розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 14 січня 2015 року позов задовольнив.

Визнав протиправними дії Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області по відрахуванню із заробітної плати ОСОБА_3 коштів в сумі 1569 грн. 26 коп.

Зобов'язав Дубенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Рівненській області виплатити ОСОБА_3 незаконно відраховані кошти із заробітної плати в сумі 1569 грн. 26 коп.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач у справі звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач, зокрема зазначає, що на даний час відсутній порядок компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Позивачу був виплачений середній заробіток із фонду заробітної плати Дубенської ОДПІ, а не компенсацію з бюджету, а тому Дубенська ОДПІ правомірно утримала з його заробітку податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Дубенська ОДПІ), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05.01.2014 року (а.с.19), просив визнати дії по відрахуванню з заробітної плати коштів в сумі 1569,26 грн. протиправними та зобов'язати виплатити незаконно відраховані кошти із заробітної плати в сумі 1569,26 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що з його заробітної плати із компенсованого середнього заробітку відповідачем було протиправно утримано податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок, оскільки на час здійснення виплат середнього заробітку на час військової служби за призовом під час мобілізації (липень 2014 року) набув чинності Закон України №1275 від 20.05.2014 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації". Вважає дії відповідача щодо відрахування з заробітної плати коштів в сумі 1569,26 грн. протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 працював на посаді головного державного інспектора відділу інформаційних технологій та обліку платників Дубенської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року "Про часткову мобілізацію" (303/2014) та згідно з мобілізаційним розпорядженням Дубенсько-Радивилівського об'єднаного районного військового комісаріату №350 від 18.03.2014 року позивач був призваний на військову службу на особливий період (а.с.5).

Наказом Дубенської ОДПІ №20-о від 18.03.2014 року звільнено 18.03.2014 року із займаної посади головного державного інспектора відділу ІТ та обліку платників Дубенської ОДПІ ОСОБА_3 у зв'язку з призовом на військову службу згідно з п.3 ч.1 ст. 36 КЗпП України(а.с.6).

26.06.2014 року у зв'язку із закінченням проходження позивачем військової служби на особливий період Дубенською ОДПІ прийнято наказ №26-о, яким скасовано наказ №20-о від 18.03.2014 року "Про звільнення ОСОБА_3." та увільнено ОСОБА_3 від виконання обов'язків головного державного інспектора відділу ІТ та обліку платників Дубенської ОДПІ з 19.03.2014 року, у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період, але не більше одного року із збереженням місця роботи та посади. Головному бухгалтеру - завідувачу сектору фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку ОСОБА_4 наказано з 19.03.2014 року компенсувати ОСОБА_3 з бюджету середній заробіток на особливий період, але не більше одного року за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України (а.с.7).

Цього ж дня на підставі наказу Дубенської ОДПІ №28-о від 26.06.2014 року ОСОБА_3 приступив до виконання обов'язків головного державного інспектора відділу ІТ та обліку платників з повним робочим днем (а.с.8).

В липні 2014 року позивачу було компенсовано середній заробіток на час військової служби за призовом під час мобілізації за період з 18.03.2014 року по 30.04.2014 року, що підтверджується розрахунковим листом (а.с.9).

В подальшому Дубенською ОДПІ при виплаті заробітної плати за листопад 2014 року з ОСОБА_3 було утримано податок з доходів фізичних осіб за березень 2014 року в сумі 149,88 грн. та квітень 2014 року - в сумі 347,66 грн. та єдиний соціальний внесок за березень, квітень 2014 року - в сумі 64,92 грн. та 150,57 грн. відповідно (а.с.9). В свою чергу, в грудні 2014 року відповідачем із заробітної плати ОСОБА_3 утримано податок на доходи фізичних осіб за травень та червень 2014 року в сумі 314,35 грн. та 283,12 грн. відповідно та єдиний соціальний внесок за травень та червень 2014 року - в сумі 136,14 грн. та 122,62 грн. відповідно (а.с.9,20).

Відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року за №2232 (далі - Закон №2232) призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Указами Президента України "Про часткову мобілізацію" №303/2014 (303/2014) від 17.03.2014 року та №454/2014 (454/2014) від 06.05.2014 року, затвердженими Законами України від 17.03.2014 року за №1126-VII (1126-18) та від 06.05.2014 року за №1240-VII (1240-18) , оголошена та проводиться часткова мобілізація.

08 червня 2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" від 20.05.2014 року за №1275-VII (1275-18) (далі - Закон №1275).

Законом №1275 внесені зміни до ряду діючих законодавчих актів України, в тому числі Кодексу законів про працю України (322-08) , Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) , Податкового кодексу України (2755-17) , Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) , ";Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , ";Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Про військовий обов'язок і військову службу", ";Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" тощо.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1275 (1275-18) поширено дію частин другої і третьої статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", частини третьої статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України в редакції цього Закону на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року за №303 "Про часткову мобілізацію" (303/2014) , затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" (1126-18) .

Статтею 119 Кодексу законів про працю України (зі змінами, внесеними Законом №1275 (1275-18) ) передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними Законом №1275 (1275-18) ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) , та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно із частиною сьомою статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зі змінами, внесеними Законом №1275 (1275-18) ) не нараховується єдиний внесок на виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 перебував на військовій службі під час мобілізації в період з 18.03.2014 року по 26.06.2014 року, тобто у строк, що не перевищував строк, визначений статтею 119 Кодексу законів про працю України.

Також матеріали справи свідчать, що на виплати, які компенсувалися ОСОБА_3 в межах середнього заробітку, нарахований та утриманий податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Дубенська ОДПІ, відраховуючи з заробітної плати ОСОБА_3 податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок за період березень-червень 2014 року, тобто за період проходження позивачем на військової служби під час мобілізації, на загальну суму 1569,26 грн., діяла не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про відсутність визначеного порядку відшкодування компенсаційних виплат із бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників та відсутність у Державному бюджеті України коштів, передбачених на виплату зазначених компенсацій, оскільки чинним законодавством в даних випадках не ставиться в залежність виконання ч.7 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та пп.165.1.1 п.165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від того чи є механізм повернення відповідних коштів з бюджету та від того чи закладені такі кошти в Державному бюджеті.

Колегія суддів також наголошує на тому, що відповідно до наказу 26-о від 26.06.2014 року (а. с. 7) головному бухгалтеру наказано з 19.03.2014 року саме компенсувати ОСОБА_3 з бюджету середній заробіток на особливий період. Компенсація позивачу виплачена, що підтверджується матеріалами справи. Таким чином, при її виплаті відповідач зобов"язаний був виконати вимоги чинного законодавства, а саме: пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними Законом №1275 (1275-18) ) та статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зі змінами, внесеними Законом №1275 (1275-18) ) незалежно від того, з якого фонду був виплачений середній заробіток позивачу.

Отже, суд дійшов правомірного висновку про правомірність вимог позивача та їх задоволення в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним вище.

За таких обставин рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" січня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу: Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Грушевського, 134, м. Дубно, Рівненська область, 35600