УХВАЛА IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     "01" серпня 2006р. Судова колегія судової палати з  цивільних
справ апеляційного суду
     Харківської області в складі:
     головуючого судді - Пшенічної Л.В.
     судців  - Яцини В.Б., Пилипчук Н.П.
     при секретарі  - Шевченко О.Б.
     розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Харкові
апеляційну  скаргу   Товариства   з   обмеженою   відповідальністю
"ТАБАССО"
     на рішення Ленінського районного суду м Харкова від 13 червня
2006р. по справі за позовом  ОСОБА_1 до  Товариства  з   обмеженою
відповідальністю  "ТАБАССО",  3-ті  особи  ОСОБА_2,  ОСОБА_3   про
визнання недійсними рішень загальних зборів учасників,  додаткової
угоди до установчого договору, змін до Статуту товариства,-
 
                           ВСТАНОВИЛА:
     У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ
"ТАВАССО"  (далі  Товариство),  3-я  особа  ОСОБА_2  про  визнання
недійсними рішень загальних зборів учасників, додаткової угоди  до
установчого договору, змін до Статуту товариства.
     В позові посилався на те, що  у  жовтні  2002  року  відбувся
перерозподіл  установчого  фонду  Товариства  з  порушенням   норм
діючого законодавства.
     Учасниками Товариства був він та ОСОБА_3 23 жовтня 2002  року
було виготовлено протокол загальних  зборів,  підписана  додаткова
угода  до  установчого  договору  та  внесені  зміни  до   статуту
Товариства  про  зміну  складу  учасників  Товариства.   Учасником
Товариства стала ОСОБА_2, який кожним було  відступлено  по  10  %
статутного фонду.
     Статутний  фонд  Товариства  складає  11800  грн  і  на   час
перерозподілу статутного фонду він не був повністю сплачений.
     До участі у справі, згідно ухвали суду, в якості  3-ої  особи
був притягнутий ОСОБА_3
     Представник відповідача, в судовому засіданні районного суду,
позов не визнав та пояснив, що перерозподіл  статутного  фонду  та
зміни у складі учасників Товариства  сталися  у  відповідності  до
законодавства України.
     Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 13  червня
2006 року позов задоволено.
     Визнано  недійсним   рішення   загальних   зборів   учасників
товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВАССО"  від  23  жовтня
2003 року (протокол  від  23.10.2002  року)  про  зміни  у  складі
учасників  та  перерозподілу  статутного  фонду   з   моменту   їх
прийняття.
     Визнано недійсною додаткову угоду до установчого договору про
заснування товариства з обмеженою відповідальністю  "ТАВАССО"  від
23 жовтня  2002  року  в  частині  зміни  у  складі  учасників  та
перерозподілу статутного фонду товариства з моменту їх підписання.
     Визнано недійсними зміни до Статуту  товариства  з  обмеженою
відповідальністю "ТАВАССО" від 23 жовтня 2003 року в частині зміни
у складі учасників та перерозподілу статутного фонду з моменту  їх
реєстрації.
     В апеляційній скарзі ТОВ "ТАВАССО",  посилаючись  на  те,  що
судом   першої   інстанції   порушені   норми   матеріального   та
процесуального права, просить рішення суду скасувати  та  ухвалите
нове, яким відмовити у задоволені позову.
     В обгрунтування апеляційної скарги ТОВ  "ТАВАССО"  вказує  на
те, що позивач не довів, що на момент передачи частин своїх часток
у статутному фонді третій особі кожен з учасників, або один з них,
не повністю вніс свою частку до статутного фонду.
     У судовому засідані  не  встановлено  ким  саме  з  учасників
Товариства не була внесена доля до статутного фонду.
     За даними бухгалтерської звітності, не має заборгованності за
учасниками  перед  Товариством,   цей   факт   було   підтверджено
показаннями свідка, колишнього бухгалтера Товариства.
     Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення  сторін,
що з'явилися у судове засідання, перевіривши  матеріали  справи  і
обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
     Відповідно до вимог ст.  308  ЦПК  України,  суд  апеляційної
інстанції в ляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої
інстанції постановив рішення з додержанням вимог  матеріального  і
процесуального права.
     Не може  бути  скасоване  правильне  по  суті  і  справедливе
рішення з одних лише формальних міркувань.
     Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1,  суд  першої  інстанції
виходив з того, що доводи позивача  відносно  того,  що  статутний
фонд на момент перерозподілу  статутного  фонду  не  був  повністю
сплачений, а тому учасники не мали права відступати свою частку  у
статутному фонді іншій особі.
     Судова  колегія  погоджується  з   висновками   суду   першої
інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам  справи,
яким суд дав вірну оцінку.
     Згідно  з  ст.  4  установчого  договору  Товариства  від  26
листопада  2001  року  статутний  фонд   встановлено   в   розмірі
11800грн.(а.с.З).
     Додаткова угода до вказаного договору вносить зміні  до  п.4,
але тільки стосовно учасників товариства та  суми  внеску,  розмір
статутного фонду залишається колишнім.
     Згідно довідки АБ "Факторіал -  Банк"  внески  до  статутного
фонду Товариства були внесені 26.11.2001 року в сумі 3540 грн.  та
15.02.2002 року на суму 7500 грн.
     Таким чином статутний фонд Товариства за станом на 23  жовтня
2002 року сформований на суму 11040грн.
     Стаття     53     Закону     Укра      "Про      господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
          передбачає,  що   передача   частки   (її
частини) третім  особам  можлива  тільки  після  повного  внесення
вкладів до статутного фонду учасниками, які її відступають.
     Суд першої інстанції вірно дійшов до  висновку,  що  передача
третій особи частки статутного фонду здійснена з порушенням  вимог
законодавства.
     Згідно зі ст. 10 і 60 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          кожна  сторона
повинна довести ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на
підставу  своїх  вимог  або  заперечень,  а  ст.11   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
          передбачає,  що  суд  розглядає  цивільні  справи  на
підставі доказів поданих сторонами та іншими особами,  які  беруть
участь у справі.
     Позивач довів суду, що передача  частки  у  статутному  фонду
відбулася з порушенням чинного законодавства.
     Відповідач заперечував проти позову, посилаючись  на  те,  що
заборгованності по сплаті статутного фонду у учасників  Товариства
не має, але нічим не підтвердив свої заперечення.
     З огляду  на  наведене,  судова  колегія  вважає,  що  доводи
апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають  підстав  для
висновку про неправильне застосування судом першої інстанції  норм
матеріального   чи   процесуального   права,   які   привели    до
неправильного вирішення справи.
     Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.I 307, 308, 313,  314,  315,
317, 319 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         судова колегія судової палати,-
     УХВАЛИЛА:   Апеляційну   скаргу   Товариства   з    обмеженою
відповідальністю "ТАБАССО" відхилити.
     Рішення Ленінського  районного суду  м Харкова  від 13 червня
2006р. залишити без змін
     Ухвала набирає законної сили з  моменту  проголошення,  однак
може  бути  оскаржене  в  касаційному  порядку  безпосередньо   до
Верховного Суду України  протягом  двох  місяців  з  дня  набрання
законної сили.
     Головуючий суддя Судді колегії