АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛIКИ КРИМ
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2006 року колегія суддів судової палаті у цивільних
справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
у складі:
Головуючого, судді: Моісеєнко Т.I.
суддів: Мамасуєвої Л.О. Кателіна В.П.. при секретарі:
Апостолові О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Дніпропетровської області про
стягнення середньомісячної заробітної платі у зв'язку з затримкою
видачі трудової книжки за апеляційною скаргою відповідача на
рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від
20 лютого 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури
Дніпропетровської області про стягнення заробітної плати у зв'язку
з затримкою видачі трудової книжки за період з 11 лютого 2005 року
по 10 квітня 2005 року.
Позов мотивований тим, що з 1989 року по 2005 рік ОСОБА_1.
працював в органах прокуратури. 11.02.2005 року позивач був
звільнений з посади Керченського транспортного прокурора
Дніпропетровської області, але з вини працівників прокуратури
трудову книжку отримав лише 13 квітня 2005 року, у зв'язку с чим
він не міг вчасно працевлаштуватися на іншу роботу.
ОСОБА_1. просив суд стягнути на його користь з відповідача
3473,6 гривен за затримку у видачі трудової книжки, виходячи із
середньомісячного заробітку 1736,8 гривен.
Рішенням Керченського міського суду від 20 лютого 2006 року
позов був задоволений у повному обсязі.
При ухваленні рішення, суд першої інстанції дійшов до
висновку, що трудова книжка не була вчасно видана позивачу і тому,
згідно статті 47 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (322-08)
, з
відповідача слід стягнути на користь ОСОБА_1. суму
середньомісячної заробітної платі за час затримки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, прокуратура
Дніпропетровської області подала апеляційну скаргу, яка мотивована
тим, що судом при ухваленні рішення були неповно з'ясовані
обставини справи, що привело до порушення норм матеріального
законодавства. Апелянт вказує, що у час звільнення позивача,
Генеральною прокуратурою було проведено реорганізація в структурі
підпорядкованих транспортних прокуратур і тому усі необхідні для
оформлення пенсії документи були надані позивачеві з затримкою не
з їх вини.
Справа № 22-ц-798- ф/2006 Головуючий впертій інстанції
суддя Шкуліпа В. I. суддя-доповідач Моісеєнко Т.I
Апелянт просить скасувати рішення Керченського міського суду
Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2006 року, та ухвалити
нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача,
пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи і
обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що скарга
підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. з 1989 року по 2005 рік
працював в органах прокуратури. Наказом Генерального прокурора
України № НОМЕР_1від 11 лютого 2005 року був звільнений з посади
Керченського транспортного прокурора за власним бажанням у зв'язку
з виходом на пенсію за вислугу років. Трудову книжку у зв'язку зі
звільненням ОСОБА_1. було видано 13 квітня 2005 року.
Судом також встановлено, що до січня 2005 року Керченська
транспортна прокуратура була підпорядкована прокуратурі
Дніпропетровської області.
Наказом Генерального прокурора України №1 від 12 січня 2005
року проведено реорганізацію в структурі підпорядкованих
транспортних прокуратур і наказом Генерального прокурора України
№3 від 18 січня 2005 року було зобов'язано прокурора
Дніпропетровської області передати, а прокурора Автономної
республіки Крим прийняти всі справи, документи та майно
Керченської транспортної прокуратури, у тому числі трудові книжки
та особові картки службовців.
3
28 січня 2005 року ОСОБА_1. подав рапорт до прокурора
Автономної республіки Крим, для подальшої відправки до
Генерального прокурора України, про звільнення з посади за власним
бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. 11 лютого 2005 року
Генеральним прокурором України було видано наказ про звільнення
позивача з органів прокуратури.
Згідно статті 47 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (322-08)
, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день
звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і
провести з ним розрахунок у встановлені законом строки.
Статтею 235 Кодексу законів про працю України пере ено, що у
разі затримки видачі трудової книжки, середній заробіток за весь
час вимушеного прогулу виплачується працівникові за обставин, якщо
вона мала місце з вини власника або уповноваженого ним органу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в час звернення з
рапортом про звільнення у прокуратуру Автономної республіки Крим
ще працював у прокуратурі Дніпропетровської області, але з
рапортом про звільнення до вказаної прокуратури не звертався.
Трудова книжка та особова справа ОСОБА_1., яки було передано
прокуратурі Автономної республіки Крим 31 січня 2005 року, знов
були направлені до прокуратури Дніпропетровської області для
вирішення питання про оформлення пенсії тільки 30 березня 2005
року. Трудову книжку та усі необхідні для оформлення пенсії
документи позивач отримав 13 квітня 2005 року.
Судова колегія вважає, що вини відповідача у затримки видачі
трудової книжки не має, оскільки у час подавання позивачем рапорту
про звільнення і під час розгляду вказаного рапорту, проводилась
реорганізація в структурі підпорядкування транспортних прокуратур,
всі документи Керченської транспортної прокуратури, в тому числі і
трудова книжка ОСОБА_1., були передані до прокуратури АРК 31 січня
2005 року, але з питанням про прийом на роботу до прокуратури АРК
ОСОБА_1. не звертався.
Відсутність рапорту ОСОБА_1. про звільнення з посади до
прокуратури Дніпропетровської області і відсутність його заяви про
прийняття на роботу до прокуратури АРК, колегія суддів вважає
обгрунтованими труднощами, які виникли у своєчасному оформленні
його документів і трудової книжки.
За таких обставин , доводи апеляційної скарги колегія
суддів знаходить обгрунтованими, а ухвалене судом першої
інстанції рішення не заснованим на законі.
Судова колегія знаходить що, висновки суду не відповідають
дійсним обставинам справи.
Згідно п.1 ч.1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу
України, невідповідність висновків суду обставинам справи є
підставою для сування рішення суду першої інстанції і ухвалення
нового рішення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 303, п.іч.1 ст. 309
Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової
палати по цивільних справах, -
ВИРIШИЛА:
Апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області -
задовольнити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим
від 20 лютого 2006 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволені позову
ОСОБА_1 до прокуратури Дніпропетровської області про стягнення
середньомісячної заробітної платі у зв'язку з затримкою видачі
трудової книжки у розміри 3473,6 гривен -відмовити.
Рішення набуває чинності з дня проголошення, може бути
оскаржено в касаційному порядку протягом 2 місяців.