РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних
справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Назарчука Р.А., суддів Заріцької А.О., Приходька
К.П., при секретарі Зозулі Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_1, відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань в Білоцерківському районі на рішення
Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10
серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до
сільськогосподарського виробничого кооперативу "Розаліївський",
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у
Білоцерківському районі, про відшкодування матеріальної та
моральної шкоди в зв'язку із ушкодженням здоров'я,
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом
посилаючись на те, що працював у колгоспі ім. Кірова с Розаліївка
Білоцерківського району (тепер СВК "Розаліївський") і при
виконанні трудових обов'язків 13 квітня 1993 року йому було
заподіяно каліцтво - при ремонті зернотрав'яної сівалки від удару
молотка по молотку відскочив металевий осколок і пошкодив йому
праве око.
За висновком МСЕК від 15 вересня 1993 року внаслідок
трудового каліцтва він був визнаний інвалідом третьої групи
довічно. З 11 квітня 1997 року було встановлено 35 % стійкої
втрати працездатності, а з 7 червня 2005 року - 50%.
Просив стягнути з СВК "Розаліївський" у відшкодування
одноразової допомоги 15 620 грн. та у рахунок відшкодування
моральної шкоди, з урахуванням індексу інфляції, - 7 875 грн. 73
коп. Після уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просив стягнути з
відповідача одноразову допомогу з урахуванням індексу інфляції та
3% річних за користування його коштами загальною сумою 28 274
грн.89 коп.
Судом до участі у справі в якості відповідача було залучено
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у
Білоцерківському районі.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської
області від 10 серпня 2006 року позов задоволено частково.
Стягнено з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань в Білоцерківському районі на користь ОСОБА_1 7 810
грн. 10 коп. одноразової допомоги та 78 грн. 10 коп. на користь
держави. В решті позову відмовлено.
В апеляційних скаргах позивач ОСОБА_1 та відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань в
Білоцерківському районі, просять ухвалене рішення скасувати, як
прийняте з порушенням і неправильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення
відповідно до заявленого позову та вимог закону.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг колегія
суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не
підлягає, апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань підлягає частковому задоволенню з
викладених нижче підстав.
З матеріалів справи вбачається, що нещасний випадок з
позивачем ОСОБА_1 трапився у 1993 році і в наслідок трудового
каліцтва він був визнаний інвалідом Ш групи. У квітні 1997 року
йому вперше було встановлено стійку втрату працездатності 35 %, а
з 7 червня 2005 року -50%.
Рішенням Білоцерківського районного суду від 15 червня 1998
року, яке є чинним, було частково задоволено позов ОСОБА_1 і
стягнуто на його користь з агрофірми імені Кірова (тепер СВК
"Розаліївський") за період з 11 квітня 1987 року по 11 квітня 1998
року одноразово 297 грн. 88 коп., та починаючи з 11 квітня 1998
року по 29 грн.75 коп. щомісячно безстроково.
При цьому розмір середньомісячного заробітку позивача судом
було визначено у сумі 170 грн. При вирішенні даного спору судом
також було встановлено наявність вини самого потерпілого ОСОБА_1 у
заподіянні шкоди, ступінь якої визначено у розмірі 50% і враховано
при розрахунку сум, що підлягали стягненню.
В задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди
ОСОБА_1 було відмовлено.
За наведених обставин судом першої інстанції правильно
встановлено, що розмір одноразової допомоги повинен бути
визначений з урахуванням індексу інфляції і ступеню вини позивача.
Розмір допомоги відповідає розрахунку доданому позивачем до
позовної заяви.
Суд, достатньо повно з'ясувавши обставини справи, дав належну
правову оцінку встановленому і обгрунтовано прийшов до висновку
про те, що виплата одноразової допомоги позивачу повинна бути
проведена у визначеній сумі за рахунок Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань і провів стягнення з відповідача - відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань у
Білоцерківському районі.
Доводи апелянтів про те, що сума стягнення одноразової
допомоги повинна відшкодовуватися СВК "Розаліївський" не
грунтуються на законі і висновків суду не спростовують.
Безпідставними є посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що
суд розглянув не всі його вимоги.
Iнші доводи апеляційних скарг рішення суду також не
спростовують і посилань на обставини, які б об'єктивно свідчили
про незаконність судового рішення, не містять.
Оскільки рішення суду за вимогами ОСОБА_1 відповідає
матеріалам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і
процесуального права підстав для його скасування колегія суддів не
вбачає.
Проте не можна визнати правильним висновок суду про стягнення
з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
державного мита на користь держави у розмірі 78 грн. 10 коп.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу відповідача у цій частині
обгрунтованою і скасовує рішення суду в указаній частині без
ухвалення нового, оскільки сторони законом звільнені від сплати
державного мита.
Керуючись ст. ст. 209 , 218 , 307 , 308 , 309 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
колегія суддів
ВИРIШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань в Білоцерківському районі, задовольнити
частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської
області від 10 серпня 2006 року в частині стягнення державного
мита скасувати. В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і
протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути
оскаржене до Верховного Суду України.
Головуючий