Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючий суддя Дудар Т. В.,

при секретарі Мамей Н.І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

У червні 2013 року до Березанського міського суду Київської області із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди звернувся ОСОБА_1 Свої вимоги обґрунтував тим, 22 лютого 2013 року відповідачі звернулися до Міністра освіти і науки України Табачника Д.В. зі скаргою на неправомірні дії позивача, який є директором ДНЗ "Березанський професійний аграрний ліцей", таку ж скаргу було направлено до прокуратури Київської області. Позивач вважав, що інформація, викладена у зазначених скаргах є недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію. У зв'язку з цим просив визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права і свободи, ганьблять честь, гідність та ділову репутацію позивача відомості, викладені відповідачами у скаргах на неправомірні дії директора ДНЗ "Березанський професійний аграрний ліцей" ОСОБА_1, направлених відповідачами до Міністерства освіти і науки України та до прокуратури Київської області; визнати наклепом дії відповідачів з виготовлення та поширення інформації відносно позивача у скаргах на неправомірні дії директора ДНЗ "Березанський аграрний професійний ліцей" ОСОБА_1, направлених відповідачами до Міністерства освіти і науки України та прокуратури Київської області; зобов'язати відповідачів спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача, поширені ними у скаргах на неправомірні дії директора ДНЗ "Березанський аграрний професійний ліцей" ОСОБА_1, направлених відповідачами до Міністерства освіти і науки України та прокуратури Київської області у спосіб, найбільш близький до способу їх поширення, шляхом надсилання ними листів до Міністерства освіти і науки України та прокуратури Київської області про те, що відомості, викладені відповідачами у скаргах є недостовірними, не відповідають дійсності, порушують права і свободи, ганьблять честь і гідність та ділову репутацію позивача; зобов'язати відповідачів припинити неправомірні дії, спрямовані на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача; стягнути з відповідачів на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 27528 (двадцять сім тисяч п'ятсот двадцять вісім тисяч) гривень та судові витрати.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у заявлених межах, суду пояснив, що інформація, викладена в скарзі відповідачів є негативною, недостовірною і ганьбить його. Тому просив позов задовольнити.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував, пояснивши, що позивачем не були надані докази того, що відповідачі зверталися зі скаргами на дії позивача до Міністра освіти і науки України та до прокуратури Київської області, а саме в матеріалах справи відсутні оригінали чи належним чином завірені копії скарг відповідачів, на які посилається позивач, а ксерокопія скарги, яка є у матеріалах справи, не завірена належним чином, є нечитабельною. Тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У судовому засіданні заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження, зокрема факт звернення відповідачів зі скаргами до Міністерства освіти і науки України та до прокуратури Київської області, оскільки позивачем не було надано оригіналів чи належним чином завірених копій вищезазначених скарг, а також будь-яких інших свідчень того, що скарги з таким змістом існували чи існують. Позивач зазначав, що негативним наслідком звернення відповідачів зі скаргами стали перевірки його діяльності з боку Міністерства освіти і науки України та прокуратури. Однак в судовому засіданні не були представлені та досліджені документи, які б посвідчували факт проведення перевірок діяльності позивача з боку Міністерства чи прокуратури.

Разом з тим суд вважає, якщо особа звернулася до Міністерства освіти і науки або ж міністра цього міністерства, а також до прокуратури із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

За таких обставин, оскільки у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження відомості, викладені позивачем у позовній заяві, то суд приходить до висновку, що й вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 40 Конституції України, ст. 277 ЦК України, керуючись ст. ст. 8, 10, 14, 15, 60, 79, 88, 212- 215 ЦПК України, суд

У задоволенні позовних вимог відмовити.

рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Березанський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.