Справа № 22-11933 Головуючий в 1 інстанції Владимирська I.М.
Категорія 22 Доповідач Бондаренко Л.I.
УХВАЛА
Iменем України
2007р. січня 16 дня. Апеляційний суд Донецької області в
складі:
головуючого Пономарьової О.М. суддів Бондаренко Л.I., Бабенко
П.М. при секретарі Баранові В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку
цивільну справу за скаргою ВВД Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві в м.Селидове.
на рішення Селидівського міського суду від 16 листопада
2006р.
за позовом ОСОБА_1 до ВВД ФСС від нещасних випадків на
виробництві у м. Селидове про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, представника
відповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в
м.Селидове звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою
на рішення Селидівського міського суду 16 листопада 2006р., яким
на користь ОСОБА_1 стягнута моральна шкода в розмірі 9.000 грн.
В апеляційній скарзі ВВД Фонду ставить питання про скасування
рішення суду через те, що суд необгрунтовано стягнув з Фонду
моральну шкоду, доказів в підтвердження позовних вимог не
наведено. Згідно Закону України "Про державний бюджет України на
2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
зупинено на 2006р. дія положень статей 21,
28, 34 Закону України "Поро загальнообов"язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві ( 1105-14 ) (1105-14)
.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає
відхиленню, рішення -без зміни.
Суд, розглядаючи вимоги позивачки та задовольняючи їх
частково, виходив з того, що ОСОБА_1 з 8 листопада 2005р. по 24
травня 2006р. перебувала у трудових відносинах з ЗАТ "Виробниче
об"єднання "Конті".
15 листопада 2005р. з нею трапився нещасний випадок,
внаслідок чого було пошкоджено здоров"я.
2
14 грудня 2005р. складено акт за формою Н-1 про нещасний
випадок на виробництві.
Позивачка перебувала тривалий час на лікуванні у ШВХ в
опіковому центру.
Згідно висновку врачебно-експертної комісії від 27 грудня
2005р. їй був встановлений діагноз: гостре отруєння чадним газом
та продуктами горіння, тощо.
Згідно висновку МСЕК від 23 лютого 2006р. їй встановлено 25%
втрати професійної працездатності.
Суд, з врахуванням обставин, посилаючись на норму
матеріального права-ст.21, 28 Закона України "Про
загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних
випадків" ( 1105-14 ) (1105-14)
правильно поклав на Фонд зобов'язання
відшкодувати моральну шкоду позивачу.
Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги в її
межах, вважає, що суд першої інстанції фактичні обставини справи
належно оцінив, навів обгрунтованих мотивів своїх висновків про
стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 9.000 грн.
Доводи у скарзі про необгрунтованість висновків суду про
стягнення моральної шкоди в розмірі 9.000 грн. через відсутність
доказів, та те, що Законом України "Про державний бюджет України
на 2006р." ( 3235-15 ) (3235-15)
не передбачена така виплата, не є
переконливими.
Внаслідок нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 15
листопада 2005р. їй заподіяні моральні страждання, вона втратила
роботу, яку виконувала до нещасного випадку. У 2005р. їй
встановлений діагноз, на підставі висновку якого встановлено 25%
втрати професійної працездатності.
Виходячи із конкретних обставин та часу, коли стався нещасний
випадок, не можна погодитись з доводами відповідача про те, що
Законом України "Про державний бюджет" не передбачаються такі
виплати, як відшкодування моральної шкоди позивачці.
На підставі вимог ст. 203 ЦПК та роз'яснень Пленуму
Верховного Суду України, викладених у п. 9 постанови від 31
березня 1995 p. N 4 "Про судову практику в справах про
відшкодування моральної (немайнової) шкоди" ( v0004700-95 ) (v0004700-95)
, суд
навів у рішенні мотивів, якими він керувався при визначенні
розміру відшкодування моральної шкоди Кисловської
л.д.
Зокрема, врахував стан здоров'я потерпілої, наявність т
вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля,
необхідних до відновлення попереднього стану здоров'ю.
З врахуванням конкретних обставин по справі апеляційний суд
вважає необхідним залишити апеляційну скаргу без задоволення,
оскільки доводи в апеляційній скарзі не спростовують висновків
суду.
Рішення суду відповідає нормам матеріального, процесуального
права.
Керуючись ст.ст. 307-308, 315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
апеляційний суд,-
У ХВАЛИВ:
без змін.
3
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Селидівського міського суду від 16 листопада 2006р.
залишити
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної
інстанції-Верховного Суду України протягом двох місяців з дня
набрання законної сили ухвали апеляційного суду.
Головуючий Судді: