РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця 12 дня колегія суддів судової палати
по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим
у складі:
Головуючого, судді
Любобратцевої Н.I.,
Суддів
Чистякової Т.I., Даніла Н.М.,
При секретарі
Урденко Г.В.,
За участю позивача ОСОБА_1, представника позивача,
відповідача ОСОБА_2, представника відповідача, представника
Ялтинського міського управління земельних ресурсів,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Ялтинської міської
ради, Ялтинського міського управління земельних ресурсів, третя
особа ОСОБА_3, про визнання недійсним рішення Ялтинської міської
ради, державного акту на земельну ділянку, про усунення перешкод в
користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 про визнання договору про порядок користування
земельною ділянкою недійсним, за апеляційними скаргами Ялтинського
міського управління земельних ресурсів та апеляційними скаргами
ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від
30.05.2006 року та додаткове рішення Ялтинського міського суду АР
Крим від 27.09.2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Ялтинської
міської ради, Ялтинського міського управління земельних ресурсів,
третя особа ОСОБА_3, про визнання недійсним рішення Ялтинської
міської ради, державного акту на земельну ділянку, про усунення
перешкод в користуванні земельною ділянкою. Вимоги мотивовані тим,
що в 2000 році між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 був
укладений договір про порядок користування земельною ділянкою при
домоволодінні, яким встановлено порядок користування земельною
ділянкою загальною площею 0,2 га між п'ятьма співвласниками
домоволодіння. Частина земельної ділянки площею 0,0534 га даним
договором була залишена у загальному користуванні всіх
співвласників. Рішенням сесії Ялтинської міської ради НОМЕР_1
земельна ділянка площею 0,0753 га, яка знаходилася у користуванні
ОСОБА_4, була передана їй у приватну власність. Земельна ділянка,
яка знаходилася у спільному користуванні, також була передана у
спільну часткову власність всіх співвласників. На підставі даного
рішення ОСОБА_4 було видано державний акт на землю. Iнші учасники
з вимогами про виділення їм земельних ділянок у власність не
зверталися і користувалися земельною ділянкою на підставі раніше
укладеного договору. Згодом, у зв'язку з відчуженням квартир, усі
співвласники у домоволодінні змінилися. ОСОБА_4 продала належні їй
квартиру і земельну ділянку ОСОБА_3; ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7
продали квартири ОСОБА_2 Квартира НОМЕР_2, яка знаходилася на
балансі ЖЕО № 1 м. Ялти, 12 квітня 2005 року була приватизована
ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та 25 квітня 2005 року продана позивачу. У
зв'язку з наведеним до позивача перейшло право користування
конкретною земельною ділянкою, яка знаходиться в користуванні ЖЕО
№1 м. Ялти і земельною ділянкою
Справа №22-ц-7733/06
Головуючий у першій інстанції Цалко А.А.
Доповідач Любобратцева Н.I.
загального користування. Також на підставі договору
купівлі-продажу до нього перейшло право власності на квартиру,
власником якої був ОСОБА_3 Після придбання квартир йому стало
відомо, що ОСОБА_2 рішенням сесії Ялтинської міської ради НОМЕР_3
(п.1.7.1.) земельна ділянка, яка знаходилася в загальному
користуванні всіх співвласників, передана у власність. На підставі
даного рішення ОСОБА_2 видано державний акт на землю. Вказані
рішення та державний акт на землю прийнято з порушенням земельного
законодавства та істотно порушують його права, оскільки ставши
власником двох квартир у домоволодінні, він позбавлений можливості
проходу і проїзду до будинку.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував і пред'явив
зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання договору про порядок
користування земельною ділянкою недійсним, посилаючись на те, що
договір про порядок користування земельною ділянкою, укладений в
2001 році між колишніми співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, є
недійсним і не тягне ніяких правових наслідків, оскільки не
посвідчений нотаріально, укладений між власникам квартир, а не
власниками земельних ділянок, не відповідає часткам у спільному
домоволодінні. Крім того, рішенням сесії Ялтинської міської ради
НОМЕР_3 (п,17) анульований державний акт на право приватної
власності на землю, виданий ОСОБА_4, чим було припинено право
спільного користування земельною ділянкою. Проїзд до квартир
ОСОБА_1 закрив ОСОБА_3, тому ці вимоги повинні пред'являтися не до
нього, а до ОСОБА_3.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 30.05.2006
року постановлено: Позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати недійсним
п.1.7 рішення 20-ї сесії 24-го скликання Ялтинської міської ради
НОМЕР_3. Визнати державний акт на право власності на земельну
ділянку НОМЕР_4, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000
га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та
обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та
споруджень (присадибна ділянка), - недійсним. Зобов'язати ОСОБА_2
не лагодити ОСОБА_1 перешкод у користування земельною ділянкою
загального користування площею 0,0534 га, прилягаючої до
домоволодіння АДРЕСА_1. В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1
про визнання недійсним договору про порядок користування земельною
ділянкою між учасниками часткової власності за адресою: АДРЕСА_1,
відмовити.
Додатковим рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від
27.09.2006 року постановлено: Доповнити рішення Ялтинського
міського суду від 30 травня 2006 року у цивільній справі за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Ялтинської міської ради, Ялтинського
міського управління земельних ресурсів, третя особа ОСОБА_3, про
визнання недійсним рішення Ялтинської міської ради, державного
акта на земельну ділянку, про усунення перешкод в користуванні
земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про
визнання договору про порядок користування земельною ділянкою
недійсним наступними частинами: "Стягнути з ОСОБА_2, Ялтинського
міського управління земельних ресурсів, Ялтинської міської ради на
користь ОСОБА_1 судові витрати у справі по 322 грн.71 копійки з
кожного. Достягнути з ОСОБА_2, Ялтинського міського управління
земельних ресурсів, Ялтинської міської ради у дохід держави по 243
грн.95 копійок судового збору з кожного".
Справа № 22-Ц-7733/06
Головуючий у першій інстанції Цалко А.А.
Доповідач Любобратцева Н.I.
На вищевказане рішення суду першої інстанції від 30.05.2006
року та на додаткове рішення від 27.09.2006 року Ялтинське міське
управління земельних ресурсів подало апеляційні скарги, в яких
просить їх скасувати. Апелянт вказує, що висновки суду про те, що
договір про порядок добровільного розділу земельної ділянки між
співвласниками домоволодіння, укладений у 2000 році, був складений
відповідно до чинного на той період земельного законодавства, не
відповідає обставинам справи, оскільки для розпорядження і
користування такою земельною ділянкою недостатньо бути
співвласником домоволодіння, необхідно бути ще й співвласником
земельної ділянки. Крім того, апелянт вважає, що судом у
додатковому рішенні неправильно визначено розмір державного мита.
На вищевказане рішення суду першої інстанції від 30.05.2006
року та на додаткове рішення від 27.09.2006 року ОСОБА_2 також
подав апеляційні скарги, в яких просить їх скасувати і ухвалити
нове рішення про задоволення його зустрічного позову. Доводи
апеляційних скарг є аналогічними до доводів, наведених в
апеляційних скаргах Ялтинського міського управління земельних
ресурсів. Крім того, апелянт вважає, що дана справа підлягає
розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки
оспорюється рішення органу місцевого самоврядування.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їй представників,
проаналізувавши доводи апеляційної скарги в межах ст. 303 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
знаходить, що апеляційні скарги Ялтинського міського управління
земельних ресурсів підлягають задоволенню, а апеляційна скарга
ОСОБА_2 на рішення суду від 30.05.2006 року підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції
виходив з того, що він позбавлений у даний час можливості
реалізувати своє законне право на одержання земельної ділянки у
власність пропорційно його частки у домоволодінні.
Проте з такими висновками суду не може погодитися колегія
суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам,
встановленим у судовому засіданні, а також вимогам чинного
законодавства.
Так, відповідно до вимог статті 377 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
до
особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду,
переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони
розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах,
встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового
будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не
визначений, до набувача переходить право власності на ту частину
земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або
спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх
обслуговування. Статтею 120 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
також
передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду
право власності на земельну ділянку або її частину може переходити
на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на
підставі договору оренди.
З матеріалів справи вбачається, що за договором
купівлі-продажу ОСОБА_4 продала належну їй квартиру, а 15 березня
2001 року також і земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0753 га, що
знаходиться АДРЕСА_1, ОСОБА_3 (т.1 а.с.242).
21 березня 2003 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_2
купив квартиру НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_2 (т.2 а.с.37-38).
25 квітня 2003 року ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_2. купив квартиру
НОМЕР_5 будинку АДРЕСА_2 (т.2 а.с.35-36).
Справа № 22-Ц-7733/06
Головуючий у першій інстанції Цалко А.А.
Доповідач Любобратцева Н.I.
21 червня 2004 року ОСОБА_2 був виданий державний акт на
право власності на земельну ділянку площею 0,1 га, розташованою
АДРЕСА_2 (т.1 а.с.36). 25 червня 2004 року між Ялтинською міською
радою та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки
площею 161 кв. м із земель комунальної власності Ялтинської
міської ради за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с.49).
Позивач ОСОБА_1 9 грудня 2004 року придбав за договором
купівлі-продажу у ОСОБА_3 квартиру НОМЕР_6 у будинку АДРЕСА_2 (т.1
а.с.10).
25 квітня 2005 року ОСОБА_8, ОСОБА_9 продали, а ОСОБА_1 купив
квартиру НОМЕР_2 у буд. АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 19).
З вищезазначених договорів купівлі-продажу квартир позивачем
ОСОБА_1 вбачається, що розмір земельних ділянок, на яких вони
розміщені, не був визначений та указаний у цих договорах.
Будь-яких цивільно-правових угод чи договорів відносно земельних
ділянок ним також укладено не було. Таким чином, висновок суду
першої інстанції, що ОСОБА_1 позбавлений у даний час можливості
реалізувати своє законне право на одержання земельної ділянки у
власність пропорційно його частки у домоволодінні не відповідає
вимогам ст. 377 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 120 ЗК України
( 2768-14 ) (2768-14)
.
Більш того, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої
інстанції не звернув уваги, що рішенням виконавчого комітету
Ялтинської міської ради НОМЕР_7 був проведений розділ
домоволодіння АДРЕСА_2 на два самостійних. Житловому будинку літ.
"А-1", який належить ОСОБА_2, присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_3;
житловому будинку літ. "Б", який належить ОСОБА_10 та житловому
будинку літ. "А" квартирі НОМЕР_6, який належить ОСОБА_1, квартирі
НОМЕР_8, належної Ялтинської міської раді, присвоєна поштова
адреса: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.39-40). Вказане рішення виконкому до
теперішнього часу існує і не скасовано.
З довідки Бюро технічної інвентаризації м. Ялти НОМЕР_9 також
вбачається, що проїзд загального користування до дому АДРЕСА_2
існував лише з вул. Балаклавській; з вул. Щербака проїзду не було
(т.1 а.с.68).
Таким чином, зобов'язавши ОСОБА_2 не лагодити ОСОБА_1
перешкоди у користуванні земельною ділянкою, прилягаючої до
домоволодіння АДРЕСА_1, суд не врахував, що відповідач мешкає за
іншою адресою і ніякого відношення до неї не має. За такими
обставинами законних підстав для задоволення позовних вимог
ОСОБА_1 немає.
Колегія суддів також вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у
задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_1 про визнання договору
про порядок користування земельною ділянкою з наступних підстав.
Договір про порядок користування земельною ділянкою між
учасниками часткової власності за адресою АДРЕСА_1, без зазначення
дати був укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ЖЕК №
1 (т.1 а.с.16). ОСОБА_1 учасником договору не був, його не
укладав. Крім того, після зміни землекористувачів, отримання ними
державних актів на право власності на
Справа №22-ц-7733/06
Головуючий у першій інстанції Цалко А.А.
Доповідач Любобратцева Н.I.
земельну ділянку та укладення договору оренди, її розділу у
відокремлені адреси, на думку колегії суддів, цей договір припинив
своє існування.
Виходячи з наведеного, оскаржуване рішення не можна визнати
законним та обгрунтованим. Оскільки при розгляді справи судом були
неправильно застосовані норми матеріального права, а висновки суду
не відповідають обставинам справи, це відповідно до вимог ст. 309
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
є підставою для скасування рішення суду
першої інстанції та ухвалення нового рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 303, 307, 309,
313, 314 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів судової палати по цивільним справам
ВИРIШИЛА:
Апеляційні скарги Ялтинського міського управління земельних
ресурсів задовольнити, апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення суду
задовольнити частково. Рішення Ялтинського міського суду АР Крим
від 30.05.2006 року та додаткове рішення Ялтинського міського суду
АР Крим від 27.09.2006 року скасувати і ухвалити по справі нове
рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Ялтинської
міської ради, Ялтинського міського управління земельних ресурсів,
третя особа ОСОБА_3, про визнання недійсним рішення Ялтинської
міської ради, державного акту на право власності на земельну
ділянку, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
та у зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору
про порядок користування земельною ділянкою недійсним відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення,
але може бути
оскаржено у касаційному порядку безпосередньо у Верховний Суд
України протягом двох
місяців.
Справа № 22-ц-7733/06
Головуючий у першій інстанції Цалко А.А.
Доповідач Любобратцева Н.I.