача - ОСОБА_5,
 
     розглянула  у  відкритому  засіданні   цивільну   справу   за
апеляційною скаргою ОСОБА_1  на  рішення  Берегівського  районного
суду від 03 листопада 2006 року по справі за  позовом  ОСОБА_1  до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконкому Берегівської міської ради про визнання
права власності на нерухоме майно та зустрічним  позовом  ОСОБА_2,
ОСОБА_3 до ОСОБА_1,  третя  особа  на  стороні  позивача  виконком
Берегівської міської  ради  про  зобов'язання  знесення  самочинно
збудованої споруди, -
 
                            ВСТАНОВИЛА
 
     У липня 2006 року ОСОБА_1 звернулася в  суд  із  позовом  про
визнання її  власником  житлового  будинку,  який  позначений  під
літерою "А" в технічному паспорті дворогосподарства, розташованого
за адресою АДРЕСА_1 та прибудинкових  споруд  позначених  літерами
"В", "З", "И", "К" та №4.
 
     В позовній заяві зазначала, що в березні 1984  року  її  мати
ОСОБА_6 придбала у власність 6/10  будинковолодіння  АДРЕСА_1.  07
квітня 2000 року  її  мати  ОСОБА_6,  подарувала  їй  6/10  даного
будинку. З 1984 року, як вона так і  відповідачі  з  дозволу  один
одного, самовільно побудували надвірні споруди і  просили  визнати
за нею право власності на них.
 
     зустрічною позовною
 
     У жовтні 2006 року  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  звернулися  в  суд  із
заявою до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованої  споруди,  яка
позначена під літерою "В", оскільки така  здійснена  з  порушенням
будівельних норм та правил пожежної безпеки і порушує їх право  на
безпечне користування їх нерухомим  майном,  так  як  був  випадок
пожежі у вказаній будівлі.
 
     Рішенням Берегівського районного суду від 03  листопада  2006
року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
 
     Визнано за ОСОБА_1 право власності на  житловий  будинок  під
літерою "А", прибудинкові споруди під літерами "З",  "И",  "К"  та
під №4 згідно технічного паспорту, розташованих в АДРЕСА_1.
 
     Справа  №22ц-119/07  Головуючий  у  1-інстанції:   Гал   Л.Л.
Доповідач: Собослой Г.Г.
 
     номер рядка ст./зв. 5
 
     Зустрічний позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третьої  особи
на  стороні  позивача  виконком  Берегівської  міської  ради   про
зобов'язання знесення самочинно збудованої споруди задоволено.
 
     Зобов'язано ОСОБА_1  знести  самочинно  збудовану  споруду  -
сарай під літерою "В" згідно технічного паспорту, розташованого за
адресою в АДРЕСА_1.
 
     В апеляційній скарзі ОСОБА_1 поросить рішення суду  скасувати
в  частині  зобов'язання  знести  самовільно  збудовану   споруду,
позначену  під  літерою  "В"  відповідно  до  технічного  паспорту
розташованого за адресою АДРЕСА_1, як таке, що постановлено в  цій
частині з порушенням норм процесуального; та матеріального  права,
оскільки будівництво сараю здійснено нею у 1984  -  1985  роках  і
пропущено  строк  позовної  давності  для  звернення  за  захистом
порушеного  права.  Приймаючи  рішення  про  знесення   самовільно
зведеної нею будови суд вдався до суперечливих  висновків  так  як
земельна ділянка між ними не розділена і право власності на неї ні
за ким не встановлено і вони мають рівні права  щодо  користування
ділянкою.
 
     Мотивуючи висновок про знесення нею сараю, суд в  рішенні  не
зазначив, яке порушено право відповідачів на безпечне користування
їх нерухомим майном.
 
     В решті рішення суду не оскаржено і відповідно до ст.223  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
         воно набрало законної сили.
 
     суд в рішенні
 
     Заслухавши пояснення ОСОБА_1, виступ  адвоката  ОСОБА_4,  які
підтримали  доводи  викладені  в  апеляційній   скарзі,   ОСОБА_2,
ОСОБА_3, які просять рішення суду залишити без  змін,  перевіривши
матеріали справи, судова  колегія  вважає,  що  апеляційна  скарга
підлягає задоволенню із скасуванням рішення суду першої  інстанції
в частині зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно  збудований  сарай
під літерою "В" і ухваленням нового рішення в  цій  частині,  яким
відмовити в задоволенні зустрічного  позову  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  із
наступних підстав.
 
     Задовольняючи  зустрічну  позовну  заяву   ОСОБА_2,   ОСОБА_3
констатував,  що  правовідносини  між  сторонами  щодо  спору  про
визнання права власності за ОСОБА_1 на самочинно збудований  сарай
під літерою "В" регулюється ст.376 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        . Земельна
ділянка, якою користуються сторони не" розділена, право  власності
на неї ніким не встановлено  і  ними  заперечується  про  визнання
права власності на нерухоме  майно  за  позивачкою  по  первісному
позову, яка  здійснила  самочинне  будівництво  сараю  так  як  це
порушує їх право,  а  тому  зустрічні  позовні  вимоги  підлягають
задоволенню.
 
     Даний висновок суду не грунтується на фактичних обставинах  і
рішення суду  постановлене  всупереч  вимогам  ст.ст.328,  376  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Відповідно до ст.328 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
          право  власності
набувається на підставах, що  не  заборонені  законом,  зокрема  з
правочинів.
 
     Згідно договору дарування від 07  квітня  2000  року  ОСОБА_6
подарувала ОСОБА_1 6/10 частин житлового будинку з  належними;  до
них надвірними побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1.
 
     Це будинковолодіння складається з  двох  жилих  будинків,  що
позначені на генеральному плані під літерами  "А"  та  "Б".  Жилий
будинок "А"  вибудований  із  самана,  містить  в  собі  дві  жилі
кімнати, площею 44,30 кв.м.,  2-х  кухонь,  приміщення  для  газу,
кладової, ванної, веранди та  прохідної,  загальна  площа  будинку
становить 83,70 кв.м., будинок "Б" вибудований із цегли містить  в
собі дві жилі кімнати, жилою площею 31,90 кв.м,,  кухню,  кладову,
приміщення для газу та ванної, загальна площа будинку 58,80 кв.м.,
до  будинковолодіння  примикає  В-сарай,   Д-вбиральня,   Е-сарай,
3-вбиральня, Ж-гараж, №1-3 огорожа, №4-криниця.
 
     Земельна ділянка, яка закріплена за даним домоволодінням  між
сторонами не розділена, вона знаходиться в спільному користуванні,
власником її є Берегівська міська рада.
 
     2
 
     Сарай під літерою "В" був  побудований  у  1984  році  і  він
зареєстрований  за  одним  будинковолодінням,   що   стверджується
характеристикою будинку, господарських будівель і споруд  із  часу
набуття  права  власності  на  будинок  під  літерою  "А"  ОСОБА_1
переобладнання та перебудову  сараю,  яким  вона  користується  не
проводилося.
 
     За таких обставин, сарай під  літерою  "В"  не  є  самочинною
спорудою, оскільки  він  зареєстрований  в  установленому  законом
порядку за цим домоволодінням і судом застосовано норми ст.376  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        , які не поширюються на ці правовідносини.
 
     Враховуючи наведене рішення суду першої інстанції  в  частині
зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудовану  споруду  -  сарай
під літерою "В" згідно технічного паспорту підлягає  скасуванню  з
ухваленням нового рішення відповідно до ч.I п.4 ст.309 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , яким  в  зустрічному  позові  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  слід
відмовити із вищезазначених підстав.
 
     Керуючись ст.ст.376, 392  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  ст.ст.60,
309, 316 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , судова колегія, -
 
     РIШИЛА:
 
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
 
     Рішення Берегівського районного суду від  03  листопада  2006
року в частині зобов'язання  ОСОБА_1  знести  самочинно  збудовану
споруду -  сарай  під  літерою  "В"  згідно  технічного  паспорту,
розташованого за адресою в АДРЕСА_1 -скасувати.
 
     В зустрічному позові ОСОБА_2,  ОСОБА_3  до  ОСОБА_1,  третьої
особи на стороні позивача виконком Берегівської міської  ради  про
зобов'язання знесення самочинно збудованої споруди - відмовити.
 
     Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
 
     безпосередньо до суду
 
     Рішення може бути оскарження до Верховного  Суду  України  на
протязі двох місяців з дня
 
     набрання ним законної сили, шляхом подачі  касаційної  скарги
касаційної інстанції.
 
     Головуючий - Собослой Г.Г. Судді - Беляков LI. Iгнатюк Б.Ю.
 
     ВIРНО:
 
     Суддя апеляційного суду Закарпатської області
 
     Г.Г. Собослой
 
     з