Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді - Сараєва І.А.;

при секретарі - Кравцові С.С.;

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі відокремленного підрозділу Вагонного депо Маріуполь про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, та моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням

У січні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, та моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 надав суду заяву ОСОБА_2 про розгляд справи без його участі за участю його представника.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримав доводи позовної заяви та пояснив, що з 19.07.2011 року позивач працював у Державному підприємстві "Донецька залізниця" Вагонному депо Маріуполь провідником пасажирських вагонів в резерві провідників 2 групи за контрактом. В цей же день з ним як з провідником був укладений контракт за №247.

20.11.2012 року при перевірці поїзду №77 сполученням "Москва - Маріуполь" під керівництвом начальника пасажирського поїзду ОСОБА_3 на ділянці Москва - Тула працівниками Московського регіонального відділення Центру внутрішнього контролю та аудиту було виявлено: у вагоні №9/21955, який обслуговував провідник пасажирського вагона ОСОБА_2, перевезення двох безквиткових пасажирів, які проїжджали від станції Москва до станції Орел про що був складений акт №031111 від 20.11.2012 року.

У цьому акті зазначено, що провідником пасажирського вагона ОСОБА_2 був порушений абзац "а" пункту 18 розділу 6 контракту №247 від 19.07.2011 року.

На підставі наказу №1120/ОС від 05.12.2012р. він був звільнений за перевезення двох безквиткових пасажирів, у відповідності з абзацем "а" пункту 18 розділу 6 контракту №247 від 19.07.2011 року.

Вважає що позивача звільнили незаконно, тому що адміністрацією Державного підприємства "Донецька залізниця" Вагонного депо Маріуполь, при винесені наказу про звільнення, порушені вимоги ст. ст. 2, 66, 149, 252 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності", п. 7.21 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та почти залізничним транспортом України затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв,язку України, п. 11 Положення про дисциплінарну відповідальність робітників залізничного транспорту затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 року №55 (55-93-п) , п. п. 2.1, 2.2., 2.3. Угоди про економічну відповідальність за перевезення безквиткових пасажирів та не передачу для реалізації місць у пасажирських поїздах сполучення між державами - учасниками Співдружності прийняте 21 січня 1994 року. При цьому звернув увагу на те, що, позивача звільнили незаконно, тому як начальник поїзда ОСОБА_3 здійснив допуск у вагон двох безквиткових пасажирів, а не провідник ОСОБА_2 Саме начальник поїзда ОСОБА_3 надав провіднику ОСОБА_2 розпорядження здійснити допуск у вагон безквиткових пасажирів, при цьому зауважив що проїзні документи надасть пізніше. Акт ревізії складений у відношенні провідника ОСОБА_2 не відповідає вимогам Угоді про економічну відповідальність за перевезення безквиткових пасажирів та не передачу для реалізації місць у пасажирських поїздах сполучення між державами - учасниками Співдружності прийнятій 21 січня 1994 року, ревізори проводили перевірку з порушеннями, тому як почали її проводити менш ніж через 1 годину після відправлення поїзду, у відсутності начальника поїзда, акт складався у відсутності провідника ОСОБА_2, та в іншому вагоні, на час проведення перевірки у ОСОБА_2 був час відпочинку згідно графіку чергувань. Звільнення позивача проводилося без згоди профспілкової організації. Крім того, представник позивача пояснив, що позивач належно виконував трудові обов,язки, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Просив визнати незаконним та відмінити наказ про звільнення позивача за №1120/ОС від 05.12.2012р., поновити його на роботі на попередній посаді, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в розмірі 5000 грн (п,ять тисяч гривень), а також утримання за брак у розмірі 3398, 87 грн (три тисячі триста дев,яносто вісім гривень 87 коп).

Представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що ОСОБА_2 був звільнений з законних підстав, згідно п. 18-а укладеного з ним контракту, про що свiдчить акт №031111 від 20.11.2012 року. Пункт 18-а контракту, укладеного з позивачем, передбачає додаткові підстави для звільнення, а саме за встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів, вважають факт перевезення позивачем безквиткових пасажирів встановленим, звільнення позивача здійснено згідно вимог діючого трудового законодавства України. Просили у позовних вимогах відмовити.

Суд заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що з 19.07.2011 року позивач працював у Державному підприємстві "Донецька залізниця" Вагонному депо Маріуполь провідником пасажирських вагонів в резерві провідників 2 групи за контрактом. В цей же день з ним як з провідником був укладений контракт за №247.

20.11.2012 року при перевірці поїзду №77 сполученням "Москва - Маріуполь" під керівництвом начальника пасажирського поїзду ОСОБА_3 на ділянці Москва - Тула працівниками Московського регіонального відділення Центру внутрішнього контролю та аудиту було виявлено: у вагоні №9/21955, який обслуговував провідник пасажирського вагона ОСОБА_2, факт перевезення двох безквиткових пасажирів, які проїжджали від станції Москва до станції Орел.

На підставі наказу №1120/ОС від 05.12.2012р. ОСОБА_2 був звільнений за перевезення двох безквиткових пасажирів, у відповідності з абзацем "а" пункту 18 розділу 6 контракту №247 від 19.07.2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. №170 (170-94-п) (з наступними змінами і доповненнями) "Про порядок застосування контрактної форми трудового договору", прийняття (наймання) робітника шляхом укладання з ним контракту работодавцем, може здійснюватися у випадках, прямо передбаченних законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про залізничний транспорт", робітники залізничного транспорту загального користування, які здійснюють обслуговування пасажирів, працевлаштовуються на підприємства пасажирського залізничного транспорту загального користування за контрактною формою трудового договору. Перелік категорій робітників залізничного транспорту, які працевлаштовуються за контрактною формою трудового договору, затверждуються Кабінетом Міністрів України.

Посада провідника пасажирського поїзду входить до переліку категорій і посад робітників залізничного транспорту, які працевлаштовуються за контрактною формою трудового договору, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997р. №764 (764-97-п) .

Порядок оформлення документів про випадки перевезення безквиткових пасажирів поїзними бригадами однієї залізниці по території іншої встановлює "Угода про економічну відповідальність за перевезення безквиткових пасажирів та на передачу для реалізації місць у пасажирських поїздах сполучення між державами - учасниками Співдружності" яка прийнята 21 січня 1994 року (997_a42) .

Згідно п. 2.2. "Угоди про економічну відповідальність за перевезення безквиткових пасажирів та не передачу для реалізації місць у пасажирських поїздах сполучення між державами - учасниками Співдружності" в акті викладаються обставини порушень із зазначенням точних реквізитів, місць, прізвища чергового провідника, начальника поїзду та номери документів, що засвідчують особу, прізвище безквиткового пасажира, обставини появи його у вагоні та інші. Від провідника і начальника поїзда відбираються пояснення, які додаються до акта. При відмові від підпису та дачі пояснення факт відмови завіряється перевіряючими. Перший примірник акта надсилається в залізничну адміністрацію, відповідальну за виявлені порушення, разом з поясненнями провідника вагону, начальника поїзда і провідника причіпного вагону. Другий примірник акта вручається начальнику поїзда (провіднику причіпного вагона) під розписку в інших примірниках акта. Третій примірник акта залишається в справах залізниці, на якої виявлено порушення.

При цьому згідно вимог п. 7.21 "Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України" затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв,язку України від 27 грудня 2006 року №1196 (z0310-07) у виняткових випадках з дозволу начальника поїзду дозволяється посадка пасажирів у поїзд, якщо вони не встигли придбати проїзні документи у касі. При цьому посадка дозволяється тільки у штабний вагон з подальшим оформленням проїзду: протягом 1-ї години з моменту відправлення поїзду з пункту формування та протягом 30 хвилин - з проміжних станцій.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що акт №031111 від 20.11.2012 року у відношенні ОСОБА_2 був складений з порушеннями діючої "Угоди про економічну відповідальність за перевезення безквиткових пасажирів та не передачу для реалізації місць у пасажирських поїздах сполучення між державами - учасниками Співдружності" та "Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України" затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв,язку України від 27 грудня 2006 року №1196 (z0310-07) , тому як перевірка проводилася, менш ніж через 1 годину з моменту відправлення поїзда, проводилася у відсутності начальника поїзда, акт складався у відсутності провідника ОСОБА_2 та в іншому вагоні поїзда, обставини появи безквиткових пасажирів у вагоні в акті не викладенні, пояснення від безквиткових пасажирів не відібрані, при проведенні перевірки та складення акту №031111 у ОСОБА_2 був час відпочинку.

Крім того згідно п. 18-а контракту №247 від 19.07.2011 року укладеного Вагонним депо Маріуполь з позивачем додатковою підставою для розірвання трудового контракту є встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів.

Таким чином звільнення ОСОБА_2 могло відбутися лише за наявності дій позивача пов,язанних з перевезенням безквиткових пасажирів.

Відповідно до вимог п. 1.3. Інструкції начальника пасажирського поїзда від 27.04.2012 року за №158 - Ц начальник поїзда повинен здійснювати контроль за роботою поїзної бригади, дотриманням трудової дисципліни та виконанням посадових обов,язків.

Згідно п. 2.1. Інструкції провідника пасажирських вагонів №ЦЛ - 0038 провідник підпорядковується безпосередньо начальнику поїзда.

У судовому засiданнi допитаний у якості свідка другий провідник вагону №9/21955 ОСОБА_6 яка була присутня 20.11.2012 року при проведенні перевірки ревізорами поїзду сполученням "Москва - Маріуполь" пояснила, що саме начальник поїзду ОСОБА_3 привів в її вагон двох безквиткових пасажирів у вагон №9/21955, який, замість неї по стану здоров*я, обслуговував провідник пасажирського вагона ОСОБА_2та надав йому розпорядження допустити їх у вагон та розмістити у вільні місця купе вагону.

Таким чином дій пов,язанних з перевезенням безквиткових пасажирів позивач не здійснював, тому як допуск двох безквиткових пасажирів у вагон який він обслуговував як провідник здійснив начальник поїзда ОСОБА_3, що підтверджується показаннями ОСОБА_6 допитаної у якості свідка, а також письмовими поясненнями самого провідника ОСОБА_2 які він надав під час проведення перевірки, а також начальнику Вагонного депо Маріуполь. У зв,язку з цим саме начальник поїзда ОСОБА_3 своїми діями здійснив допуск двох безквиткових пасажирів у вагон №9/21955, а не провідник ОСОБА_2

Відповідач доказів які б спростовували данні факти в судове засідання не надав.

Крім того згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 43-1 КЗпП України.

Таким чином звільнення робітника має бути проведено за згодою профспілкового органу крім випадків, передбачених статтями 43 і 43-1 КЗпП України. У зв,язку з тим, що звільнення за п. 8 ст. 36 КЗпП України не передбачено у ст. 43 і 43-1 КЗпП України, адміністрація депо повинна була отримати таку згоду для звільнення позивача, що нею зроблено не було в порушення вимог ст. 252 КЗпП України.

З матеріалів справи вбачається що з ОСОБА_2 було утримано суму за брак за перевезення безквиткових пасажирів у розмірі 3398, 87 грн (три тисячі триста дев,яносто вісім гривень 87 коп), що підтверджується розрахунковим листом за листопад 2012 року. У зв,язку з тим, що позивач перевезення двох безквиткових пасажирів не здійснював, а відповідач не надав суду доказів які підтверджували обгрунтованість утримання даних сум з позивача, суд вважає, що вищевказані суми були утримані з позивача необґрунтовано, без правових підстав.

Вимоги позивача про відміну наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та утримання за брак підлягають задоволенню в повному обсязі, тому що його права порушенні відповідачем і підлягають захисту.

На підставі п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 (100-95-п) та згідно довідки № 126 від 03.04.2013 р., сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню на користь позивача за період з 06.12.2012р. по 03.04.2013р. складає 13645, 89 грн. При цьому його середньоденна заробітна плата складає 132, 91 грн.

З 03.04.2013 р. по 14.05.2013 р. кількість днів вимушеного прогулу складає 23 дня.

Таким чином, сума вимушеного прогулу за цей період складає 3056, 93 грн. (132, 91х23). У зв*язку із чим розмір вимушеного прогулу за період з 05.12.2012 р. по 14.05.2013 р. складає 16702, 82 грн.( 13645, 89 грн.+ 3056, 93 грн.).

Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави …працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або … працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що незаконним звільненням позивачу завдана моральна школа у вигляді переживань і страждань, тому як порушенні його трудові права передбачені ст. 2 КЗпП України.

З урахуванням конкретних обставин справи, характеру дій відповідача, наведених позивачем обгрунтувань, суд вважає достатнім стягнути на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн.

Керуючись ст. ст. 60, 208 - 209, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст, 2, 21, 36, 231-235, 252 КЗпП України (322-08) , ч. 3 ст. 15 Закону України "Про залізничний транспорт", п.п. 2, 8, 10, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 (100-95-п) , п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. №170 (170-94-п) , Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997р. №764 (764-97-п) , п. 7.21 "Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України", затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв,язку України від 27 грудня 2006 року №1196 (z0310-07) , п. 2.2. "Угоди про економічну відповідальність за перевезення безквиткових пасажирів та не передачу для реалізації місць у пасажирських поїздах сполучення між державами - учасниками Співдружності", прийняте 21 січня 1994 року (997_a42) , п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) суд -

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства "Донецька залізниця" Вагонне депо Маріуполь - задовольнити частково.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_2, відмінити наказ Державного підприємства "Донецька залізниця" Вагонного депо Маріуполь про його звільнення за №1120/ОС від 05.12.2012р. та поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді провідника пасажирського вагону в резерв провідників 2 групи за контрактом у Державному підприємстві "Донецька залізниця" Вагонному депо Маріуполь.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" Вагонного депо Маріуполь (код 01074957) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 16702, 82 грн., утримання за брак у розмірі 3398, 87 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн (одна тисяча гривень)

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" Вагонного депо Маріуполь (код 01074957) на користь держави судовий збір у розмірі 229, 40 грн

рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати одного середнемісячного заробітку в розмірі 132, 91 грн. - підлягає негайному виконанню.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня проголошення рішення.