Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі судді Мінасова В.В., при секретарі Усс Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області про визнання дій неправомірними, стягнення заробітної плати, компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що з 1999 року він працював в КРУ в Запорізькій області, яке в теперішній час реорганізоване в Державну фінансову інспекцію в Запорізькій області. 18.04.2011 року він звільнився з посади начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів КРУ в Запорізькій області за угодою сторін на підставі п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України. При звільненні розрахунок з ним в повному обсязі не здійснений, а саме не виплачена заробітна плата у подвійному розмірі за 8 відпрацьованих днів у святкові та вихідні дні в 2009-2010 роках у сумі 3992,99 грн. Тому просить визнати неправомірними дії відповідача з відмови у виплаті даної суми, стягнути з відповідача вказану суму, 75,35 грн. компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, 128230,97 грн. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач в судовому засіданні на задоволенні позову наполягає на підставах, викладених в ньому. Пояснив, що дійсно наказами відповідача передбачалося надання інших днів відпочинку замість відпрацьованих у святкові та вихідні дні. Інші працівники цим скористалися і їм надавалися вихідні дні, однак йому, як начальнику відділу таки дні керівництвом не надавалися, хоча він до нього звертався. Підтвердження таких звернень у нього немає.

В судовому засіданні представники відповідача позов не визнали. Пояснили, що робота у святкові, вихідні та неробочі дні у 2009-2010 роках ОСОБА_1 та працівникам органів КРУ, які працювали в такому ж режимі, компенсована шляхом надання іншого вихідного дня. Двома днями з цих 10 днів ОСОБА_1 скористався, за іншими днями до відділу кадрів та керівництва не звертався. Тому перед ним ніякої заборгованості немає і у позові просять відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 працював на посаді начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів КРУ в Запорізькій області та 18.04.2011 року звільнився з займаної посади за угодою сторін на підставі п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

Наказом КРУ в Запорізькій області від 16.12.2008 № 417-о "Про перенесення робочих днів у січні-лютому 2009 року" працівникам КРУ перенесені робочі дні з 2,5,6 чачня 2009 року на 10,24 січня та 07 лютого 2009 року.

Наказом КРУ в Запорізькій області від 09.01.2009 № 2-о "Про становлення окремого режиму роботи" на підставі ст. 72 КЗпП України (322-08) працівникам КРУ надані дні відпочинку. ОСОБА_1 надані вихідні дні 24 січня та 07 лютого 2009 року.

Начальник відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів КРУ в Запорізькій області ОСОБА_1 звертався з доповідними записками до начальника КРУ про залучення до роботи у вихідні дні 03 та 04 травня 2009 року, 04, 08 та 10 травня 2010 року, 23 та 24 жовтня 2010 року працівників, в тому числі й себе, з наданням в подальшому інших днів відпочинку за їх заявам.

На підставі цих доповідних записок було видано накази КРУ в Запорізькій області:

- № 79-о від 28.04.2009 року про роботу у вихідні дні 03 та 04 травня 2009 року;

- № 120-о від 30.04.2010 року про роботу у вихідний день 04 травня 2010 року;

- № 123-о від 07.05.2010 року про роботу 08 та 10 травня 2010 року;

- № 323-о від 22.10.2010 року про роботу 23 та 24 жовтня 2010 року.

Цими наказами також передбачено надання працівникам, залученим до роботи у ці дні, інших днів відпочинку відповідно до поданих ними заяв і зобов'язано начальника Відділу контролю в агропромисловому комплексі, сфері використання надр та екології ОСОБА_1 ознайомити працівників з цим наказом під особистий розпис.

Пунктом 1 Указу Президента України № 1085 від 09.12.2010 року (1085/2010) "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено державну фінансову інспекцію України, реорганізувавши Головне контрольно-ревізійне управління України.

Згідно зі ст. 72 КЗпП України (322-08) робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 107 КЗпП України встановлено, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі..

Однак частиною 3 цієї статті передбачено, що на бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Вихід позивача на роботу у вихідні та святкові дні передбачався відповідними наказами КРУ і здійснювався на підставі його доповідних записок.

Тобто між позивачем та відповідачем було досягнуто згоду щодо компенсації роботи та чергування у вихідні дні шляхом наданням інших днів відпочинку, а не у грошовій формі у подвійному розмірі.

Відповідно до ст. 10, 11 ЦПК України (1618-15) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не доведено, що він звертався до адміністрації відповідача з заявами про надання вихідних днів і що йому в цьому було відмовлено.

Тому суд вважає, що позов про стягнення заробітної плати задоволенню не підлягає. Оскільки права позивача при звільнені порушені не були, не підлягають задоволенню вимоги позову про визнання дій неправомірними, стягнення компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 208, 212- 215 ЦПК України, ст. 72, 107 КЗпП України, суд

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області про визнання дій неправомірними, стягнення заробітної плати, компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку відмовити.