Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про повернення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 20.08.2008 року відповідач позичив у нього 47 000 грн. та зобов'язався повернути вказані кошти до 01.09.2008 року, про що останнім була дана письмова розписка. Однак, по даний час сума позики відповідачем не повернута, а тому позивач просить стягнути з останнього борг у розмірі 47 000 грн. з врахуванням інфляційних витрат за період з 01.09.2008 року по 31.07.2011 року в розмірі 16215 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 4230 грн. та 12000 грн. збитків, завданих неповерненням в строк, вказаний в розписці грошових коштів, а також понесені судові витрати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача в його користь 47000 грн. заборгованості за договором позики, інфляційні втрати в розмірі 15369 грн., 4898,30 грн. трьох відсотків річних та 12000 грн. збитків, завданих неповерненням в строк, вказаний в розписці грошових коштів, а також понесені судові витрати, пославшись при цьому на обставини, вказані в позовній заяві. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що гроші передавалася ним відповідачу 19 серпня 2008 року в м.Остріг, а розписка писалася наступного дня в с.Юськівці Лановецького району Тернопільської області. Розписка не писалася в день одержання коштів, оскільки відповідач позичав їх на термінову операцію внучці і йому слід було терміново їхати в м.Тернопіль і вони усно договорилися про зустріч на наступний день.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак, будучи присутнім на попередніх судових засіданнях позову не визнав. При цьому відповідач пояснив, що розписка від 20.08.2008 року була написана ним під фізичним тиском з боку позивача ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_4, в результаті чого в цей день він потрапив на стаціонарне лікування в Лановецьку комунальну центральну районну лікарню з черепно-мозковою травмою, множинними забоями обличчя та струсом головного мозку. Жодних грошових коштів від позивача він не одержував, а лише мав борг перед ОСОБА_4 в сумі 2 000 доларів США. При складанні ним розписки вказана сума боргу була збільшена до 47000 грн. нібито на суму упущеної вигоди. До вказаного дня він позивача не знав, жодних справ з ним не мав і грошових коштів від нього не одержував. В подальшому на протязі трьох років до нього жодних претензій по поверненню боргу ніхто не пред'являв. Крім того, позивачем при пред'явленні позову в частині завданих йому збитків в розмірі 12000 грн. не обгрунтовано ні підстав, з яких йому надається таке право, ні норм матеріального права у відповідності до яких таке право позивача має бути захищене. Також позивачем не надано жодного доказу понесення ним таких збитків та доказів причинного зв'язку виникнення збитків з невиконанням зобов'язань.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила, надавши при цьому пояснення, аналогічні поясненням відповідача ОСОБА_3.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, судом встановлено наступні обставини.

20.08.2008 року ОСОБА_3 отримав в борг від ОСОБА_1 47 000 грн. та зобов'язався повернути позивачу отримані кошти в строк до 01.09.2008 року, що стверджується письмовою розпискою ОСОБА_3 від 20.08.2008 року, підписаною власноручно.

Такими чином, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір позики.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 на даний час борг позивачу не повернув, чим порушив взяті на себе зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 п.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, наданих ними в судовому засіданні, вбачається, що 19.08.2008 року в вечірню пору доби вони разом із ОСОБА_1 перебували в належному ОСОБА_6 магазині в м.Остріг Рівненської області. До них приїхав їх спільний знайомий ОСОБА_3, який був дуже схвильований і повідомив, що йому терміново потрібні гроші в сумі 47000 грн. на операцію внучці. Оскільки банки вже були закриті, то ОСОБА_1 поїхав додому та привіз вказану суму, яку передав ОСОБА_3. Крім того, вони домовилися, що ОСОБА_1 наступного дня зустрінеться з ОСОБА_3 в м.Ланівці і той напише розписку, оскільки останній дуже поспішав в м.Тернопіль, де мали робити операцію його внучці.

Крім того, свідок ОСОБА_5 показала, що 20.08.2008 року вона разом зі своїм сином ОСОБА_1 зустрілися в с.Юськівці Лановецького району Тернопільської області з ОСОБА_3, який написав розписку про одержання від її сина грошових коштів, які він одержав напередодні. Біля приміщення контори, де ОСОБА_3 писав розписку, також були невідомі їй люди, з розмови яких вона дізналася, що ОСОБА_3 також заборгував їм гроші. Дерез декілька днів, коли вона з сином була в м.Ланівці, то зателефонувала ОСОБА_3, який повідомив, що перебуває в лікарні. Коли вони приїхали до нього, то він сказав, що його побили ті люди, які були 20 серпня 2008 року біля його контори.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона є рідною сестрою позивача ОСОБА_1. 20.12.2008 року вона позичила братові 47000 грн. на лікування матері, оскільки в нього було скрутне матеріальне становище. Вказані грошові кошти вона позичила йому під відсоток, оскільки це були її з чоловіком спільні гроші. ОСОБА_1 через рік повернув їй борг, а також 12000 грн. процентів.

Як вбачається з відмовного матеріалу №421, оглянутого в судовому засіданні, постановами від 29.08.2008 року, 12.05.2012 року та 21.09.2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_9, ОСОБА_10 по факту вчинення ними хуліганських дій щодо ОСОБА_3 в зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину.

Згідно вказаних постанов про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що 20.08.2008 року близько 18 години 50 хвилин в с.Юськівці Лановецького району в приміщенні контори між ОСОБА_9, ОСОБА_10, жителями с Озерна Зборівського району, з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої виникла суперечка на грунті не повернення ОСОБА_3 боргу ОСОБА_9, яка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, множинних забоїв обличчя, рваної рани вушної раковини зліва.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем, у строк та в порядку, встановленому договором.

Інфляційні втрати із суми боргу в розмірі 47000грн. за період з 01.09.2008 року по 01.02.2012 року із розрахунку інфляційних втрат з 01.09.2008 року по 01.01.2009 року в розмірі 6,4%, за 2009 рік в розмірі 12,00%, за 2010 рік в розмірі 9,1%, за 2011 рік в розмірі 4,6% та за період з 01.01.2012 року 01.02.2012 року в розмірі 0,2% складають 15087,00 грн..

Три відсотки річних за період з 01.09.2008 року по 20.02.2012 року становлять 4898,30 грн..

Таким чином, суд приходить до переконання, що у даному випадку мають місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики у розмірі 47000грн., інфляційних втрат від вказаної суми за період з 01.09.2008 року по 01.02.2012 року в розмірі 15087,00 грн. та трьох відсотків річних за період з 01.09.2008 року по 20.02.2012 року в сумі 4898,30грн., позов слід задовольнити частково, відмовивши у задоволенні решти вимог.

При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що він коштів від позивача не отримував та розписку писав і підписував під фізичним тиском, оскільки на їх підтвердження суду доказів не було представлено. Так, з оглянутого в судовому засіданні відмовного матеріалу вбачається, що 20.08.2008 року між ОСОБА_9, ОСОБА_10, жителями с Озерна Зборівського району, з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої виникла суперечка на грунті не повернення ОСОБА_3 боргу ОСОБА_9, яка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, множинних забоїв обличчя, рваної рани вушної раковини зліва. В даному відмовному матеріалі відсутні будь-які відомості про фізичний тиск на ОСОБА_3 при написанні розписки від 20.08.2008 року на ім'я ОСОБА_1, а тому суд не приймає до уваги дані твердження відповідача. Крім того, ОСОБА_3 на протязі трьох років, до моменту звернення позивача до суду, не звертався в правоохоронні органи з приводу примушування його до виконання цивільно-правових зобов'язань, а перевірка по факту нанесення йому тілесних ушкоджень 20.08.2008 року, внаслідок якої було відмовлено в порушення кримінальної справи 29.08.2008 року, проводилася на підставі повідомлення чергової медсестри прийомного відділення Лановецької КЦРЛ.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення 12000 грн. збитків, суд виходив з того, що позивачем не обгрунтовано ні підстав, з яких йому надається таке право, ні норм матеріального права у відповідності до яких таке право позивача має бути захищене. Також позивачем не надано жодного доказу понесення ним таких збитків та доказів причинного зв'язку виникнення збитків з невиконанням зобов'язання ОСОБА_3.

Згідно ст. 88 ЦПК України, суд, також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 400 гривень витрат на правову допомогу, 669 гривень 85 копійок сплаченого судового збору та 120 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. При цьому суд бере до уваги квитанцію за №р391х1_687 від 30.08.2011 року про сплату судового збору, квитанцію за №р381х1_687 від 30.08.2011 року про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та квитанцію до прибуткового касового ордера №29 від 28.07.2011 року про оплату витрат на правову допомогу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 611, 625, 1049, 1050 ЦК України, суд, -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 20.08.2008 року в розмірі 47000 (сорок сім тисяч) гривень, інфляційні втрати в розмірі 15087 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят сім) гривень та 4898 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто вісім) гривень 30 копійок трьох відсотків річних.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 400 гривень витрат на правову допомогу, 669 гривень 85 копійок сплаченого судового збору та 120 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Дане рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.