розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" ОСОБА_5 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті злочину, суд -

04 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті злочину.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позов підтримали повністю і суду показали, що ОСОБА_3 15.01.2012 року біля 01 години 30 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_3 рухався зі швидкістю 30 км/год по вул.. Леніна в м. Красний Лиман зі сторони пров. Леніна в напрямку пров. Колгоспний. При виконанні повороту ліворуч порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої йому було завдано тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та матеріальну шкоду в сумі 16798,0 грн., пов"язану з витратами на лікування і реабілітацію та моральну шкоду в сумі 20000 грн., які до теперішнього часу не відшкодовані. Крім того, при зверненні до суду ним понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн. Тому просили позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_3 позов в частині відшкодування моральної шкоди визнав повністю, в іншій частині частково - лише в частині витрат на придбання пального, які підтверджується відповідними письмовими доказами, та витрат на реабілітаційний масаж, - всього на суму 1699,97 грн. Судові витрати просить розподілити між ним та іншим відповідачем згідно закону.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов визнав частково. При цьому суду показав, що дійсно відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність в ПрАТ "УПСК". Позивач звертався до компанії з заявою про відшкодування шкоди, але до теперішнього часу рішення компанією не прийнято. Вважає, що компанією буде відшкодовано матеріальну шкоду в частині, забезпеченій доказами, та моральну в розмірі встановленого ліміту в сумі 2550 грн. Тому просив позов задовольнити частково.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив, що відповідно до вироку Краснолиманського міського суду Донецької області від 24.12.2012 року ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.1 КК України за те, що він 15.01.2012 року біля 01 години 30 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_3 який був переданий йому для експлуатації разом з правовстановлюючими документами, рухався зі швидкістю 30 км/год по вул.. Леніна в м. Красний Лиман зі сторони пров. Леніна в напрямку пров. Колгоспний. При виконанні повороту ліворуч по ходу свого руху в районі зупиночного пункту "Молодіжна", не переконався в безпеці здійснюваного маневру, та в порушення п.10.1,16.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої позивачу було завдано тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості(а.с.30-41).

Тобто відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України відповідач володів транспортним засобом на відповідній правовій підставі.

Як вбачається з вимог ст. 1187 ЦК України (435-15) , джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов"язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Тобто для вирішення питання цивільно-правової відповідальності за завдану

матеріальну та моральну шкоду суд перш за все встановлює хто був винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Однак вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 24.12.2012 року ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, в результаті якого було завдано шкоди здоров"ю позивача. Вирок набрав законної сили(а.с.41).

Відповідно до ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При винесення рішення відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.

Згідно приписів ч.4 ст. 61 ЦПК України однією з підстав звільнення від доказування являється вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які обов"язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду с питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 15.01.2012 року біля 01 години 30 хвилин на вул. Леніна в м. Красний Лиман Донецької області в районі зупиночного пункту "Молодіжна" за участю позивача, який рухався по своїй полосі руху по вул.. Леніна, та відповідача, який керував автомобілем ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_3 що був переданий йому для експлуатації разом з правовстановлюючими документами, сталася з вини ОСОБА_3

Однак цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ним шляхом укладення з відповідачем ПрАТ "УПСК" 22.08.2011 року договору страхування № АА/1996661 терміном дії з 23.08.2011 року по 22.08.2012 року(а.с.28). Тобто дорожньо-транспортна пригода мала місце в період дії вказаного договору.

Суд враховує також, що відповідно до ст.ст. 22.1,29,32.7 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року (1961-15) "При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика(згідно п.2 договору), відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю(100000 грн.), майну третьої особи, пов'язану з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з врахуванням зносу, за мінусом втрати товарного вигляду(50000 грн.) та франшизи(500 грн.)- а.с.28.

Відповідно до вказаного закону та ст.ст. 979, 985, 989 ЦК України страховик зобов"язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату третій особі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач-страховик в добровільному порядку шкоду позивачу не відшкодовував(а.с.69-70).

Згідно наданих позивачем доказів позивач на момент виникнення страхового випадку(втрати працездатності) працював і мав середній заробіток 6031,66 грн.(36190,01 : 6) - а.с.23.

Позивач перебував на лікуванні 4 місяці: січень-квітень місяці 2012 року і за вказаний час йому була нарахована та виплачена допомога у зв"язку з втратою працездатності в сумі 22398,94 грн.(а.с.24), тобто його середньомісячний дохід в цей період склав 5599,73 грн.(22398,94:4=5599,73).

Тобто в наслідок втрати працездатності позивач втратив за період з січня по квітень місяць 2012 року включно заробіток в сумі 1727,72 грн.(6031,66-5599,73=431,93х4=1727,72).

Крім того в період перебування на лікуванні позивач ніс додаткові витрати, пов"язані з придбанням ліків та мед матеріалів в сумі 5307,28 грн.(а.с.18-22,25027).

А також судом встановлено, що позивачем понесено витрати на придбання пального для його транспортування в процесі лікування в сумі 999,97 грн.(а.с.12-17), а також на оплату реабілітаційного масажу в сумі 700 грн.

На підставі ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я фізичній особі, зобов"язана відшкодувати потерпілому заробіток(дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

А відповідно до ст. 1194 ЦК України (435-15) особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати(страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов"язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою(страховим відшкодуванням).

Тому відповідач ПрАТ "УПСК" повинна відшкодувати позивачу матеріальну шкоду пов"язану з втратою заробітку в сумі 1727,72 грн. та на придбання ліків та мед матеріалів в сумі 5307,28 грн., які підтверджені письмовими доказами.

А відповідач ОСОБА_3 повинен відшкодувати позивачу витрати на транспортування, підтверджені доказами, та витрати на реабілітаційний масаж, не підтверджені доказами, всього на суму 1699,97 грн., які незважаючи на це відповідач ОСОБА_3 визнав в повному обсязі і не заперечував проти їх задоволення.

В іншій частині (проведення операції, придбання ортеза, пального на суму 1300 грн.)позовні вимоги позивача нічим не підтверджені, тому задоволенню не підлягають.

Тобто позовні вимоги позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

При вирішенні вимог в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 12000,0 грн. суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті порушення її прав, яка полягає: 1) у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

При цьому відповідно до ст.ст. 9.3, 22.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) моральна шкода, передбачена п.1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України відшкодовується страховиком у розмірі, що не перевищує 5% встановленого ліміту тобто 5000 грн. (100000х5%).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 заподіяно шкоду здоров"ю - відповідно до висновку судово-медичного експерта № 24 від 06.04.2012 року(а.с.35) йому заподіяно середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження(закритий оскольчатий компресійний перелом латерального(зовнішнього) мищелка лівої великоберцової кістки зі зміщенням), які призвели до фізичного болю та душевних страждань, довгострокової втраті працездатності та необхідності такої ж реабілітації, віддалених наслідків травми у вигляді різноманітних ускладнень(а.с.10-11,13,16-17), які на погляд суду з урахуванням принципів розумності та співрозмірності підлягають відшкодуванню відповідачем ПрАТ "УПСК" в сумі 5000 грн.(в розмірі ліміту), та відповідачем ОСОБА_1 в сумі 15000 грн.

Вирішуючи вимоги позивача в частині відшкодування судових витрат суд прийшов до наступного висновку.

При зверненні до суду позивачем було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн.(а.с.1,2) з ціни позову в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.(а.с.29).

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає, що витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн. підлягають стягненню з відповідачів в повному обсязі пропорційно до розміру стягнутої з відповідачів моральної шкоди: ? в сумі 57,35 грн. страхова компанія(229,40:4) та ? в сумі 172,05 грн. - відповідач ОСОБА_3

Крім того, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн., суд враховує те, що позовні вимоги позивача було задоволено частково в розмірі 73% пред"явлених (28734,97 : 39389,58 х100), визнані відповідачем ОСОБА_3 витрати на правову допомогу слід стягнути з останнього частково в сумі 3650,0 грн.(5000х73%).

Тобто позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 23, 979, 985, 989, 1167, 1187, 1194, 1195 ЦК України, ст.ст. 4, 8, 10- 11, 60, 83, 84, 88, 212- 215 ЦК України, суд -

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" р/р 26502301197 в Філії АКБ "Меркурій" м. Київ, МФО 300755, код ЗКПО 20602681, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м. Красний Лиман Донецької області, ІНН НОМЕР_1, в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю, пов"язаної з лікуванням в сумі 5307,28 грн., з тимчасовою втратою працездатності 1727,72 грн., та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що народився у м. Красний Лиман Донецької області, ІНН НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м. Красний Лиман Донецької області, ІНН НОМЕР_1, в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю, пов"язаної з лікуванням в сумі 1699,97 грн., та в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн., а також витрати на правову допомогу 3650,0 грн.