УХВАЛА
IШЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої: Новосядлої В.М.
Суддів: Постолової В.Г., Троценко Л.I. При секретарі
Панаріній О.В.
За участю позивача ОСОБА_1 та його представника Галатіної
О.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку
апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду
м. Донецька від 14 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про визнання таким що втратив
право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права на жилу
площу та усунення перешкод в користуванні житловим
приміщенням, та вселення в
квартиру
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2005 року ОСОБА_3, ОСОБА_1 звернулись в суд з
вказаним позовом до відповідача. Вказували, що в квартирі АДРЕСА_1
зареєстрований її онук ОСОБА_2, який грошей на квартплату не
виділяв, що ставило зокрема позивачку ОСОБА_3 , як пенсіонерку в
тяжке матеріальне становище. З 26 листопада 1991 року відповідач
виїхав із спірної квартири, забрав всі свої речі і по теперішній
час в ній не проживає, а проживає за адресою АДРЕСА_2. Просили
визнати відповідача таким що втратив право користування спірним
жилим приміщенням на підставі ст., 71,72 ЖЕ України.
Не погодившись, з вказаним позовом ОСОБА_2 подав зустрічний
позов до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання права на житлову площу та
усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та про вселення
в квартиру, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 перешкоджав
його проживанню в спірній квартирі, а в вересні 2004 року його
батько ОСОБА_1 вселився в спірну квартиру зі своєю співмешканкою і
заявив йому що разом з нею буде робити в квартирі ремонт і просив
на час ремонту звільнити квартиру, через деякий час він перевіз з
квартири усі його речі, але ж після ремонту він не мав можливості
зайти до квартири, оскільки були встановлені замки., ключів
від-яких він не мав. Вважає свою відсутність в спірній квартирі
вимушеною, оскільки батько чинив йому перешкоди в користувань нею.
Позивачка ОСОБА_3 IНФОРМАЦIЯ_1 померла, про що свідчить
копія свідоцтва про смерть .
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12
вересня -2006 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_2 про визнання таким що втратив право користування жилим
приміщенням і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про
визнання права на жилу площу та усунення перешкод в користуванні
житловим приміщенням
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14
вересня 2006 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про визнання таким що втратив право користування жилим приміщенням
відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про
визнання права на жилу площу та усунення перешкод в користуванні
житловим приміщенням задоволені. Визнано за ОСОБА_2 право
користування квартирою АДРЕСА_1, вселити його до вказаної
квартири, зобов'язавши ОСОБА_1 не чинити перешкод в користуванні
квартирою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду
та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог та
про відмову у задоволені зустрічних позовних вимог, посилаючись на
те, що воно незаконне та необгрунтоване, а висновки суду вказують
на упередженість суду та односторонність розгляду справи.
Судом встановлено, що згідно з довідкою КП ЖЕК № 6 в квартирі
АДРЕСА_1 прописані позивачі ОСОБА_3, яка померла IНФОРМАЦIЯ_1
ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 Спірна квартира складається із двох
кімнат, в одній із яких, мешкала ОСОБА_3- людина похилого віку, а
в іншій кімнаті позивач ОСОБА_1 У 1992 році відповідач ОСОБА_2
одружився . Позивач ОСОБА_1 не дав згоди на вселення сина із
дружиною до спірної квартири, внаслідок чого ОСОБА_2 вимушений був
проживати в інших місцях (за адресами дружини, її бабки, у своєї
матері), але ж за вказаний період часу ОСОБА_2 не втрачав зв'язку
із спірною квартирою - оплачував квартирну плату, навіщав бабусю
та батька, в квартирі залишалися його речі. Встановлено, що між
сторонами з 2004 року погіршилися стосунки, ОСОБА_2 не отримав
ключів від нової двері, яка була встановлена в 2004 році внаслідок
ремонту в квартирі і в під'їзді, крім того в спірну квартиру
позивачем була вселена його співмешканка.
Відмовляючи позивачу у задоволені позовних вимог суд виходив
з відсутності обставин, які б свідчили про те, що відповідач
ОСОБА_2 був відсутній в спірній квартирі без поважних причин понад
шість місяців . Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 суд
виходив з того, що ОСОБА_1 були створені незаконні перешкоди в
користуванні ОСОБА_2 спірною квартирою і вони повинні бути
усуненні.
Заслухавши суддю-доповідача , пояснення позивача та його
представника, дослідивши матеріали справи та доводи скарги ,
апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
апеляційний суд
відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін , якщо
визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням
норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі статтею 47. Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений
житла інакше як на підставі закону за рішенням суду
Розглядаючи справу по суті , суд повно, всебічно й об'єктивно
перевірив доводи: сторін, надані ними докази, правильно встановив
обставини справи і дійшов до правильного висновку про задоволення
зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права на жилу
площу, усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням
та вселення в квартиру та про відмову ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2
таким що втратив право користування спірною квартирою , оскільки
останній не проживав в спірній квартирі понад шести місяців з
поважних причин, у зв'язку із створенням йому ОСОБА_1 незаконних
перешкод в користуванні спірною квартирою і які повинні бути
усунені.
Встановлено, що після свого одруження у 1992 році у зв'язку з
ненаданням позивачем ОСОБА_1 згоди на вселення його із дружиною до
спірної квартири відповідач ОСОБА_2 був вимушений тимчасово
проживати в інших місцях , проте у вказаний період він не втрачав
зв'язку з спірною квартирою , приймав участь в оплаті _
"комунальних послуг (а.с.71), аз 2004 року погіршення стосунків
між сторонами . не отримання ним ключів від нової двері після
ремонту в квартирі та в під'їзді, проживання в спірній квартирі
співмешканки ОСОБА_1 зробило неможливим не тільки користування
спірною квартирою ОСОБА_2. а й зробили неможливим також доступ до
неї.
В рішенні, суд навів мотиви, з яких він прийшов до висновку
про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання
ОСОБА_2 таким що втратив право користування спірною квартирою та
про задоволення зустрічних вимог ОСОБА_2 про визнання права на
жилу площу , усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням
та вселення в квартиру та оцінив докази за своїм внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному та
об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в
їх сукупності, що відповідає вимогам ст.213 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження, суду
першої інстанції і не спростовують висновків суду. Оскільки
апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції
при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального
права, або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то
підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового
рішення немає.
Керуючись ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від; 14
вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня
набрання законної сили.