У липні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про розірвання кредитних та іпотечного договорів від 29.08.2008 року, зобов'язання відповідача прийняти кошти, який підтримав у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначає, що 10.04.2008 року між нею та Приватбанком був укладений кредитний договір №ZPBOG400000006892. Співробітники банку підробили її підпис у додатковій угоді від 29.08.2008р. до договору №ZPBOG400000006892, якою були змінені умови надання кредиту, сплати процентів та комісій за кредитним договором. За рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03.11.2011р. додаткова угода від 29.08.2008р. була визнана нікчемною. Після цього позивачка неодноразово зверталася до банку з приводу здійснення перерахунку заборгованості за цим кредитним договором у гривневому еквіваленті та надання інформації про заборгованість. 29.02.2012р. вона отримала від банку листи в яких була визначена заборгованість за кредитним договором №ZPBOG400000006892 10.04.2008 року та за кредитним договором №ZPBOG500000006892 10.04.2008 року у доларовому еквіваленті. Посилаючись на ст.ст. 651, 652 ЦК України позивач просить розірвати договір іпотечного кредиту №ZPBOG400000006892 10.04.2008 року, кредитний договір №ZPBOG500000006892 10.04.2008 року та іпотечний договір №ZPBOG400000006892 10.04.2008 року і зобов'язати відповідача прийняти у неї кошти.

Представник позивача позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав. Суду додатково пояснив наступне: 28.04.2008р. між Приватбанком та ОСОБА_3 були укладені три договори, а саме договір про іпотечний кредит №ZPBOG400000006892, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 101000,00 грн. З метою забезпечення належного виконання цього договору між банком та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір за яким остання передала в іпотеку банку однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Того ж дня був укладений кредитний договір №ZPBOG500000006892 на видачу готівки через касу банку у вигляді кредитної лінії. Працівниками банку був підроблений підпис ОСОБА_3 у додатковій угоді до договору про іпотечний кредит №ZPBOG400000006892 від 10.04.2008 року, за якою були змінені умови надання кредиту, сплати процентів та комісії, а кредит був перерахований у долари США. Зазначена додаткова угода була визнана судом нікчемною. Однак банк до цього часу не здійснив перерахунок заборгованості за цим договором у гривневому еквіваленті, не надає позивачу довідку про заборгованість за договором. А 29.02.2012р. вона отримала листи від банку, в яких заборгованість за кредитними договорами визначена у доларах США. Оскільки банк неналежним чином виконує умови кредитних договорів, просить розірвати ці договори і зобов'язати банк прийняти від позивача грошові кошти.

Представник відповідача проти позову заперечує. Суду пояснив, що позичальник з 2008 року умови договорів щодо повернення банку кредитних коштів не здійснює. Після рішення суду про визнання додаткової угоди 29.08.2008р до кредитного договору №ZPBOG400000006892 від 28.04.2008р. некчемною, банк здійснив перерахунок заборгованості за кредитним договором і запропонував позичальнику укласти договір реструктуризації, проте позичальник відмовилася і кредитні кошти до цього часу банку не повернула. Підстав,передбачених ст. 651, 652 ЦК України для розірвання договору про іпотечний кредит, іпотечного договору та кредитного договору, які були укладені 28.04.2008р. не має, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Судом було встановлено, що 10.04.2008 року між ОСОБА_3 і ПАТ КБ «Приватбанк» були укладені договори:

1. договір про іпотечний кредит № ZPBOG400000006892, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 101000,00 грн. на строк до 10.04.2023р.;

2. іпотечний договір № ZPBOG400000006892 за яким остання передала в іпотеку банку однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в забезпечення виконання умов договору про іпотечний кредит № ZPBOG400000006892;

3. кредитний договір №ZPBOG500000006892 на видачу готівки через касу банку у вигляді кредитної лінії на строк з 10.04.2008р. по 10.04.2023р.

Позивач просить розірвати зазначені вище договори, посилаючись на ст. 651, 652 ЦК України (435-15) .

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач у своїй заяві не зазначив які саме умови зазначених вище договорів порушено відповідачем, чи які обставини, якими сторони керувалися при укладенні цих договорів, істотно змінилися. Не навів таких пояснень у судовому засіданні і представник позивача.

Саме по собі ненадання банком розрахунків заборгованості за кредитними договорами не є підставою для розірвання цих договорів, оскільки це прямо не передбачено умовами договорів.

Посилання представника позивача на те, що відповідач істотно порушив умови кредитних договорів, змінивши валюту кредитування є без підставними, оскільки позивачем позов з цих підстав не заявлявся і жодних доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_3 необхідно відмовити за його безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 651, 652 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 208, 212- 215 ЦПК України, суд,-

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання договору іпотечного кредиту № ZPBOG400000006892 від 10.04.2008 року, іпотечного договору №ZPBOG400000006892 від 10.04.2008 року та кредитного договору №ZPBOG500000006892 від 10.04.2008 року, зобов'язання відповідача прийняти кошти, - відмовити.