( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs35340352) ) ( Додатково див. рішення Апеляційного суду Луганської області (rs32539254) )

Суд у складі: Головуючого судді Євтіфієв В.М.;

Секретаря Божко Т.О.;

За участю позивачки ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, за відсутності відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, третьої особи Страхової компанії ПРАТ "Український страховий дім", сповіщених про день та час розгляду справи;

розглянув у відкритому судовому засіданні, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Страхова компанія ПРАТ "Український страховий дім" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В обґрунтуванні позовних вимог позивачка вказала, 31 березня 2012 року о 11.10год. відповідач керуючи транспортним засобом ВАЗ 210994 дер.НОМЕР_1, по вул.Трамвайна, м.Стаханова, здійснив зіткнення з автомашиною Мерседес дер.НОМЕР_2, під керування позивачки.

Винним в дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачки заподіяна матеріальна шкода 41390грн. з яких в межах договору страхування позивачки сплачено третьою особою 19836.31грн. залишилось не сплачена сума 21553.69грн.

Крім того, позивачки заподіяна моральна шкода.

Проте, позивачка в результаті пошкодження автомашини при дорожньо-транспортної пригоди, змушена була орендувати інший транспортний засіб і сплатила 6000грн. за договором оренди.

Таким чином позивач на підставі вимог ст.1166, 1167, 1187 ЦК України (435-15) заявляє вимоги:

- стягнути з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду в розмірі 21553.69 грн. завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

- стягнути з відповідача на користь позивачки 10000.00грн. моральної шкоди;

- стягнути з відповідача на користь позивачки 6000.00 грн., оплату оренду автомобіля;

Відповідач заперечень стосовно позовних вимог суду не надав.

Представник позивачки на позові наполягав. В пояснені вказала обставини викладені в позові. Крім того, вказав, що він не згоден з висновком страхової компанії. Проведення судово- психілогичної експертизи для встановлення наявності і розміру моральної шкоди та судово-медичної експертизи для встановлення причинного зв'язку між захворюванням та діями відповідача клопотань з цього приводу не бажає заявляти.

Третя особа в письмових поясненнях наданих суду вказала, що в результаті транспортного звіту третьою особою було встановлено суму 20346.31грн, відшкодувань позивачки в результаті дорожньо-транспортної пригоди 31 березня 2012 року.

З урахуванням пояснень учасників справи, дослідивши та оцінивши в сукупності докази матеріалів справи, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню. Суд дійшов такого висновку з наступних підстав:

Між сторонами склались договірні правовідносини

Предметом позовних вимог є невиконання відповідачем вимог ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України.

Статтями 10 ч.3, 11 ЦПК України визначено: Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає позовні вимоги на підставі наданих доказів в межах заявлених вимог.

Проте, статтями 57, 60 ч.1, 3, 4 ЦПК України визначено: Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено: 07 травня 2012 року о 11.10год. відповідач керуючи транспортним засобом ВАЗ 210994 дер.НОМЕР_1, по вул.Трамвайна, м.Стаханова, здійснив зіткнення з автомашиною Мерседес дер.НОМЕР_2, під керування позивачки, що свідчить довідка №8984807 від 18.04.2012р.

Постановою Стахановського міського суду від 07 травня 2012 року винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача.

Висновком №158-12 від 19.09.2012 року експертного товароведчеського дослідження по факту дорожньо-транспортної пригоди 31 березня 2012 року встановлено розмір заподіяної шкоди позивачки в результаті пошкодження автомашини Мерседес дер.НОМЕР_2, складає 41390грн.

Статтею 1187 ЦК України визначено, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З цих підстав позивачкою заявляються позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди.

Проте, поряд з вимогами про стягнення матеріальної шкоди позивачка вимагає про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000грн.

В обґрунтування стягнення моральної шкоди позивачка присилається на лист непрацездатності в результаті тілесних ушкоджень, придбання ліків згідно касових чеків та пошкодження майна у вигляді автомашини.

За вимогами 59 ч.2 ЦПК України (1618-15) визначено: Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 23 ЦК України визначено:

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Таким чином на підставі вказаних норм Закону, наявність заподіяння позивачки моральної шкоди та наявності причинно-наслідкового зв'язку, що є підставою стягнення моральної шкоди, може бути підтверджено тільки висновком судово-психологічної експертизи, іншими засобами підтверджено не може бути. Крім того, посилання позивачки на отриману травму в результаті дорожньо-транспортної пригоди може бути підтверджено безпосередньо висновком судово-медичного експерта. Проведення вказаних експертиз позивачкою на питання суду не заявляються.

Посилання позивачки на вказані касові чеки, суд вважає безпідставними, т.я. позивачкою не доведено факт рекомендації цих ліків лікарем в результаті травми від дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, позивачкою в порушені вимог ст. 10, 60 ЦПК України не доведено суду факту заподіяння моральної шкоди та перебування на лікарняному в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Позивачкою в свою чергу відповідно до позовних вимог не враховано, що відповідно до страхового полісу АА/5092581 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного відповідачем та третьою особою 18.06.2011 року. За вказаним полюсом страховик здійснює страхове відшкодування постраждалої особи в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди. Також відповідно до вказаного полюсу страховик здійснює відшкодування моральної шкода відповідно до ст. 23 ч.2 п.1, 2 ЦК України.

Згідно звіту №380 від 28.04.2012 року, страхового Акту третьої особи № АА/5092581/1 від 08.11.2012 року, сума відновлювального ремонту автомашини Мерседес дер.НОМЕР_2, складає 20346.31грн.

Розпорядженням третьої особи №80-в від 15.11.2012 року прийнято рішення про відшкодування позивачки суми збитків у розмірі 19836.31грн.

Вказана сума третьою особою була сплачена позивачки, що визнає представник та підтверджено копією Банковської операції.

За вимогами статті 979 ЦК України визначено, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 11 ч.2, 13 ч.1 ЦК України (435-15) визначено, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Отже виходячи з вимог положень ст. 11, 13, 979 ЦК України між сторонами діють договірні правовідносини визначені договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на користь третіх осіб в межах якого повинні бути вирішені права та обов'язку сторін в частині відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди.

Таким чином, виходячи з наведеного позивачкою були заявлені позовні вимоги до відповідача передчасно, т.я. третьою особою встановлено розмір відшкодування матеріальної шкоди з яким представник позивачки не згоден та проведено відшкодування шкоду в межах договору страхування. А відтак, позивачка повинна була оскаржувати дії третьої особи в частині встановлення розміру майнової шкоди в межах договору страхування.

Проте, позивачка не зверталась до третьої особи з вимогами про відшкодування моральної шкоди.

Крім того, позивачкою вимог щодо ст. 11, 13, 979 ЦК України перед судом не заявляються, а тому відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд позбавлено право виходу за межи позовних вимог.

Щодо вимог позивачки про стягнення з відповідача 6000грн. витрачених по договору оренди №1 від 02 квітня 2012 року, суд вважає, що за вимогами 22 ЦК України (435-15) визначено, Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

За статтею 1187 ч.2 ЦК України визначено, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тому, понесені позивачкою витрати по договору аренди відповідно до ст. 22, 1187 ЦК України не є реальними збиткамив результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Тому суд вважає, вимоги позивача про відщкодування шкоди є законими та обгрунтованими, т.я винним в дорожньо-транспортної пригоди визнанно відповідоча.

За таким обставин суд вважає, що заявлені вимоги безпідставні та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 7, 10, 11, 57, 88, 130, 174, 209, 212-215, 218, ЦПК України (1618-15) , ст. 11, 13, 979 ЦК України, -

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Страхова компанія ПРАТ "Український страховий дім" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

рішення суду може біти переглянуто судом який його ухвалив за заявою ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення, яка повинна бути подана до суду м. Стаханова, протягом 10ти днів з дня отримання копії рішення.

рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення або отримання копії рішення особами, які беруть участь у справі але не були присутні у судовому засіданні.