Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Степури А.А., при секретарях Герасименко Л.М., Грицьковій Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕйБі Україна», треті особи: науково виробниче підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «С -НЕТ», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання передачі прав власності на нерухоме майно незаконним, визнання договору купівлі -продажу частки майна недійсним,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом згідно якого прохав суд винести рішення яким визнати договір купівлі продажу частки від 13 грудня 2007 року нікчемним. Визнати передачу прав власності на нерухоме майно до ТОВ «ЕЙБІ Україна» та ТОВ НВП «С -НЕТ» за договором незаконною, у зв'язку з визнанням договору купівлі -продажу частки від 13.12.2007 року нікчемним. Зобов'язати повернути ТОВ «ЕйБі Україна» усі майнові права на зазначену нерухомість за договором. Стягнути з ТОВ «ЕйБі Україна» заподіяну шкоду у розмірі 2233370 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн. на його користь.

Свої вимоги мотивував тим, що 13 грудня 2007 року був складений з ТОВ «ЕйБі Україна»договір купівлі -продажу частки ТОВ НВП «С -НЕТ», що було зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 та повернення нерухомого майна у власність продавця на підставі особливих умов договору. Продавцем був ОСОБА_1 Як свідчить розділ преамбули договору усі учасники товариства видали довіреність продавцю 1 на проведення усіх форм документообігу та розпорядження активами і пасивами ТОВ НВП «С -НЕТ». Покупцем було ТОВ «Ей Бі Україна»від імені якого діяв громадянин Німеччини ОСОБА_13 за довіреністю. При виконанні цього договору мали наступити фінансові та майнові наслідки. За попередньою домовленістю з покупцем до договору купівлі -продажу часток, складеного між ними, внесено п.12 «особливі умови де вказано, що покупець у відомі якого опиняється об'єкти власності та будівництва, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 забезпечить, щоб товариство продало такі об'єкти продавцю 1, згідно з особливими умовами, викладеними в окремому договорі, який мав бути укладений до 15 січня 2008 року. Цей факт зафіксовано у договорі купівлі -продажу частки статутного капіталу ТОВ НВП «С -НЕТ» вважається попереднім договором про це майно і також мав бути нотаріально посвідчений. Тобто, він вважає, що ОСОБА_1 як продавець, а покупець, тобто відповідач ТОВ «ЕйБі Україна», взяло на себе добровільний обов'язок виконати їх, як зазначено у п.4.2 договору. Цілком зрозуміло, що для здійснення таких дій, об'єкти нерухомості мали бути добудовані покупцем та оформлені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства України. Цей договір був покупцем проігнорований, ніколи не складався, не був посвідчений в законом встановленому порядку. Тобто наслідки за договором не настали. Цей факт підтверджується постановою ст.. о/у СДСБЕЗ Франківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_6 Після 15 січня 2008 року він неодноразово звертався до відповідача, зобов'язати покупця, тобто відповідача по справі, виконати особливі умови договору, засвідчить його нотаріально, але це все було марно. Письмовими підтвердженнями звернень є листи до ТОВ «ЕйБі Україна»№ 335 від 15 липня 2008 року та № 335 «повторно»від 31 липня 2008 року, а також запис «питання 2» у протоколі № 1 зборів наглядової ради ТОВ НВП «С -НЕТ»від 16.07.2008 року. Тривалий проміжок часу відповідач не виконує до цього часу умови договору складеного 13 грудня 2007 року. А у червні 2009 року він дізнався, що без його відома, з метою уникнути виконання зобов'язань за договором купівлі -продажу частки від 13 грудня 2007 року, ТОВ «ЕйБі Україна»продало права на ТОВ НВП «С-НЕТ»і відповідно право розпорядження майном ОСОБА_7, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_3. До речі він є працівником ТОВ «ЕйБі Україна». ОСОБА_1 зрозумів, що починаючи з цього часу в нього є всього три роки для вирішення спірних питань у судовому порядку. В результаті невиконання умов договору та особливих умов договору, вказаних в договорі купівлі -продажу нерухомого майна, йому нанесено матеріальних збитків. Зокрема заборгованість по невиконанню умов договору, також він переніс нервовий стрес, моральні страждання, втратив спокій, вимушений був звертатися до прокуратури за захистом своїх прав та законних інтересів. В зв'язку з тим, що відповідачем зобов'язання не виконані згідно укладеного договору від 13 грудня 2007 року тому він вважає, що за невиконання договору відповідач повинен сплатити йому моральну шкоду.

17.10.2012 року уточнив позовні вимоги а саме прохав визнати договір купівлі продажу частки від 13 грудня 2007 року нікчемним. Визнати передачу прав власності на нерухоме майно до ТОВ «ЕЙБІ Україна»та ТОВ НВП «С -НЕТ» за договором незаконною, у зв'язку з визнанням договору купівлі -продажу частки від 13.12.2007 року нікчемним. Зобов'язати повернути ТОВ «ЕйБі Україна» усі майнові права на зазначену нерухомість за договором. Стягнути з ТОВ «ЕйБі Україна»на його користь суму відшкодування збитків 4706886,47 грн., що складається з суми боргу в грошовому еквіваленті 2233370,00 грн., суми збитків, завданих порушенням зобов'язання, що складає 907599,33 грн. суми урахування індексу інфляції та 3% річних, що складає 1565917,14 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

В останнє судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 не з'явився, завчасно надіслав клопотання про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «ЕйБі Україна» та третьої особи наукової виробничого підприємства у формі ТОВ «С- НЕТ»- Казимир С.В. в останнє судове засідання не з'явився, але завчасно надіслав клопотання про розгляд справи без його участі та позовні вимоги не визнав вважає, що вони є необґрунтовані та задоволенню не підлягають, а у попередніх судових засіданнях заявляв клопотання щодо застосування строків позовної давності.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши і проаналізувавши представлені докази, приходить до наступних висновків:

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі -продажу часток від 13.12.2007 року ОСОБА_1 з часткою 35% науково -виробничого підприємства «С -НЕТ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_3 з часткою 32,5 % науково -виробничого підприємства «С -НЕТ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_4 з часткою 32,5 % науково -виробничого підприємства «С -НЕТ»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, тобто на дату підписання продавці мають у своїй власності 100% статутного капіталу товариства.

Згідно преамбули п.(С) на дату підписання статутний капітал товариства є повністю сплачений.

Згідно п.(E) продавець 1 тобто, позивач погодився продати частку статутного капіталу товариства на умовах та згідно з положенням цього договору.

Згідно п.(F) продавець 2 тобто, ОСОБА_3 погодився продати частку статутного капіталу товариства на умовах та згідно з положенням цього договору.

Згідно п. (G) продавець 3 тобто, ОСОБА_4 погодився продати частку статутного капіталу товариства на умовах та згідно з положенням цього договору.

Згідно п.2.3 договору купівлі -продажу встановлено, що частки продаються разом з усіма правами, які закріплені за ними зараз або будуть закріплені за ними після дати підписання.

Пунктом 4.2 договору купівлі -продажу передбачено, що продавці та покупець докладуть усіх зусиль до того, щоб умови виконувались у розумні строки якомога скоріше, однак не пізніше, ніж 28 грудня 2007 року. Покупець підтверджує, що він у добровільному порядку виконає умови розділу 12 «особливі умови», що є невід'ємною частиною купівлі -продажу часток Товариства.

Пунктом 4.3 договору купівлі -продажу передбачено, що право власності на частки від продавців до покупця переходить після повної оплати, передбаченої пунктом 3.1 цього договору.

Згідно протоколу № 4 зборів засновників ТОВ НВП «С-НЕТ» від 1.11.2007 року встановлено, що позивач не заперечував щодо передачі прав власності та зміну засновників ТОВ НВП «С -НЕТ».

Згідно заяви від 29.11.2007 року посвідченої приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_10 встановлено, що ОСОБА_4 вийшов із складу учасників Науково -виробничого підприємства «С -НЕТ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та свою частку статутного капіталу у повному обсязі відступає юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕйБі Україна»та будь -яких претензій в тому числі і майнових до товариства та інших учасників не має.

Згідно заяви від 29.11.2007 року посвідченої приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_10 встановлено, що ОСОБА_3 вийшов із складу учасників Науково -виробничого підприємства «С -НЕТ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та свою частку статутного капіталу у повному обсязі відступає юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕйБі Україна»та будь -яких претензій в тому числі і майнових до товариства та інших учасників не має.

Згідно заяви від 29.11.2007 року посвідченої приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_10 встановлено, що ОСОБА_1 вийшов із складу учасників Науково -виробничого підприємства «С -НЕТ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та свою частку статутного капіталу у повному обсязі відступає юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕйБі Україна»та будь - яких претензій в тому числі і майнових до товариства та інших учасників не має.

Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців встановлено, що 26.08.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство «С -НЕТ»змінило своє місцезнаходження з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_4.

Тобто, вказані документи свідчать, що спірний договір купівлі продажу частки від 13 грудня 2007 року, укладався позивачем ОСОБА_1 вже після його виходу із складу учасників Науково -виробничого підприємства «С -НЕТ»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, згідно його заяви від 29.11.2007 року.

Крім того, на підтвердження позовних вимог, позивачем ОСОБА_1 надано висновки експерта ОСОБА_11 № 5/23-10 від 2.06.2010 року, № 5/24-10 від 2.06.2010 року та 5/25-10 від 10.06.2010 року, якими встановлювалась ринкова вартість нежитлового приміщення з додатковим входом, що знаходиться на першому поверсі чотириповерховому житловому будинку АДРЕСА_2, ринкова вартість підвального приміщення площею 99,3 м.кв., що знаходиться в чотириповерховому житловому будинку АДРЕСА_2 станом на 3 грудня 2008 року, імовірна ринкова вартість мансардного поверху над жилим будинком АДРЕСА_2 станом на 15 січня 2008 року.

Листом судового експерта ОСОБА_12 від 27.11.2012 року встановлено, що експерту ОСОБА_11 для дослідження надані неправдиві дані щодо власника майна.

Також листом судового експерта ОСОБА_12 від 27.11.2012 року встановлено, що при дослідженні нею документів, майно було відчужене ОСОБА_1 з ТОВ НВП «С-НЕТ» на користь інших осіб і на даний час не перебуває у власності відповідача, тому суд приходить до висновку, що ТОВ «ЕйБі Україна»є неналежним відповідачем по даній справі.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до п. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі встановленій законом.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину не дійсним судом не вимагається.

Згідно роз*яснень, які містяться у п. 13 Постанові Пленуму ВС України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року (v0009700-09) , з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Підстав для звільнення сторін від доказування судом не встановлено.

Проте позивачем не надано жодних доказів того, яка саме частка у власності науково -виробничого підприємства «С -НЕТ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ НВП «С-НЕТ») належить йому відповідно до 35% її частини, і яка саме частина нерухомого майна відповідає його частці, та доказів, на підставі яких позивач має право представляти інтереси інших учасників товариства, яким також належали частки товариства на час укладання спірного договору.

Разом з тим суд не вбачає підстав для стягнення зазначеної в позовній заяві матеріальної шкоди, оскільки задоволення такої позовної вимоги призведе до подвійної вимоги позивача, а саме позивач прохає як повернути нерухоме майно, так прохає стягнути і суму вартості нерухомого майна.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був власником лише 35% частки ТОВ НВП «С-НЕТ», суд за вимогою тільки самого позивача не має законних підстав визнавати договір купівлі продажу частки від 13 грудня 2007 року нікчемним, враховуючи відсутність таких вимог інших учасників спірного договору. З тих же підстав, у суду немає законних підстав визнавати передачу прав власності на нерухоме майно до ТОВ «ЕЙБІ Україна» з ТОВ НВП «С -НЕТ» за договором незаконною, у зв'язку з визнанням договору купівлі -продажу частки від 13.12.2007 року нікчемним та повернення ТОВ «ЕйБі Україна» усі майнові права на зазначену нерухомість за договором.

За таких обставин, позивач має право на визнання правочину нікчемним лише на частину у 35% товариства, оскільки інша частина належить третім особам, які вимоги щодо предмету спору не заявляють.

Крім того, у відповідності до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог. А позивач з вимогами про визнання нікчемним всього договору купівлі продажу від 13 грудня 2007 року, та окремо в частині 35% яка належала саме йому та визнання передачі прав власності відповідно до належної йому частини на нерухоме майно до ТОВ «ЕЙБІ Україна»та ТОВ НВП «С -НЕТ», до суду не звертавсь.

Статтею 256 ЦК України визначене поняття позовної давності і вказано, що позовна давність -це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, або інтересу.

Відповідно до вимог ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

Відповідно до вимог ч.3 та ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до позовних вимог.

Представник позивача та позивач не представив суду жодного доказу поважності причин пропуску строку позовної давності.

Отже, за вказаних обставин суд вважає, що позивачем порушені вимоги ст.ст. 256, 257 ЦК України, якими встановлена позовна давність тривалістю у три роки, а тому відповідно до вимог ст. 267 ЦК України до позовних вимог позивача слід застосувати строк позовної давності, яка застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕйБі Україна», про визнання передачі прав власності на нерухоме майно незаконним, визнання договору купівлі -продажу частки майна недійсним задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, ст.ст. 203, 207, 209, 215, 220, 625, 611, 614, 623, 1167 ЦК України, суд, -

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕйБі Україна», про визнання передачі прав власності на нерухоме майно незаконним, визнання договору купівлі -продажу частки майна недійсним -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24.12.2012 року.