ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація", ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк", Миколаївської філії відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк", третьої особи - служби у справах дітей адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання протиправними дій відділу державної виконавчої служби, недійсними прилюдних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація», ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», Миколаївської філії Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визнання протиправними дій Заводського районного відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції щодо передачі на реалізацію квартири АДРЕСА_1 за ціною 138730, 00 грн., датованою 02. 06. 2010, визнання недійсними: публічних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 у м. Миколаєві, проведені товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація" від 17. 02. 2011, акту про реалізацію предмета іпотеки від 17. 02. 2011, свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки ОСОБА_3; стягнення з ВАТ «Кредитпромбанк» на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 139000, 00 грн. Також просив суд визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 у м. Миколаєві.

Позовні вимоги мотивував наступним. 07. 02. 2010 ТОВ «Торговий дім «Укрспецреалізація» було проведено прилюдні торги з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 в м. Миколаєві, належної позивачеві. Вказана спеціалізована організація була залучена Заводським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, що виступав продавцем нерухомого майна.

Переможцем торгів згідно з протоколом проведення прилюдних торгів від 07. 02. 2011 та акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 17. 02. 2011 стала відповідач ОСОБА_3.

Вказує, що його не було повідомлено про дату проведення торгів, при проведенні яких він не був присутній, реалізацію предмету торгів було здійснено 07. 02. 2011 за оцінкою майна, складеною станом на 02. 06. 2010, тобто після спливу семи місяців. Вважає, що зазначені дії були проведені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема ЗУ «Про виконавче провадження» (606-14) , Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27. 10. 1999 № 6815, через що дії державного виконавця, вчинені до проведення торгів є неправомірними, а прилюдні торги та складений за їх результатами акт від 17. 02. 2011 про реалізацію предмета іпотеки та видане нотаріусом ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на квартиру недійсними, та такими, що порушують його права як власника майна. Вказані обставини стали підставою звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 05 червня 2012 року до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог було залучено службу у справах дітей адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, обставини, викладені в позові, підтвердив, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції до судового засідання в день оголошення рішення не з'явився, в раніше наданих суду поясненнях та письмових запереченнях позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував, посилаючись на те, що виконавчі дії та проведені публічні торги були здійснені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація" до судового засідання не з'явився, про час та місце судового засідання неодноразового завчасно та належним чином повідомлявся. Справу відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України розглянуто за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав з посиланням на те, що ОСОБА_3 правомірно набула право власності на квартиру, придбавши її з прилюдних торгів, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. У задоволенні позову просив суд відмовити.

Представник відповідача відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (він же від Миколаївської філії відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк») позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечував, вважаючи, що чинним законодавством не передбачене визнання прилюдних торгів недійсними, а містяться лише норми щодо визнання публічних торгів такими, що не відбулися. ОСОБА_3 є добросовісним набувачем майна, через що у неї його не можливо витребувати. Також вказував, що позивач не скористався своїм правом з оскарження дій, вчинених державним виконавцем до моменту проведення торгів. У задоволенні позовних вимог просив суд відмовити.

Представник третьої особи - служби у справах дітей адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала, вирішення справи віддала на розсуд суду.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 листопада 2005 року між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» в особі Миколаївської філії ВАТ «Кредитпромбанк» було укладено кредитний договір № 03/1/153/05-G, відповідно до якого позивач отримав кредит у розмірі 29509 доларів США до 03 листопада 2020 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та банком було укладено договір іпотеки від 24. 11. 2005, за яким позивач передав банку в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 у м. Миколаєві.

В подальшому через невиконання зобов'язань за кредитним договором у позивача перед банком виникла заборгованість у розмірі 110277,25 грн, яку за рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05. 08. 2008 стягнуто з позивача.

Банком зазначене рішення пред'явлено до виконання до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, де було відкрито виконавче провадження, в ході виконавчих дій за яким було описано та арештовано належну позивачеві квартиру АДРЕСА_1 у м. Миколаєві.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна вартість якого перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Тому з метою встановлення оціночної вартості вказаної квартири державним виконавцем було призначено експертну оцінку початкової вартості нерухомого майна, проведення якої було доручено ТОВ "Українська експертна група".

Відповідно до висновку з експертної оцінки майна, проведеної товариством з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», станом 02. 06. 2010 початкову вартість предмету оцінки - квартири було визначено у розмірі 138730, 00 гривень. Саме ця вартість була підставою для визначення стартової ціни на прилюдних торгах.

Безпосередньо порядок продажу арештованого майна визначено статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження", за якою реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах.

03. 11. 2010 Заводським ВДВС ММУЮ було укладено договір № 0-15035 з товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрспецреалізація» про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, за умовами якого ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація» надавала послуги з реалізації на публічних торгах належної позивачеві квартири АДРЕСА_1 у м. Миколаєві .

Відповідно до ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою.

07. 02. 2011 було проведено публічні торги, на яких початковою ціною реалізації стала ціна, визначена станом на 02. 06. 2010 - 138730, 00 гривень.

Відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів по реалізації майна, яке належить ОСОБА_1 № 0-15035 від 07. 02. 2011 переможцем прилюдних торгів стала ОСОБА_3, яка сплативши за придбане нерухоме майно 139000, 00 грн., та на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки стала власником квартири АДРЕСА_1 в м. Миколаєві.

В подальшому ОСОБА_3 на підставі зазначених документів отримала у приватного нотаріуса свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно - правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього Закону і є результатом діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Стаття 9 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Відповідно до ст. 9 вищезазначеного Закону Кабінетом Міністрів України постановою від 10.09.2003 р. №1440 (1440-2003-п) був затверджений національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

Відповідно до п. 56 Національного стандарту №1 "Загальні вимоги до складання звіту про оцінку та підготовки висновку про вартість майна", звіт про оцінку майна, що складається у повній формі повинен містити дату оцінки та дату завершення складання звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновок про вартість майна відповідно до вимог законодавства.

В розділі 11 звіту про незалежну оцінку нерухомого майна, складеному оцінювачем ТОВ "Українська експертна група" зазначено, що строк використання даного звіту становить 6 місяців з дати оцінки (а.с. 80).

Таким чином, зі змісту самого звіту вбачається, що звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, в м. Миколаєві міг використовуватись та враховуватись при проведенні прилюдних торгів протягом шести місяців, тобто, до 02. 12. 2010. Прилюдні ж торги були проведені 02. 07. 2011.

Як пояснив представник позивача, вартість квартири на час проведення торгів значно зросла. Таким чином, після оцінки вартості квартири до проведення прилюдних торгів пройшло більш ніж півроку і не була визначена вартість квартири саме на час проведення прилюдних торгів.

Вважаючи, що торги проведено з порушенням вимог законодавства України щодо процедури проведення торгів, позивач ОСОБА_1 просив визнати зазначені прилюдні торги та свідоцтво на право власності на спірну квартиру, видане ОСОБА_3, недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України (435-15) та іншим актам цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визнання торгів недійсними відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України позивачем зазначено недодержання державним виконавцем та ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" при проведенні прилюдних торгів норм Закону № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року (606-14) й Тимчасового положення.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначав Закон № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року (606-14) та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (z0865-99) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (z0865-99) (далі - Інструкція № 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхнє права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст.ст. 1, 2, 5, 7, 10, 11, 111, 85 Закону).

Разом із тим аналіз положень Закону № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року (606-14) й Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року (z0865-99) свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року та пп. 5.11, 5.12 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року (z0865-99) ).

Відповідно до положень вказаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п. 5.11 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року (z0865-99) ). Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням.

Цим Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 7.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 (z0745-99) (Тимчасове положення), прилюдні торги - це продаж нерухомого майна.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином. Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі - продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, п.п. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 (z0152-94) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року № 152/361 (z0152-94) , ст. 34 Закону України "Про нотаріат"). Отже, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Відповідно до п. 3.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (z0745-99) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (z0745-99) (далі Тимчасове положення), спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою тощо, а відповідно до п. 7.4. вказаного Тимчасового положення спори, що виникають при реалізації нерухомого майна, вирішуються у судовому порядку

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 цього Закону зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Отже, за змістом наведених вимог закону передбачена можливість встановлення у разі потреби в звіті про оцінку майна, що складається у повній формі, строк дії такого звіту, і це повинно оцінюватись судом як один з доказів доведеності обставин, що свідчать про правомірність проведення прилюдних торгів.

Відповідно до п. 4.12 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (z0745-99) , прилюдні торги можуть бути припинені і майно знято з продажу в разі невиконання правил проведення прилюдних торгів, передбачених цим Положенням.

Згідно з п. 3.2. зазначеного Тимчасового положення вартість майна визначається на підставі експертної оцінки.

Оскільки у звіті про оцінку майна встановлено строк його використання протягом шести місяців з часу складання та за умови врахування індексів інфляції, які публікуються Міністерством статистики України, суд прийшов до висновку, що визначення стартової ціни продажу майна на підставі зазначеного звіту зроблено в порушення Тимчасового положення та в порушення права позивача на отримання справедливої ціни за належну йому власність.

У зв'язку з тим, що на час проведення торгів термін дії експертної оцінки закінчився, то торги було проведено з порушенням вимог п. 3.2.Тимчасового положення, що мало потягнути за собою припинення торгів, а тому і угода, яка укладена в результаті торгів укладена з порушенням норм законодавства.

Позивач з вказаною вище сумою оцінки не погодився, вважаючи її значно нижчою за ринкову ціну, через що звертався до Заводського ВДВС ММУЮ з заявою від 30. 07. 2010 про переоцінку майна, яку державним виконавцем здійснено не було.

Пунктом 3.3, 3.5, 3.11, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України р. № 745\4038 від 2 листопада 1999 року (z0745-99) , передбачено, що спеціалізована організація зобов'язана письмово повідомити державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення.

Пункт 3. 11. Тимчасового положення зобов'язує спеціалізовану організацію письмово повідомити державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Як вбачається з матеріалів справи, про час та місце проведення прилюдних торгів позивача ОСОБА_1 належним чином про дату, час і місце проведення прилюдних торгів та стартову ціну реалізації майна боржника ОСОБА_1 повідомлено не було.

Таким чином судом було встановлено, що спеціалізованою організацією - ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація» не дотримані вимоги п. 3.11 Тимчасового положення про повідомлення боржника про час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації.

Аналізуючи наявні у справі докази та встановлені судом обставини справи в їх сукупності, суд встановив, що оскільки на час проведення прилюдних торгів, які відбулись 02. 07. 2011 не була визначена на підставі експертної оцінки початкова вартість майна, а застосовувався звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, в якому початкова вартість квартири була визначена станом на 02. 06. 2010, а також те, що при проведені прилюдних торгів було порушено вимоги ч.ч.3, 4 ст. 57 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) та п. 56 Національного стандарту №1 «Загальні вимоги до складання звіту про оцінку та підготовку висновку про вартість майна», що призвело до порушення прав боржника, як власника майна, прилюдні торги по реалізації нерухомого майна повинні бути визнані недійсними.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що дії державного виконавця, які передували укладенню договору про надання послуг з проведення прилюдних торгів - щодо передачі на реалізацію належної боржникові квартири за ціною 138730, 00 грн., визначеною станом на 02. 06. 2010 є протиправними, а публічні торги, які відбулися 07. 02. 2011, є недійсними.

Оскільки протоколи та акти з проведення прилюдних торгів фактично є юридичними угодами щодо нерухомого майна, на підставі них нотаріусом видається правоустановчий документ, то визнаючи недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, суд визнає недійсним і акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 17. 02. 2011.

Також, оскільки прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 в м. Миколаєві визнані судом недійсними, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане ОСОБА_3 також підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на квартиру проводиться в останню чергу при відсутності іншого майна боржника, а тому державний виконавець зобов'язаний був у першу чергу накласти стягнення на рухоме майно, і тільки у разі недостатності його вартості накладати стягнення на нерухоме майно, яке є єдиним місцем проживання боржника.

Про наявність у позивача на час накладення стягнення на квартиру рухомого майна свідчить інформація, надана Державною інспекцією по нагляду за технічним станом машин та обладнання від 14. 04. 2011 № 140/03-09, відповідно до якої станом на 14. 04. 2011 за ОСОБА_1 були зареєстровані: кран колісний самохідний DEMAG V70, державний номер НОМЕР_1, автонавантажувач IRION DFQ-S, державний номер НОМЕР_2, екскаватор OK MH4FP, державний номер НОМЕР_3.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року (606-14) , до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо недотримання правил черговості накладення стягнення на майно боржника, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом № 606-ХІV від 21 квітня 1999 (606-14) року.

За такого, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, зокрема щодо недотримання черговості накладення стягнення на майно боржника, мають самостійний спосіб оскарження, й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10 денний строк з дня отримання повідомлення.

Водночас, в судовому порядку можуть бути оскаржені дії або бездіяльність державного виконавця, які передують укладенню договору про надання послуг з проведення прилюдних торгів, оскільки у подальшому усі дії виконує організація, яка проголошує торги. Тому не оскарження позивачем дій державного виконавця у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України (1618-15) не може бути підставою для відмови у позові.

Державним виконавцем не доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Відповідно до вимог ч. 3. ст. 58 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Будь-яких інших доказів, на підставу своїх заперечень не надано.

З метою захисту прав позивача як власника майна, зважаючи на те, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт протиправного позбавлення позивача права власності, суд також ухвалює рішення про визнання за ним права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 в м. Миколаєві.

Окрім того, слід зазначити і про таке.

Частина 2 ст. 388 ЦК України не дозволяє власнику витребувати майно, яке реалізоване при проведенні публічних торгів, проте не є перешкодою для повернення сторін договору - організатора торгів та їх переможця у первісний стан шляхом реституції за позовом власника за наявності підстав для визнання цього договору недійсним.

Ухвалюючи рішення про визнання торгів та свідоцтва про власність недійсними, суд визнає прилюдні торги недійсними (договір недійсним), фактично повертаючи організатора торгів та їх переможця у первісний стан.

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_3 окремих вимог про повернення сплачених грошових коштів за придбану з визнаних судом недійними прилюдних торгів квартиру не заявляла, і в подальшому не позбавлена права звернення з такою вимогою до організатора торгів (іншої особи) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ВАТ «Кредитпромбанк» на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 139000, 00 грн. суд відмовляє.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню понесений судовий збір, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 481,63 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 208- 218 ЦПК України, суд -

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація", ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк", Миколаївської філії відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк", тертьої особи - служби у справах дітей адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання протиправними дій відділу державної виконавчої служби, недійсними прилюдних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності на нерухоме майно задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Заводського районного відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції щодо передачі на реалізацію квартири АДРЕСА_1 за ціною 138730, 00 грн., датованою 02. 06. 2010.

Визнати публічні торги по реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 у м. Миколаєві, проведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація" від 17. 02. 2011, недійсними.

Визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 17. 02. 2011.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у м. Миколаєві.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація", ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк", Миколаївської філії відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк", тертьої особи - служби у справах дітей адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання протиправними дій відділу державної виконавчої служби, недійсними прилюдних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовити.

Стягнути з Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація", ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 481,63 грн з кожного.