РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     10 січня 2007 року апеляційний  суд  Житомирської  області  в
складі: головуючого Зарицької Г.В. суддів: Худякова A.M.
 
     Балашкевича С.В.
 
     при секретарі Сухоребрій Т.А.
 
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  в  м.  Житомирі
справу за позовом ОСОБА_1  до  акціонерного  товариства  закритого
типу "Коростенський фарфор" про стягнення заробітної плати за  час
вимушеного простою за апеляційною скаргою відповідача  на  рішення
Коростенського міськрайонного суду.  Житомирської  області  від  2
серпня 2006 року
 
                            встановив:
 
     У  травні  2006  року  ОСОБА_1  звернулася   з   позовом   до
акціонерного товариства закритого типу "Коростенський  фарфор"  та
просила стягнути з відповідача на її  користь  1675тгрн.  52  коп.
заробітної плати за час вимушеного простою. Зазначала,  що  працює
на підприємстві з 1994 року. У 2003-2005 роках по причині  простою
підприємства з незалежних від  неї  причин  вона  не  працювала  у
періоди: з 01.01.2003 р. по 134.01.2003 p.;
 
     з  26.04.2003  р.  по  10.08.2003  p.;  з  10.06.2004  р.  по
29.07.2004 p.; з 06.12.2004 р. по 10.01.2005 р.
 
     Вважала, що відпустка  без  збереження  заробітної  плати  не
повинна перевищувати  15  календарних  днів  на  рік,  проте  вона
знаходилась у такій відпустці в 2003 р. - 119 календарних днів,  в
2004 році - 76 календарних днів, а в 2005  році  -  9  календарних
днів.
 
     У 2003 році вона під погрозою звільнення підписала заяву  про
надання їй такої відпустки, а в 2004-2005 роках заяву про  надання
відпустки вона взагалі не писала і не підписувала.
 
     Виходячи з наведеного, просила задовольнити позов.
 
     Рішенням  Коростенського  міськрайонного  суду   Житомирської
області від 2 серпня 2006 року позов задоволено.
 
     Стягнуто з АТЗТ "Коростенський  фарфор"  на  користь  ОСОБА_1
1675 грн. 52 коп. заробітної плати за час вимушеного простою.
 
     Стягнуто з АТЗТ. "Коростенський фарфор" на користь НДЄКЦ  при
УМВД України в Житомирській області 340 грн. оплати за  проведення
експертизи.
 
     Стягнуто з АТЗТ "Коростенський  фарфор"  на  користь  держави
судові витрати у розмірі 51 грн.
 
     У апеляційній скарзі  акціонерне  товариство  закритого  типу
"Коростенський фарфор" просить рішення скасувати та ухвалити  нове
рішення про  відмову  в  задоволенні  позову  за  безпідставністю.
Апелянт  посилається  на  порушення  судом  норм  матеріального  і
процесуального права.
 
     Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1,  суд  першої  інстанції
виходив з того, що по причині  простою  підприємства  з  1.01.2003
року по
 
     2003 року, з 26.04.2003 року по 10.08.2003 року, з 10.06.2004
року по
 
     2004 року та  з  06.12.2004  року  по  10.01.2005  року  вона
знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати.
 
     Проте, з таким висновком погодитися не можна.
 
     Відповідно  до  чинного  законодавства  під   простоєм   слід
розуміти вимушене призупинення  роботи  підприємства,  організації
або окремих структурних підрозділів.
 
     Зі змісту  ст.113  КЗпП  України  ( 322-08 ) (322-08)
          вбачається,  що
оплаті підлягає лише час простою не з вини працівника. Час простою
з вини працівника не оплачується.
 
     Судом  встановлено,  що   ОСОБА_1   працює   в   акціонерному
товаристві закритого типу "Коростенський фарфор"  у  формувальному
цеху з 23.06 .1994 року.
 
     Відповідно  до  наказу  НОМЕР_1  (а.с.  17-18)  у  період   з
02.01.2003  року  по  13.01.2003  року  позивачка   перебувала   у
відпустці без збереження заробітної плати.
 
     Згідно  з  наказами  НОМЕР_2,  НОМЕР_3,  НОМЕР_4  (а.с.20-21,
23-24, 26) у період з 7.04.2003 року до 1.09.2003 року та в період
з 24.04.2004 року позивачці були  змінені  умови  праці.  Зокрема,
вона була  переведена  на  неповний  робочий  день  при  неповному
робочому тижні.
 
     Вказані накази ОСОБА_1 не оскаржила і на  даний  час  вони  є
чинними.
 
     Враховуючи наведене,  суд  безпідставно  вважав  вищевказаний
період часом простою та стягнув заробіток відповідно  до  ст.  113
КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
        .
 
     За  таких  обставин,  рішення  суду  підлягає  скасуванню   з
ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
 
     Керуючись ст. ст. 303, 304,  307,  309,  313,  314,  316  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , ст.113 КЗпП України  ( 322-08 ) (322-08)
        ,  апеляційний
суд
 
     вирішив:
 
     Апеляційну  скаргу  акціонерного  товариства  закритого  типу
"Коростенський фарфор" задовольнити.
 
     Рішення  Коростенського  міськрайонного   суду   Житомирської
області від 2 серпня 2006 року скасувати, ухваливши нове рішення.
 
     У  задоволенні  позову  ОСОБА_1  до  акціонерного  товариства
закритого типу "Коростенський  фарфор"  про  стягнення  заробітної
плати за час вимушеного простою відмовити за безпідставністю.
 
     Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з
цього  ж  часу  може  бути   оскаржене   в   касаційному   порядку
безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.