УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                  10 січня 2007 року м. Донецьк
 
     Апеляційний  суд  Донецької  області  в  складі:  головуючого
Новосядлої В.М., суддів Троценко Л.I., Iгнатової Л.Є.,
 
     при секретарі Панаріній О.В.,
 
     за участю представника відповідача,
 
     розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  в  м.
Шахтарську на рішення  Шахтарського  міськрайонного  суду  від  19
жовтня 2006  року  в  справі  за  позовом  ОСОБА_1  до  Відділення
виконавчої дирекції Фонду  соціального  страхування  від  нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шахтарську
про відшкодування моральної шкоди
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  у
м. Шахтарську принесло апеляційну скаргу на  рішення  Шахтарського
міськрайонного суду від 19 жовтня 2006 року в  справі  за  позовом
ОСОБА_1  до  Відділення  виконавчої  дирекції  Фонду   соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань у м. Шахтарську про стягнення  моральної  шкоди,  яким
був частково задоволений  позов  позивача  і  на  його  користь  з
відповідача було стягнуто моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень.
 
     В апеляційній скарзі  Відділення  виконавчої  дирекції  Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань  у  м.  Шахтарську  просить  рішення  суду
скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні
позову.
 
     Вислухавши   суддю-доповідача,   представника    відповідача,
дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає,  що
апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Судом першої інстанції було встановлено, що позивач  працював
на підприємствах вугільної промисловості з 1975 року  по  4  липня
2006 року.
 
     Згідно із висновком МСЕК від 4 травня  2004  року  йому  була
вперше встановлена стійка  втрата  працездатності  у  розмірі  25%
безстроково у зв'язку із професійним захворюванням.
 
     У відповідності до підпункту "е" пункту 1 частини 1 статті 21
та частини 3 статті 28  Закону  України  "Про  загальнообов'язкове
державне  соціальне   страхування   від   нещасного   випадку   на
виробництві та професійного захворювання,  які  спричинили  втрату
працездатності"  ( 1105-14 ) (1105-14)
          від  23  вересня  1999  року,   Фонд
соціального страхування виплачує грошову суму за моральну шкоду за
наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
 
     Частина  1  статті  9  Закону  України  "Про  охорону  праці"
( 2694-12 ) (2694-12)
         від 14 жовтня 1992 року в редакції  від  21  листопада
2002  року  передбачає,  що   "відшкодування   шкоди,   заподіяної
працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі  смерті
працівника,  здійснюється  Фондом  соціального   страхування   від
нещасних   випадків   відповідно   до    Закону    України    "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного
випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
        .
 
     Відповідно до абзацу 2 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного
Суду України "Про практику  розгляду  судами  цивільних  справ  за
позовами  про  відшкодування  шкоди"  №6  ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
          від  27
березня 1992 року в редакції від 24 жовтня  2003  року  і  Рішення
Конституційного Суду України  від  27  січня  2004  року  страхова
виплата  за  моральну   шкоду   провадиться   потерпілому   Фондом
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань,  незалежно  від  втрати  ним  професійної
працездатності.
 
     Встановлюючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню  з
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних випадків на виробництві і  професійних  захворювань,  суд
першої інстанції урахував конкретні обставини справи,  характер  і
ступінь моральних страждань позивача,  перебування  останнього  на
лікуванні  у  зв'язку  із  професійним  захворюванням,   порушення
нормального укладу життя і обгрунтовано прийшов  до  висновку  про
задоволення  позову  про  стягнення  моральної  шкоди   в   межах,
передбачених  частиною   3   статті   34   Закону   України   "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного
випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
        .
 
     Доводи апеляційної скарги необгрунтовані  і  не  спростовують
висновків суду.
 
     Рішення   суду   постановлено   у   відповідності   до   норм
матеріального і процесуального права і підстав для його скасування
не встановлено.
 
     У  відповідності  до  частини  1  статті  308   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
         суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну  скаргу,
якщо встановлює, що суд  першої  інстанції  постановив  рішення  з
додержанням вимог матеріального і процесуального права.
 
     Керуючись статтею 308, 315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , суд
 
     УХВАЛИВ:
 
     Апеляційну  скаргу  Відділення  виконавчої   дирекції   Фонду
соціального  страхування  від  нещасних  випадків  та  професійних
захворювань в м. Шахтарську відхилити.
 
     Рішення Шахтарського міськрайонного суду в справі за  позовом
ОСОБА_1  до  Відділення  виконавчої  дирекції  Фонду   соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань у м. Шахтарську про відшкодування моральної шкоди  від
19 жовтня 2006 року залишити без зміни.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців  з  дня
набрання нею законної сили.