РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     5 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у  цивільних
справах апеляційного суду Київської області в складі:
 
     головуючого Назарчука Р.А., суддів Заріцької А.О.,  Приходька
К.П., при секретарі Зозулі Н.С.,
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну  справу
за  апеляційною   скаргою   відкритого   акціонерного   товариства
"Дорожно-будівельне управління  №  39"  на  рішення  Iванківського
районного суду Київської області від 27 липня 2006 року по  справі
за   позовом   ОСОБА_1до   відкритого   акціонерного    товариства
"Дорожно-будівельне управління № 39",  третя  особа  ОСОБА_2,  про
поновлення  на  роботі,  стягнення  середнього  заробітку  за  час
вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся  із  зазначеним  позовом
посилаючись на те, що  1  листопада  2000  року  між  ним  та  ВАТ
"Дорожно-будівельне  управління  №  39"  було  укладено   трудовий
контракт відповідно  до  якого  він  приймався  на  посаду  голови
правління товариства на п'ять років, проте після закінчення строку
дії контракту він продовжував працювати і виконувати всі обов'язки
голови правління, обумовлені у контракті, тому-з 1 листопада  2005
року він обіймав посаду голови правління на підставі безстрокового
трудового договору, а не контракту, і міг бути звільнений  лише  з
підстав   передбачених   нормами   трудового   законодавства   для
розірвання трудового договору.
 
     Рішеним Iванківського районного суду від 27 липня  2006  року
позов задоволено. ОСОБА_1 з  5  травня  2006  року  поновлений  на
посаді голови правління ВАТ "Дорожно-будівельне управління №  39",
на його користь стягнуто  середній  заробіток  за  час  вимушеного
прогулу і моральна шкода у розмірі 10 000 грн.
 
     В апеляційній  скарзі  відповідач  просить  ухвалене  рішення
скасувати, як прийняте з порушенням і  неправильним  застосуванням
норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким в  позові
ОСОБА_1 відмовити.
 
     Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     З матеріалів справи вбачається що 1 листопада 2000  року  між
ВАТ "Дорожно-будівельне управління № 39" та ОСОБА_1 було  укладено
контракт про прийняття його на посаду голови  правління  вказаного
товариства.
 
     Строк дії контракту був визначений до 1 листопада 2005  року.
Відповідно до ц, 6.6 контракту за два місяці до закінчення  строку
дії контракту він може  бути  за  згодою  сторін  продовжений  або
укладений на новий строк. Таких дій сторони не  вчиняли,  разом  з
тим позивач продовжував працювати  і  трудові  відносини  фактично
тривали до 5 травня 2006 року.
 
     Відповідно до ст. 39-1 КЗпП  України  ( 322-08 ) (322-08)
          якщо  після
закінчення строку трудового договору  трудові  відносини  фактично
тривають і жодна із сторін не вимагає  їх  припинення,  дія  цього
договору вважається продовженою на невизначений строк.
 
     Колегія суддів вважає,  що  до  даних  правовідносин  повинні
застосовуватися правила  ст.  39-1  КЗпП  України  ( 322-08 ) (322-08)
          про
продовження  дії  трудового  договору  на  невизначений  строк  на
загальних підставах.
 
     Оскільки    відповідно    до    п.    7.4.5    Статуту    ВАТ
"Дорожно-будівельне управління №  39"  голову  правління  обирають
загальні  збори  акціонерного  товариства  і   рішенням   чергових
загальних  зборів  акціонерів  від  5  травня  2006  року  головою
правління було обрано не позивача, а  іншу  особу,  у  відповідача
були підстави для звільнення його з роботи.
 
     Суд, задовольняючи  вимоги  позивача,  помилково  вважав,  що
звільнення ОСОБА_1 проведено з порушенням закону, так як строк дії
контракту продовжився і його звільнення повинно  було  проводитися
за правилами ст.  ст.  40,  41  КЗпП  України  ( 322-08 ) (322-08)
        .  Доводи
позивача про те, що звільнення відбулося під час перебування  його
у відпустці підтвердження у судовому засіданні не знайшли.
 
     Оскільки такі  висновки  суду  не  грунтуються  на  законі  і
суперечать матеріалам справи рішення суду не може  залишатися  без
змін і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову
ОСОБА_1 у позові.
 
     Керуючись ст. ст. 209,218, 307, 309 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
колегія суддів
 
     ВИРIШИЛА:
 
     Апеляційну   "скаргу   відкритого   акціонерного   товариства
"Дорожно-будівельне управління № 39"задовольнити.
 
     Рішення Iванківського районного суду Київської області від 27
липня 2006 року скасувати, ухвалити нове  рішення,  яким  ОСОБА_1в
позові до відкритого акціонерного  товариства  "Дорожно-будівельне
управління № 39" про поновлення на  роботі,  стягнення  середнього
заробітку за час вимушеного  прогулу  та  відпжодування  моральної
іпкоди, відмовити.
 
     Рішення набирає законної сили з моменту його  проголошення  і
протягом двох місяців з  дня  набрання  законної  сили  може  бути
оскаржене до Верховного Суду України.