Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.

при секретарі - Сауніної С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зугреського професійного ліцею про зобов'язання надати їй у якості компенсації 8 інших днів відпочинку з оплатою їх по середньому заробітку за проходження у вихідні дні медичних оглядів, -

Позивач ОСОБА_1 в лютому 2013 року звернулась до суду з позовом до відповідача про зобов'язання надати їй у якості компенсації 8 інших днів відпочинку з оплатою їх по середньому заробітку за проходження у вихідні дні медичних оглядів. Позов мотивує тим, що вона працює сторожем в Зугреському професійному ліцеї з 02 березня 2001 року по теперішній час. 26 листопада 2012 року вона звернулась до керівництва Зугреського професійного ліцею із заявою про надання їй 8 днів відпочинку за проходження щорічних періодичних медичних оглядів в її вихідний день в період з 2005 року по 2012 року, а саме: 23.08.2005р., 21.08.2006р., 01.08.2007р., 26.08.2008р., 14.08.2009р., 23.08.2010р., 15.09.2011р., 29.08.2012р. За ці дні вона жодного разу не отримувала ні інших днів відпочинку, ні оплати за виконання нею трудових обов'язків. Однак їй було відмовлено у задоволенні її заяви. Згідно ч.2 ст. 169, 159 КЗпП України, Постанови КМУ "Про затвердження переліку професій виробництв і організацій, робітники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів і видачі особистих медичних книжок" (559-2001-п) , в її трудові обов'язки входить проходження щорічного медичного огляду. Виходячи з того, що медичний огляд є трудовим обов'язком, обумовленим трудовим договором, він повинен проводитись у робочий час. Її робочий час приходиться на період з 16.00 до 07.00 години, тому пройти медичний огляд в цей час не є можливим, так як лікувально-профілактичні установи в цей час закриті. Тому вона вимушена проходити медичний огляд у свій вихідний день, який є одним з видів часу відпочинку. В порушення ст. 123 КЗпП України оплата за час перебування в медичній установі на огляді їй не здійснювалась.

Просить зобов'язати керівництво відповідача надати їй у якості компенсації 8 інших днів відпочинку за проходження нею в її вихідні дні медичних оглядів за минулі роки з оплатою їх по середньому заробітку згідно Порядку №100 і у відповідності із ст. 123 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги і зазначила, що сума заборгованості середнього заробітку складає 1194,09грн., сума компенсації у зв'язку з інфляцією складає 308,53грн., а всього 1505,62грн., які вона просить стягнути з відповідача на її користь в якості оплати за пройдені нею медичні огляди.

Представник відповідача Сметанін Д.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і в запереченні на позовну заяву пояснив, що відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Позивач вказує, що просила надати їй дні відпочинку за дні проходження медичного огляду, а саме: 23.08.2005р., 21.08.2006р., 01.08.2007р., 26.08.2008р., 14.08.2009р., 23.08.2010р.,

15.09.2011р., 29.08.2012р., але звернулась до суду за вирішенням цього спору тільки в березні 2013 року. Тобто строк звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом сплинув, і поважних причин для його поновлення немає, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити і з цих підстав. Також, представник відповідача зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на вимогах матеріального закону. Так, згідно ст. 159 КЗпП України працівник зобов'язаний проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди. Згідно ст. 169 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організовувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів певних категорій працівників. Перелік таких професій, працівники яких підлягають медичному огляду, встановлюється Міністерством охорони здоров'я. Відповідно до ст. 123 КЗпП України за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов'язаними проходити таке обстеження, зберігається середній заробіток за місцем роботи. Згідно ст. 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Позовні вимоги є суперечливими, неточними і не відповідають вимогам вказаних норм закону, оскільки одночасно позивач просить надати їй інші дні відпочинку за проходження медичного огляду у вихідні дні та здійснити їй оплату по середньому заробітку. Законодавство не передбачає одночасного надання іншого дня відпочинку та його оплату за середнім заробітком. Стаття 123 КЗпП України передбачає тільки збереження середнього заробітку за час проходження медичного огляду. При цьому, положення вказаної статті застосовується тільки до працівників, які проходили медичний огляд у свій робочий час. Позивач вказує, що вона працює здебільшого в нічній час, денний час є для неї часом відпочинку, вихідним днем, і вона проходила медичний огляд в свій вільний час, а не в робочий. Тому застосування до неї ст. 123 КЗпП України є безпідставним. Надання позивачу інших днів відпочинку, на думку представника, також є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися наданням іншого дня відпочинку тільки за згодою сторін. Між керівництвом ліцею та працівниками не укладалась така угода, відсутній відповідний наказ (розпорядження) по ліцею. Безпосередньо ОСОБА_1 таку згоду ліцей надати не може, і у зв'язку з тим, що вона не виконувала свої трудові обов'язки сторожа у вихідні дні, до цього вона не залучалась ні керівництвом, ні за власним бажанням, відповідно відсутні будь-які розпорядження керівництва, відсутні відмітки про її роботу у вихідний день у вказані нею дати в табелях обліку робочого часу. Незважаючи на те, що законодавством проходження медичного огляду визначено як обов'язок працівника, цей обов'язок не входить до кола безпосередніх трудових обов'язків, які працівник зобов'язаний виконувати протягом робочого часу. Наявність медичного огляду є обов'язковим саме для допущення працівників до виконання його безпосередніх трудових обов'язків.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 02.03.2001 року по теперішній час працює сторожем Зугреського професійного ліцею.

Згідно з графіком чергувань, робочий час позивача ОСОБА_1 починається з 16-00 години і закінчується о 7 -00 годині, після чого у неї два дня вихідних.

Відповідно до ст. 159 КЗпП України та ст. 14 Закону України "Про охорону праці" працівник зобов'язаний, зокрема, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Згідно із ст. 169 КЗпП України та ст. 17 Закону України "Про охорону праці" власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Відповідно до "Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам" затвердженому Постановою КМУ від 23.05.2001р. №559 (559-2001-п) , позивач ОСОБА_1 повинна проходити періодичні медичні огляди.

Правилами внутрішнього розпорядку для працівників Зугреського професійного ліцею передбачено, що працівники повинні проходити медичний огляд у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до умов Колективних договорів Зугреського професійного ліцею за 2005-2012р.р. підприємство зобов'язано, зокрема: забезпечити проведення попереднього при прийомі на роботу та періодичних протягом трудової діяльності медичних оглядів працівників, не допускати до роботи працівників, які без поважних причин ухиляються від проходження обов'язкового медичного огляду. В свою чергу робітники ліцею зобов'язані, зокрема: вивчати та виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці, проходити в установленому порядку та терміни попередній та періодичний медичні огляди.

Як вбачається з особової медичної книжки позивача ОСОБА_1, вона в період з 2005 по 2012 рік проходила періодичні медичні огляди, а саме: 23.08.2005р., 21.08.2006р., 01.08.2007р., 26.08.2008р., 14.08.2009р., 23.08.2010р., 15.09.2011р., 29.08.2012р.

В судовому засіданні представником відповідача не заперечувався той факт, і це також частково підтверджено графіками чергувань, що вказані періодичні медичні огляди позивач ОСОБА_1 проходила у свої вихідні дні.

26.11.2012р. позивач звернулась до керівництва відповідача із заявою про надання їй відгулів на 27 та 30 листопада, 3, 6, 9, 12, 15 грудня за проходження нею медичних оглядів в період з 2005р. по 2012р., однак листом відповідача від 03.12.2012 року позивачу відмовлено в задоволенні її заяви.

Статтею 123 КЗпП України передбачені гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу. Відповідно до норми цієї статті за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов'язаними проходити таке обстеження (стаття 169,191), зберігається середній заробіток за місцем роботи.

Відповідно ст. 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках: 1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків; 2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна; 3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів; 4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення. Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ст. 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Аналіз вищезазначених норм, свідчить про те, що середній заробіток за місцем роботи зберігається за працівником, який проходив медичний огляд у свій робочий час.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні її позову, оскільки діючим законодавством України не передбачені гарантії для працівників, які проходять періодичні медичні огляди у свої вихідні дні. Крім того, позивач в своєму позові зазначає, що проходження періодичних медичних оглядів є її трудовим обов'язком, який вона повинна виконувати в робочий час, однак, як зазначалося вище, залучення працівників до роботи у вихідні дні допускається тільки у виняткових випадках, вичерпний перелік яких наведений в ст. 71 КЗпП України, серед яких відсутній такий випадок, як проходження періодичних медичних оглядів. Також слід зазначити, що вимоги позивача про надання їй інших

днів відпочинку з оплатою їх по середньому заробітку не ґрунтуються на законі, оскільки діючим законодавством лише передбачено, що робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Тобто одночасне надання інших днів відпочинку і компенсація у грошовій формі за роботу у вихідний день законодавством не передбачено.

Керуючись ст.ст. 72, 123, 159, 169 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, суд -

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Зугреського професійного ліцею про зобов'язання надати їй у якості компенсації 8 інших днів відпочинку з оплатою їх по середньому заробітку за проходження у вихідні дні медичних оглядів.

рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Вступна і резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 27.05.2012 року. Повний текст рішення складений 31.05.2013 року.