РIШЕННЯ
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     "17"  січня  2007  р  Судова  палата  в   цивільних   справах
апеляційного суду Черкаської області в складі:
     головуючого  Захарової А.Ф.
     суддів  Адаменко Л.В., ПодорогаВ.М.
     при секретарі  Ковтун Л.Б.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні в  місті  Черкаси
апеляційну скаргу ОСОБА_1  на  рішення  Чорнобаївського  районного
суду Черкаської області від 14 листопада  2006  р.  по  справі  за
позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про  стягнення  аліментів  в  твердій
грошовій сумі та ОСОБА_3 до ОСОБА_2  про  стягнення  аліментів  на
неповнолітню дитину  та  утримання  до  досягнення  дитиною  трьох
років.
     Вивчивши   матеріали   справи,   вислухавши   ОСОБА_1.,   яка
підтримала доводи апеляційної скарги,  та  представників  ОСОБА_2,
ОСОБА_3., які заперечували на доводи скарги, судова палата, -
                           встановила:
     В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду  з  позовом  до
ОСОБА_2 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.
     Вказувала, що в 1991 році  зареєструвала  шлюб  з  ОСОБА_2  в
Дніпровському РАГС м. Києва.
     В цьому шлюбі народилася дочка ОСОБА_4, 1992 року  народження
та син ОСОБА_5, 1994 року народження, батьком яких в органах  РАГС
записаний відповідач. Дочка є інвалідом з народження.
     В 2003 році шлюб їх було розірвано в судовому порядку.
     Постановами Чорнобаївського  районного  суду  від  07.11.2003
року та від 18.12.03 року з відповідача  на  її  користь  стягнуто
аліменти на утримання двох дітей - ОСОБА_4., 1992 року  народження
та ОСОБА_5., 1994 року  народження  в  розмірі  1/2  частини  його
заробітку щомісячно (1/3 частина заробітку  як  аліменти  і  17  %
заробітку як матеріальну допомогу).
     На протязі 2,5 років  вона  отримувала  аліменти  з  великими
затримками, неодноразово зверталася до виконавчої служби, до суду.
Останній раз вона отримала аліменти за січень 2006 року в сумі 207
грн.
     Вона просила б визначити аліменти в  твердій  грошовій  сумі,
яка  складатиме  1000  грн.  на  місяць,  поскільки  виявлено,  що
відповідач має значно більші доходи, ніж визначає  його  заробітна
плата. Про це свідчать такі факти : відповідач  нещодавно  придбав
новий  автомобіль  ДЕО  Ланос  (  №НОМЕР_1,  2006  року   випуску,
зареєстрована 25.02.2006 року Золотоніським МРЕО), який коштує  60
тис. грн. Також відповідач веде спосіб життя, що не може дозволити
його  офіційна  зарплатня  (дорогий  одяг,  предмети  побуту).  На
підтвердження    цього    просила    б     провести     обстеження
матеріально-побутових умов проживання відповідача.
     На її неодноразові прохання до відповідача допомогти  коштами
на утримання, лікування , оздоровлення дітей він відповідав, що не
має на це коштів, хоча це  не  відповідає  дійсності  та  реальним
доходам відповідача.
     На підставі викладеного,  ст.ст.  76,88,  141,  184,  185  СК
України просила суд стягнути з відповідача на її користь  аліменти
на утримання дітей ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_1 народження,  та  ОСОБА_5,
IНФОРМАЦIЯ_2 народження в твердій грошовій  сумі  в  розмірі  1000
грн. щомісячно.
     В червні 2006 року до суду звернулась ОСОБА_3  до  ОСОБА_2  з
позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, вказуючи,  що
з 05 березня 2005 року перебуває в шлюбі з відповідачем, в якому у
них IНФОРМАЦIЯ_3 народився син ОСОБА_6.
     Посилаючись на те, що відповідач не  надає  їй  в  даний  час
матеріальної допомоги на утримання дитини, а також допомоги на  її
проживання, оскільки вона знаходиться у відпустці  по  догляду  за
дитиною до досягнення нею трирічного віку, не працює,  просила  на
підставі ст.ст. 180-184, 187 СК України стягнути з ОСОБА_2. на  її
користь аліменти  в  розмірі  1/4  частини  всіх  видів  заробітку
відповідача, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей
даного віку, на утримання сина ОСОБА_6, IНФОРМАЦIЯ_3 народження та
в  такій  же  частці,  тобто  1/4  частини  всіх  видів  заробітку
відповідача стягнути аліменти на її утримання на час перебування у
відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
     Ухвалою судді Чорнобаївського райсуду від 04 жовтня 2006 року
в одне  провадження  були  об'єднані  дві  цивільні  справи  -  №№
2-319/06 і 2-453/06 відповідно за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про
стягнення аліментів на неповнолітню дитину і непрацездатну дружину
на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення  останньою
трирічного віку.
     Рішенням Чорнобаївського райсуду від 14 листопада 2006 року в
задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  стягнення  аліментів  у
твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. відмовлено.
     Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання
дитини і дружини до досягнення дитиною віку трьох років задоволено
частково.
     Стягнуто з ОСОБА_2,  IНФОРМАЦIЯ_4  народження,  уродженця  та
жителя  АДРЕСА_1  Чорнобаївського   району   Черкаської   області,
працюючого IНФОРМАЦIЯ_5 Бориспільського району Київської  області,
на  користь  ОСОБА_3,  жительки  АДРЕСА_1  Чорнобаївського  району
Черкаської   області   аліменти   на   утримання   сина   ОСОБА_6,
IНФОРМАЦIЯ_3 народження в розмірі 1/12 частини заробітку (доходу),
але  не  менше,  ніж  30  %  прожиткового  мінімуму   для   дитини
відповідного  віку  щомісячно  до   виповнення   ним   повноліття,
починаючи з 30 червня 2006 року.
     Стягнуто з  ОСОБА_2.  на  користь  ОСОБА_3.  аліменти  на  її
утримання до досягнення дитиною трьох років в розмірі 1/12 частини
його заробітку (доходу).
     Стягнуто з ОСОБА_2. судовий збір в сумі 51  грн.  в  прибуток
держави  та  7  грн.  50  коп.  збору   на   інформаційно-технічне
забезпечення.
     Рішення допущено до негайного виконання в межах суми  платежу
за один місяць в частині стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 на
утримання сина ОСОБА_6.
     В апеляційній скарзі  на  це  рішення  ОСОБА_1  просить  його
скасувати як постановлене в порушення матеріальних і процесуальних
норм та постановити  нове  рішення  про  задоволення  її  вимог  в
повному обсязі.
     Обговоривши  матеріали  справи,  судова  палата  вважає,   що
апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
     Судом  встановлено,  що  згідно   постанови   Чорнобаївського
райсуду від 06 листопада 2003 року з ОСОБА_2. стягуються  аліменти
на користь ОСОБА_1. в розмірі 1/3  частини  всіх  видів  заробітку
щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_1  народження  та
сина ОСОБА_5 . IНФОРМАЦIЯ_2 народження, але не менше  1/2  частини
неоподаткованого  мінімуму  доходів  громадян  на  кожну   дитину,
починаючи з 27.10.2003 року і до  повноліття  дітей.  За  рішенням
Чорнобаївського райсуду від 18  листопада  2003  року  з  ОСОБА_2.
стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1. в  розмірі  17  %  заробітку
(доходу)  відповідача  як  матеріальну  допомогу,  необхідну   для
додаткових  витрат,  пов'язаних   з   інвалідністю   ОСОБА_1.   та
інвалідністю дитини - дочки ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_1 народження -  до
зміни матеріального становища сторін. На ар. спр. З і 4 є дані про
те, що і в даний час (на час звернення з даним  позовом  до  суду)
ОСОБА_1. являється  інвалідом  3  групи  з  2001  року  з  приводу
поперекового остеохондрозу, ускладненого протрузією грижі диску Л4
Л5  вправо   з   радикуломієлоішемічним   синдромом,   безперервно
рецідивуючий перебіг, потребує постійного  амбулаторного,  частого
стаціонарного  та  санаторно-курортного  лікування,  рекомендовано
оперативне   лікування,   дочка   сторін   ОСОБА_4,   IНФОРМАЦIЯ_1
народження, перебуває на обліку у психіатра Чорнобаївської  ЦРЛ  з
діагнозом  помірна  розумова  відсталість,   являється   інвалідом
дитинства,  хвора  потребує  постійного  стороннього   догляду   і
допомоги.
     Відповідно до документів на  ар.  спр.  5-8  -  постанов  про
відкриття виконавчого провадження за  виконавчими  листами  згідно
вищезазначених рішень про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1. та на ар. спр. 31, 67 - довідок ТОВ СГП "Відродження" від
03.05.06  року,  від  01.11.2006  року  (довідок  з  місця  роботи
відповідача  ОСОБА_2.)   з   ОСОБА_2.   стягуються   аліменти   за
вищевказаними рішеннями суду, заборгованості не має.
     По справі встановлено, що  сторони  по  справі  перебували  в
зареєстрованому шлюбі з листопада 1991  року  по  15  травня  2003
року.
     Пред'являючи даний  позов,  ОСОБА_1.  посилалась  на  те,  що
грошова допомога, яку їй надає відповідач  за  рішеннями  суду,  є
нерегулярною, з великими затримками, в зв'язку з чим  неодноразово
зверталась до виконавчої служби за допомогою;  що  відповідач  має
значно більші доходи, ніж визначає його  заробітна  плата,  на  що
вказує те, що він нещодавно придбав новий автомобіль "ДЕО  Ланос",
вказувала, що відповідач веде  такий  спосіб  життя,  що  не  може
дозволити його офіційна зарплата, на  підтвердження  чого  просила
провести   обстеження   матеріально-побутових   умов    проживання
відповідача.
     Останнє було проведено за вимогою суду Рогозівською сільською
радою  Бориспільського  району  Київської   області,   за   місцем
проживання відповідача. Згідно цього акту обстеження  комісії  від
05.05.2006 року на ар. спр. 36  ОСОБА_2.  проживає  в  АДРЕСА_2  в
найнятій квартирі по АДРЕСА_3  разом  з  дружиною  ОСОБА_3,  сином
ОСОБА_6 2005 року народження. Загальна площа квартири 50,2 кв.  м,
квартира  з  газовим  паленням;  земельної   ділянки   не   мають,
підсобного господарства не мають. Необхідні  домашні  речі,  меблі
(ар. спр. 41,36).
     З  довідок  про  середньомісячний  заробіток  відповідача  за
2005-2006 рік на ар. спр. 29-30; 68 вбачається, що останнім  часом
його середній заробіток склав 982,72 грн.,  виходячи  з  показника
середньоденного 38,69 грн.
     Гроші  на  придбання  автомобіля  відповідачу   надані   його
матір'ю, як пояснив, надавши певні  дані  на  підтвердження  своїх
доводів  (ар.  спр.  39-40-42).  Таким   чином,   вбачається,   що
обгрунтованих  даних   на   підтвердження   своїх   доводів   щодо
пред'явленого  позову  позивачка  не  надала,  тому,  виходячи   з
обставин  справи,  суд  прийшов  до   правильного   висновку   про
неможливість стягнення з відповідача на її  користь  аліментів  на
утримання дітей і її у твердій грошовій сумі в  обсязі  1000  грн.
Він навіть не має такого щомісячного доходу в даний час, а  раніше
такий був значно менший.
     Прохання  позивачки  ОСОБА_1.  про  збільшення   мінімального
розміру аліментів відповідно до ст.  182  СК  України  в  редакції
Закону України від 22 вересня 2005 року задоволенню  не  підлягає,
як правильно визначився суд, пославшись на п. 17 Постанови Пленуму
Верховного  Суду  України  від   15   травня   2006   року   №   3
( v0003700-06 ) (v0003700-06)
         "Про застосування судами  окремих  норм  Сімейного
кодексу України при розгляді справ щодо  батьківства,  материнства
та  стягнення  аліментів",  згідно  якого  зміна  законодавства  в
частині визначення мінімального розміру аліментів на  одну  дитину
не є підставою для перегляду постановлених раніше  судових  рішень
про їх стягнення. Що ж до  максимального  розміру  аліментів,  які
стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України
від 21 квітня 1999 року  №  606-ХIУ  "Про  виконавче  провадження"
( 606-15 ) (606-15)
         він не повинен  перевищувати  50  відсотків  заробітної
плати цієї особи.
     Розглядаючи  питання  про  обгрунтованість  рішення  суду   в
частині стягнення  аліментів  на  утримання  ОСОБА_3.  як  дружини
відповідача ОСОБА_2. з 05 березня 2005 року, в зв'язку з  тим,  що
вона не працює і знаходиться у відпустці по догляду за дитиною  до
досягнення  нею  3  років,  маючи   сина   ОСОБА_6,   IНФОРМАЦIЯ_3
народження, а також в частині  стягнення  аліментів  на  утримання
останнього, судова палата вважає, що з ним не можна погодитися.
     Як встановлено по  справі,  відповідач  ОСОБА_2.  в  АДРЕСА_2
Бориспільського району Київської області проживав однією сім'єю  з
ОСОБА_3., виховуючи малолітнього сина ОСОБА_6, на  що  вказує  акт
обстеження його житлових умов від 05.05.2006 року (про який йшлося
вище), а також і в даний час проживає однією сім'єю з ОСОБА_3. в с
Першотравневому Чорнобаївського району Черкаської області, про  що
не заперечував і представник відповідача в  засіданні  апеляційної
інстанції і на що вказують довідки на ар.  спр.  26,  36,  41,  66
справи № 2-319/06 р. та на ар.  спр.  18,  19,  25,  30  справи  №
2-453/06 р. того ж Чорнобаївського суду, об'єднаною з  попередньою
справою. I  із  "розшифровки"  до  довідки  про  середню  зарплату
(дохід)  відповідача  ТОВ  "СГП"Відродження"  на   ар.   спр.   69
вбачається, що саме ОСОБА_2.  із  зарплатою  отримує  щомісячно  і
допомогу при народженні дитини. Наведене, таким чином,  вказує  на
неправомірність заяви позивачки ОСОБА_3. про те,  що  ОСОБА_2.  не
надає їй матеріальної допомоги на утримання їх  малолітнього  сина
ОСОБА_6, а також на  її  утримання  до  досягнення  дитиною  трьох
років. I це свідчить в цілому про обгрунтованість доводів ОСОБА_1.
про те, що даний позов ОСОБА_3. пред'явлений  з  метою  погіршення
матеріального стану  її  дітей,  і  чому  і  просила  відмовити  в
задоволенні позову ОСОБА_3. Однак суд це не врахував.
     Відповідно  до  ст.  303  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час
розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний  суд  перевіряє
законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах
доводів апеляційної скарги  та  вимог,  заявлених  в  суді  першої
інстанції 
( ч. 1 ст. 303)
. За ч. З цієї статті апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
     В своїй апеляційній  скарзі  ОСОБА_1.  не  просила  скасувати
рішення суду в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2.  на  користь
ОСОБА_3., проте неправомірність
     позовної заяви ОСОБА_3. позивачка ОСОБА_1. доводила  в  своїй
заяві-клопотанні від 14.07.06 року на адресу  суду  і  просила  це
врахувати (ар. спр. 2-453/06 20-21).
     За  таких  обставин  судова  палата  вважає,   що   внаслідок
суттєвого  порушення  процесуального  права  -  неналежної  оцінки
доказів  по  справі  щодо   фіктивності   пред'явленого   ОСОБА_3.
позову, - суд порушив права ОСОБА_1. та проживаючих  з  нею  дітей
сторін. Стягнувши аліменти з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3. хоч і  в
розмірі 1/12 частини доходів, але  з  перевищення  50  %  зарплати
відповідача, суд надав підстави для зменшення  розміру  аліментів,
що стягуються на користь ОСОБА_1., яка сама є інвалідом, в зв'язку
з чим отримує від держави допомогу на дитину лише 280 грн.,  а  на
себе  -  346  грн.  За  таких  обставин  діти   позивачок   будуть
знаходиться   не   в   рівноцінному   стані   щодо   матеріального
забезпечення.
     Таким чином, судом не враховані наведені обставини, що  мають
істотне значення, і які мають бути враховані відповідно до  ст.ст.
182, 183, 192 СК України, тобто суд належним чином  не  застосував
ці норми.
     Відповідно до викладеного рішення суду в  зазначеній  частині
підлягає до скасування з постановленням нового рішення про відмову
в  задоволенні  позовних  вимог  ОСОБА_3.  В  решті  рішення  слід
залишити без змін.
     Звідси, апеляційна скарга  ОСОБА_1.  підлягає  до  часткового
задоволення.
     Керуючись  ст.ст.  303,  304,  307,  309,  314  ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , судова палата, -
     вирішила:
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
     Рішення Чорнобаївського районного суду від 14 листопада  2006
року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2  на  користь  ОСОБА_3
аліментів в  розмірі  1/12  частини  його  заробітку  (доходу)  на
утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 IНФОРМАЦIЯ_3 народження  та
на її утримання в  такому  ж  обсязі,  -  1/12  частини  заробітку
(доходу) відповідача, - до досягнення дитиною віку 3-х років.
     Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про
стягнення аліментів на її  користь  на  утримання  неповнолітнього
сина ОСОБА_6 IНФОРМАЦIЯ_3 народження, та на її утримання на період
відпустки до досягнення дитиною трьохрічного віку.
     В решті рішення залишити без змін.
     Рішення  може  бути  оскаржено  в  касаційному   порядку   до
Верховного Суду України на протязі двохмісячного строку.