Київський районний суд м. Сімферополя
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2012 р.
Справа № 2/0109/2491/2012 р.
( Додатково див. рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим (rs27550958) )
Київський районний суд м. Сімферополя в складі:
головуючого - судді Діденка Д.О.,
при секретарі - Пушкіній М.М.,
за участю представника позивача Абкерімової А.Р., представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за проживання,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у його оперативному управлінні знаходиться гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач - пенсіонер МВС проживає в кімнаті НОМЕР_1 та користується пільгами на проживання. 01.07.2006 р. строк дії договору найму закінчився, проте, відповідач продовжує проживати та призводить оплату за проживання частково, від подальшого переукладання договору відмовляється. За період з 01.01.2009 р. по 15.06.2012 р. утворилася заборгованість за проживання в розмірі, згідно з уточненням вимог - 5722,86 грн. На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача вказану суму
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила задовольнити за мотивами наведеними у позові.
Відповідач та його представник позов не визнали, пояснили, що ОСОБА_3 у спірній кімнаті оселився у 2001 р. за клопотанням керівництва МВС. 01.07.2005 р. строком на 1 рік між сторонами укладено договір найму кімнати НОМЕР_1 у вищевказаному гуртожитку. Після закінчення строку дії договору, позивачем було запропоновано підписати новий договір, проте, він відмовився, оскільки в договорі була відсутня сума оплати та калькуляція. З метою уточнення розміру оплати за користування кімнатою, звертався до відповідача, проте відповіді не отримав. Проживаючи у вищезазначеній кімнаті своєчасно здійснював оплату з урахуванням 50% пільги як пенсіонера МВС, що підтверджується квитанціями, та навіть мається переплата. Просили у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступного.
Судом встановлено, що в оперативному управлінні Кримського Республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти (далі Інститут) знаходиться гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 проживає у вказанаому гуртожитку з 2001 р., що визнано відповідачем. 01.06.2005 р. між Кримським Республіканським інститутом післядипломної педагогічної освіти і ОСОБА_3 укладено договір найму житлового приміщення - кімнати НОМЕР_1 площею 24,1 кв.м., яка розташована за вищевказаною адресою. Строк дії договору до 01.07.2006 р.
Відповідач ОСОБА_3 до теперішнього часу займає вказану кімнату та отримує від позивача комунальні послуги.
Відносини сторін врегульовані нормами житлового законодавства України та Примірним положенням про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України № 1004 від 13.11.2007 р. (v1004290-07) , (далі Положення), яке регламентує функціонування студентських містечок і гуртожитків вищих навчальних закладів, визначає порядок надання житлової площі в гуртожитках, умови проживання, правила внутрішнього розпорядку.
Відповідно до п.п. 45-47 Положення, вартість місця проживання в гуртожитку складається з вартості його утримання та вартості обов'язкових побутових послуг, що надаються Студентам, які проживають у гуртожитку. Конкретний розмір оплати за проживання в гуртожитках установлюється керівництвом вищого навчального закладу і розраховується відповідно до законодавства, тарифів, порядку розрахунків за комунальні послуги залежно від рівня комфортності житла.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
У відповідності до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження наявності та розміру заборгованості ОСОБА_3 за проживання позивачем надано довідку про нарахування та оплати до якої додано калькуляцію вартості одного «койко-місця» у гуртожитку помісячно, а також калькуляцію вартості проживання ОСОБА_3 помісячно з 01.01.2009 р. у кімнаті НОМЕР_1, яка за твердженням представника Інституту, призначена для проживання двох осіб. Відповідно до розрахунку заборгованості та пояснень представника позивача у судовому засіданні з ОСОБА_3 вимагається сума, до якої відноситься вартість другого місця у його кімнаті.
Проте, суд вважає, що нарахування вартості додаткового місця у кімнаті НОМЕР_2 у відсутність договору найму кімнати є необґрунтованим та плата за користування приміщенням має нараховуватися відповідно до наведеного вище Положення для однієї особи за одно місце.
Саме з такого розрахунку виходить Управління праці та соціального захисту населення Київського району (далі УПСЗН) при нарахуванні компенсації Інституту 50% оплати за проживання ОСОБА_3, що вбачається з розрахунків, що надані позивачем.
ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що вимоги про підселення у його кімнату на друге «койко -місце» не висувалися та він такому підселенню ніколи не перешкоджав. Позивачем доказів таких обставин не надано.
З розрахунків позивача встановлено, що за період з 01.01.2009 р. по 15.05.2012 р. ОСОБА_3 нараховано 9294,36 грн., з яких 6156,76 грн. це вартість додаткового місця у кімнаті. З урахуванням сплачених відповідачем у наведений період коштів (3571,5 грн.) та нарахованих УПСЗН до сплати за пільгою (3096,52 грн.) ОСОБА_3 заборгованості по оплаті за проживання у вказаний період не має.
Наведені обставини є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за проживання - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: