РIШЕННЯ
Iменем України
2006р. грудня 19 дня. Апеляційний суд Донецької області у
складі:
головуючого Пономарьової О.М. суддів Бабенко П.М., Бондаренко
Л.I. при секретарі Баклановій Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку
цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Центрально-міського районного суду м.Горлівки від
8 вересня 2006р.
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування
матеріальної, моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2, представника
ОСОБА_1- ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2006р. ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з
позовом до ОСОБА_1, посилалась на те, що 6 червня 2005р. між нею
та відповідачем був складений договір, згідно якого вона, ОСОБА_2
на виконання майбутнього Договору купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1, який повинен статися не пізніше 10 грудня 2005р., видає,
а відповідач одержує від позивача завдаток у розмірі 12625 грн., в
рахунок належних з покупця 50.500 грн.
В подальшому 28 листопада 2005р. відповідач відмовився
з'являтися до нотаріуса для укладання договору купівлі-продажу,
посилаючись на те, що квартира знаходиться під арештом.
У зв'язку з неукладеною угодою з вини відповідача їй
заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 10.000 грн.
Просила стягнути з відповідача на її користь суму завдатку у
подвійному розмірі 25. 250 грн. моральну шкоду в розмірі 10.000
грн., судові витрати 262 грн.
Рішенням Центрально-міського районного суду м.Горлівки від 8
вересня 2006р. позовні вимога ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволені
частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в
розмірі 25.250 грн., 1.262 грн. - витрати на правову допомогу, 262
грн., 50 коп. - сплаченого позивачем судового збору.
В задоволенні решта позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про
скасування рішення з посиланням на порушення судом норм
матеріального, процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає
задоволенню частково, рішення у відповідності з вимогами п.4
статті 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
скасуванню з ухваленням нового
рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення
завдатку у подвійному розмірі.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору від 6
червня 2005р., укладеного між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_1,
сторони домовилися про те, що позивач на виконання майбутнього
договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, якій повинен відбутися
не пізніше 10 грудня 2005р. видає, а відповідач одержує від
позивача завдаток у розмірі 12625 грн., в рахунок належних з
покупця 50.500 грн. у підтвердження та на забезпечення виконання
майбутнього договору.
В подальшому 28 листопада 2005р. відповідач відмовився
з'являтися до нотаріуса для укладання договору купівлі-продажу,
посилаючись на те, що квартира знаходиться під арештом.
Iз довідки приватного нотаріуса ОСОБА_4 обставини щодо не
можливості укладання договору купівлі-продажу вказана відповідачем
обставина не відповідає дійсності, оскільки вказана квартира
станом на 28 листопада 2005р. під забороною не перебуває.
Суд, перевіряючи вимоги позивачки про стягнення завдатку у
подвійному розмірі, знайшов їх обгрунтованими, посилаючись на
ст.635 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Суд дійшов до висновку, що сторони уклали попередній договір,
із змісту якого вбачається, що позивач та відповідач взяли на себе
зобов'язання укласти основний договір купівлі-продажу квартири не
пізніше 10 грудня 2005р. та попереднім договором встановлено ціну
квартири 50.500 грн.
Між тим погодитись з висновком суду про стягнення суми у
подвійному розмірі є передчасним, посилання суду на норму
матеріального права ст.635 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та змісту
договору завдатку є неправильним.
Згідно статті 635 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
попереднім є договір,
сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний
термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на
умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку
(терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі
попереднього договору.
Iстотні умови основного договору, що не встановлені
попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому
сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не
встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для
основного договору, а якщо форма основного договору не
встановлена, - у письмовій формі.
Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення
договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати
другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не
встановлено попереднім договором або актами цивільного
законодавства.
Статтею 570 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
дано поняття задатку, а
саме: завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається
кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором
платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його
виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок
належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається
авансом.
Iз матеріалів справи вбачається, що сторони не укладали
попереднього договору. Договір купівлі-продажу не було укладено.
Тому в цьому разі відповідач отримав від ОСОБА_2 аванс, а не
завдаток
Iз змісту договору про "завдаток", укладеного приватним
нотаріусом ОСОБА_4 вбачається, що у разу, коли Основний Договір не
відбудеться з вини сторони продавця, то вона повинна повернути "
аванс" у подвійному розмірі.
Виходячи із змісту договору, який нотаріус вказав як
завдаток, те, що сторони назвали його як попереднім договором, на
які суд звернув увагу, не можна вважати рішення суду
обгрунтованим.
Постановлюючи рішення, суд неправильно застосував норму
матеріального права.
Сторони уклали угоду про намір, згідно з якими у майбутньому
вони укладають договір купівлі-продажу спірної квартири при
виконанні ними умов, що зазначені у цій угоді. Вказані умови вони
не виконали.
У даному ж випадку судом не встановлено факту укладення
договору купівлі-продажу з дотриманням обов'язкової для цього
нотаріальної форми, тому висновок суду про те, що одержані
стороною за договором гроші є завдатком, який залишається у
відповідача є помилковим.
За таких обставин ухвалене у справі рішення про задоволення
вимог позивачці підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, як таке, що постановлене внаслідок
неправильного застосування судом норм матеріального права та
порушень норм процесуального права.
Керуючись ст.ст.307 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, ст.570, 571, 635
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.88 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, апеляційний
суд,-
ВИРIШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Центрально-міського районного суду м.Горлівки від 8
вересня 2006р. скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення завдатку у
подвійному розмірі відмовити.
Касаційна скарга подається до Верховного Суду України
протягом двох місяців з часу проголошення ухвали апеляційного
суду.