УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця 06 дня колегія судців судової палати
в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в
складі:
головуючого Лісової Г.Є.
суддів БугрикаВ.В.
Приходько Л.А.
при секретарі Драгомарецькій О.В.
за участю прокурора Пуляєва I.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Скадовського районного суду Херсонської області від 19 вересня
2006 року в справі
за позовом
Прокурора Скадовського району в інтересах держави в особі
Скадовського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення
незаконно одержаної допомоги по безробіттю
встановила;
В травні 2006 року прокурор Скадовського району звернувся до
суду з позовом в інтересах держави в особі Скадовського районного
центру зайнятості до ОСОБА_1 з проханням стягнути з відповідача
незаконно одержану допомогу по безробіттю в сумі 2673.86грн на
користь Скадовського районного центру зайнятості для зарахування
коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального
страхування на випадок безробіття.
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від
19 вересня 2006 року позов задоволений, з ОСОБА_1 стягнуто на
користь Скадовського районного центру зайнятості незаконно
одержану допомогу по безробіттю в сумі 2673.86грн., а також судові
виграти на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати,
та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
Під час розгляду справи апелянт ОСОБА_1 апеляційну скаргу
підтримав, просив рішення суду скасувати, та ухвалити нове
рішення, яким відмовити в задоволені позову.
Прокурор та представник Скадовського районного центру
зайнятості апеляційну скаргу не визнали, вважають рішення суду
законним та обгрунтованим, просили апеляційну скаргу відхилити,
рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та
обгрунтованість рішення суду в межах доводів шеляційної скарги,
колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не
підлягає.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи
12.01.2005 року та 14.12.2005 року ОСОБА_1 звертався до
Скадовського центру зайнятості з метою працевлаштування та
поновлення статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю,
при цьому він зазначав, що він не зареєстрований як суб'єкт
ііідприємнйцької діяльності (ас.8,9), хоча 13.01.2006 року
державним реєстратором районної державної адміністрації до Єдиного
державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
було внесено запис про державну реєстрацію суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1(ідентифікащйний
кодНОМЕР_1). Наказами директора центру зайнятості йому статус
1
безробітного та призначено допомогу по безробіттю. За періоди
знаходження відповідача на обліку як безробітного з 12.01.2005
року по 11 квітня 2005 року та з 14 грудня 2005 року по 27 лютого
2006 року ним отримано допомогу по безробіттю в сумі
2619.45грн.(а.с. 11,12), крім того відповідач пройшов професійне
навчання за направленням державної служби зайнятості в ДП "ХНКК
Укрбудматеріади", вартість якого склала 54.41грн.(а.с.13).
Правильно та повно встановивши обставини справи, суд першої
інстанції дійшов підставного висновку суми виплаченого відповідачу
допомоги по безробіттю та вартість професійного навчання піддягає
стягненню з останнього, оскільки відповідно до ч.2 ст. 28 Закону
України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) (803-12)
право на допомогу по
безробіттю мають незайняті (непрацюючі) громадяни, які визнані в
встановленому порядку безробітними. Являючись суб'єктом
підприємницької діяльністю ОСОБА_1, згідно п. б, ч.З ст. 1 цього ж
Закону відноситься до зайнятого населення, як громадянин, який
самостійно забезпечує себе роботою.
Доводи апелянта про те, що він не здійснював підприємницьку
діяльність, а тому може бути набути статусу безробітного та
отримувати допомогу по безробіттю не грунтуються на законі.
Доводи апелянта про те, що він не знав проте що він є
суб'єктом підприємницької діяльності, оскільки в груда 2004 року
йому було, відмовлено в проведенні реєстраційної дії щодо
проведення державвюї реєстрації фізичної особи - підприємця, не
спростовують висновків суду, оскільки в проведенні реєстрації,
згідно повідомлення від 21.12.2004 року відповідачу відмовлено в
зв'язку з наяивністю в Єдиному державному реєстрі запису, що він є
підприємцем (а.с.32). Тобто ОСОБА_1, звертаючись з заявами про
поновлення йому статусу безробітного достовірно знав, що він
зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, в наслідок
чого шляхом обману набув статусу безробітного, отримував допомогу
по безробіттю та за направленням державної служби зайнятості
пройшов професійне навчання.
Довідка уігоавління економіки від 11.01.2005 року про
внесення запису до Єдиного державного реєстру про проведення
державної реєстрації припинення ОСОБА_1 до 01.07.2004 року
підприємницької діяльності, також не спростовує висновків суду,
оскільки факт припинення відповідачем підприємницької діяльності
на період до 01.07.2004 року не стосується спірних правовідносин.
Розмір стягнутих судом сум апелянтом не оспорюється.
Враховуючи, що суд з достатньою повнотою з'ясував дійсні
обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив
надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та постановив
законне і обгрунтоване рішення з додержанням вимог норм
матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що
апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без
змін.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,314 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від
19 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та
може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох
місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного
Суду України.
Головуючий:
Судді: