№22ц-3420/06  Головуючий в суді 1 інстанції: Фастовець В.М.
     Доповідач: Карайван Т.Д.
 
     УХВАЛА
     Iменем України
     7 грудня 2006  року  Апеляційний  суд  Луганської  області  в
складі:
     Головуючого: Карайван Т.Д.
     Судців: Васькової В.I., Оробцової Р.I.
     При секретарі: Кагадій I.I.
     Розглянувши у відкритому судовому засіданні  в  м.  Луганську
цивільну  справу  по  апеляційній  скарзі   ОСОБА_1   на   рішення
Лисичанського міського суду від 31 серпня  2006  року  за  позовом
Лисичанського комунального  підприємства  "Житлово-експлуатаційної
контори №9" про стягнення заборгованості,-
 
     ВСТАНОВИВ:
     В травні 2006 року позивач звернувся з зазначеним позовом  до
суду.  В  обгрунтування  позовних   вимог   посилався   на   те,що
відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідно  до  ст..20
п.3,5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"  ( 1875-15 ) (1875-15)
        
вона зобов"язана вносити  квартирну  плату  в  строки  передбачені
договором або Законом.
     Посилаючись на те, що відповідачка з листопада 2003 року  має
заборгованість  по  квартирній  платі  в  сумі  297  грн.56  коп.,
відповідач просив суд стягнути з неї зазначену суму.
     Оскаржуваним рішенням позовні  вимоги  задоволені  в  повному
обсязі.
     В апеляційній скарзі відповідачка просить  скасувати  рішення
суду,  посилаючись  на  порушення  судом  норм   матеріального   і
процесуального права та  ухвалити  нове  рішення,  яким  відмовити
позивачу в задоволенні позовних вимог.
     Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь  у  справі,
перевіривши матеріали справи  та  обговоривши  доводи  апеляційної
скарги, апеляційний суд не знайшов підстав для її задоволення.
     Судом встановлено, що відповідачка є власником  однокімнатної
квартири за адресою АДРЕСА_1, за яку відповідно до Закону  України
"Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ) (1875-15)
         вона повинна  вносити
квартирну плату.
     З 1 листопада 2003 року по 1 травня 2006 року у  неї  виникла
заборгованість по квартирній платі  у  сумі  297,56  грн.,  яку  в
добровільному порядку відповідачка сплачувати відмовляється.
     Оскільки в судовому засіданні позивач доказав виконання робіт
з обслуговування будинку, де  мешкає  відповідачка  та  задовільну
якість  наданих  послуг,  суд  обгрунтовано  дійшов  висновку  про
задоволення позовних вимог.
     Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків  суду  та
не дають підстав для виводу, що  судом  порушені  або  неправильно
застосовані норми матеріального чи процесуального права.
     Посилання відповідачки на відсутність  договору  з  позивачем
про надання послуг не є підставою  для  звільнення  останньої  від
оплати квартири, оскільки  згідно  закону  зобов'язання,  цивільні
права   та   обов'язки    можуть    виникати    і    з    положень
нормативно-правових актів.
     Рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи і
підстав для його скасування немає.
     Керуючись  ст..ст..308,314,315   ЦПК   України   ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
апеляційний суд,-
 
     УХВАЛИВ:
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.  Рішення  Лисичанського
міського суду від 31 серпня 2006 року залишити без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту  її  проголошення,  та
може бути  оскаржена  безпосередньо  до  Верховного  суду  України
протягом двох місяців.