розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Ощадбанк»в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк»про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до АТ «Ощадбанк» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк»про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що наказом філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк»№203-к від 17.05.2012року її звільнено з посади за систематичне невиконання обов'язків, покладених на неї посадовою інструкцією, з посиланням на п.3 ст. 40 КЗпП України. Своє звільнення вважає незаконним та необґрунтованим. Вважає, що її звільнено з порушенням п.3 ст. 40 КЗпП України, оскільки згідно даної статті звільнення проводиться за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку; причини звільнення, вказані в наказі №203-к від 17.05.2012р. не відповідають дійсності; звільнено з порушенням ч.2 ст. 149 КЗпП України, не врахувавши ступінь тяжкості, заподіяну шкоду, обставини її дій, зазначених в наказі №203-к від 17.05.2012р. як проступки та не враховано її попередню роботу; звільнено з порушенням ч.2 ст. 47, ст. 116 КЗпП України -в день звільнення 17.05.2012р. не видано копії наказу про звільнення та не видано документ про нараховані суми зарплати; звільнено з порушенням ст. 43 КЗпП України, згідно якої звільнення за пп. 2-5, 7 ст. 40 КЗпП України проводиться за попередньою згодою профспілкового органу, на яке вона не була запрошена.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з мотивів викладених у позовній заяві та просили їх задовольнити, зважити на ті обставини, що у день звільнення позивачу не вручено копії наказу про звільнення, трудової книжки та не витребувано пояснення. Крім того, просить стягнути з відповідача моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 10 000,00 грн., оскільки незаконним звільненням порушився її нормальний спосіб життя, вона зазнала значних моральних страждань з розладом здоров'я.

Представники відповідача позов не визнали і пояснили, що позивачку звільнено з дотриманням вимог трудового законодавства, у зв'язку із систематичним невиконанням трудових обов'язків, відповідно до п. 3 статті 40 КЗпП України, оскільки позивачка, працюючи завідувачем територіального відокремленого безбалансового відділення №10019/025 філії -Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» порушила Порядок актуалізації даних вкладників для проведення компенсаційних виплат за знеціненими заощадженнями, затверджений Постановою Правління АТ «Ощадбанк»№206 від 30.03.2012р., а також Кодекс корпоративної етики АТ «Ощадбанк», що виразилось в несвоєчасному проведенні актуалізації даних клієнта банку та в некоректному і нетактовному поводженні з клієнтом банку. Системність невиконання позивачем своїх посадових обов'язків, на думку відповідача, підтверджується неодноразовим притягненням її до дисциплінарної відповідальності: оголошенням доган, згідно наказу №319-к від 19.10.2011р. та наказу №59-к від 21.02.2012р. Щодо звільнення без згоди профспілкової організації, повідомили, що згідно рішення загальних зборів профспілкової організації облуправління Ощадбанку від 21.12.2006р., дана профспілкова організація самоліквідувалась. На даний час профспілкової організації немає, а відтак погодження на звільнення не було з ким робити. Просять відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, що 17.10.2009р. ОСОБА_1 прийнята в порядку переведення на посаду завідувача ТВБВ №10019/025 філії -Тернопільського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», згідно наказу №155-к від 16.10.2009р. До цього працювала на посаді завідуючої ТВБВ 020 смт. Залізці.

Наказом начальника філії -Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк»№319-к від 19.10.2011р. за порушення вимог Постанови Правління НБУ №278 від 11.08.2011р. ОСОБА_1 оголошено догану.

Наказом в.о.начальника філії -Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк»№59-к від 21.02.2012р. за халатне відношення до виконання посадових обов'язків в частині незабезпечення збереження коштів та майна, закріпленого за ТВБВ №10019/025, ОСОБА_1 оголошено догану.

Наказом №203-к від 17.05.2012р. ОСОБА_1 звільнено за систематичне невиконання обов'язків, покладених на неї посадовою інструкцією, відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП України. Із змісту наказу вбачається, що 10 травня 2012р. зафіксовано факт порушення вимог постанови правління АТ «Ощадбанк»від 30.03.2012р. №206 «Про затвердження Порядку актуалізації даних вкладників для проведення компенсаційних виплат та знеціненими заощадженнями», що виразилось в несвоєчасному проведенні актуалізації даних клієнта ОСОБА_2 та в порушенні норм і правил Кодексу корпоративної етики АТ «Ощадбанк», дозволено некоректне і нетактовне поводження з ним працівників ТВБВ №10019/025 філії -Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» смт. Залізці. Завідувач ТВБВ №10019/025 ОСОБА_1 не прийняла документи в клієнта, посилаючись на зайнятість та не забезпечила належного виконання покладених на ТВБВ завдань та функцій, а саме невиконання п.4 «Порядку актуалізації даних вкладників для проведення компенсаційних виплат за знеціненими заощадженнями», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк»від 30.03.2012р. №206.

Позивач повідомила, а представники відповідача не заперечили, що накази №319-к від 19.10.2011р. і №59-к від 21.02.2012р. про оголошення доган у встановленому порядку не оскаржувались. Як пояснила позивач, накази на її думку незаконні, однак вона їх не оскаржувала, щоб не загострювати відносини з керівництвом банку. Окрім того, позивач повідомила, що окрім згаданих наказів, вона жодного разу за усі 37 років роботи в структурі Ощадбанку не притягувалась до дисциплінарної відповідальності.

Із письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 10.05.2012р. він приїхав в ТВБВ №10019/025 філії -Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк», де був зареєстрований через «гарячу»телефонну лінію в м. Києві на 10.30год., однак його документи на реєстрацію були прийняті в 11.30 год. тільки після того, як він зателефонував на «гарячу»лінію в м. Київ. Його невістка ОСОБА_3 зверталась до ОСОБА_1 з проханням прийняти документи, оскільки за станом його здоров'я він не міг стояти в черзі, на що вона в грубій формі відмовила та приймала документи в інших людей.

ОСОБА_3 -невістка ОСОБА_2, надала суду аналогічні письмові пояснення.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, яка є працівником ТВБВ №10019/025 філії -Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанку», повідомила, що 10.05.2012р. ОСОБА_2 був записаний в чергу на 10.30год., документи в нього прийняли в 11.30год., оскільки в банку було дуже багато людей. Окрім того, що працівники банку, а їх разом із завідуючою є троє осіб, проводять актуалізацію даних вкладників, вони приймають інші платежі. На думку свідка, забезпечити дотримання графіку по 10 хв. на одну особу, як записано в списку актуалізації, неможливо.

Із показів, які надала в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, вбачається, що 10.05.2012р. вона проводила в банку оплату поточних платежів підприємства, яке вона обслуговує, як бухгалтер. В той день у банку було багато людей як з метою актуалізації вкладів, так і для отримання інших послуг банку. В приміщенні банку була звична робоча атмосфера і вона не чула, щоб хтось сварився, а також не чула висловів у грубій формі від працівників банку на адресу клієнтів банку.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно ч. 3 статті 149 КЗпП України, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) , за передбаченими п.3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Із вищевказаних норм випливає, що розірвання трудового договору на підставі п. 3 ч.1 статті 40 КЗпП України проводиться із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, і попередньої роботи працівника, і лише у разі сукупності таких умов: порушення має стосуватись обов'язків, які є складовими трудової функції працівника, чи випливати з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Згідно наказу №203-к від 17.05.2012р. «Про звільнення ОСОБА_1», позивачу ставиться у вину невиконання п. 4 «Порядку актуалізації даних вкладників для проведення компенсаційних виплат за знеціненими заощадженнями», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» №206 від 30.03.2012р. В судовому засіданні уточнено, за що ж саме було звільнено позивача, так як п.4 Порядку містить 5 підпунктів. Представник відповідача повідомила, що позивачем порушено час обслуговування одного вкладника.

Відповідно до п.4 «Порядку актуалізації даних вкладників для проведення компенсаційних виплат за знеціненими заощадженнями», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 30.03.2012р. №206, при формуванні черги для формування послідовності актуалізації даних вкладників має враховуватись час обслуговування одного вкладника, який становить близько 20хв.

Як вбачається із наданого позивачем списку актуалізації даних вкладників для проведення компенсаційних виплат за знеціненими заощадженнями на 10.05.2012 року, вкладники записані в чергу через кожні 10хв., що не відповідає п.4 «Порядку актуалізації даних вкладників для проведення компенсаційних виплат за знеціненими заощадженнями». При цьому, відділення Ощадбанку, у якому працювала позивач, до формування цього списку відношення немає. Список формується центральним реєстром вкладників АТ «Ощадбанк». ОСОБА_2 був восьмим по черзі сформованій на 10.05.2012р. У разі дотримання 20 хвилинного інтервалу між клієнтами, ОСОБА_2 мав бути зареєстрований на 11.50год., однак в дійсності був зареєстрований на 10.30год.

Враховуючи список актуалізації даних вкладників на 10.05.2012р, а саме те, що вкладники, в порушення п. 4 «Порядку актуалізації даних вкладників для проведення компенсаційних виплат за знеціненими заощадженнями», записані через кожні 10хв., суд вважає, що обставини за яких виникла конфліктна ситуація з громадянином ОСОБА_2, склались не з вини позивача.

З урахуванням багаторічного часу роботи позивача в структурі Ощадбанку, її віку та стану здоров'я, відповідач, на переконання суду, обрав вид дисциплінарного стягнення без врахування ступеня тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, і попередньої роботи працівника, а отже з порушенням статті 149 КЗпП України.

При цьому слід зазначити, що у першому абзаці вступної частини наказу №203-к від 17.05.2012р. «Про звільнення ОСОБА_1»йдеться про порушення працівниками відділення банку. На запитання суду, чи притягувались інші працівники відділення банку до будь-якої відповідальності за вказані у наказі порушення, представник відповідача повідомила, що більше ніхто до відповідальності не притягався.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно посадової інструкції завідувача ТВБВ №10019/025 ОСОБА_1, завідувач ТВБВ призначається на посаду і звільняється з посади наказом начальника обласного управління за поданням керуючого ТВБВ №10019/023.

У зв'язку із тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності подання керуючого ТВБВ №10019/023 на звільнення ОСОБА_1, суд запропонував відповідачу надати відповідні пояснення.

У поясненні від 21.08.2012р. відповідач обґрунтував відсутність подання керуючого ТВБВ №10019/023 на звільнення ОСОБА_1 тим, що звільнення працівників ТВБВ здійснюється згідно Порядку організації роботи з персоналом територіально відокремлених безбалансових відділень АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління банку від 03.09.2010р. за №381. А саме, звільнення з ініціативи працівника відбувається відповідно до п.п. 3.3.1. і 3.3.2. Порядку, а звільнення з ініціативи адміністрації відповідно до п.п. 3.3.3. і 3.3.4. Порядку, згідно з якими звільнення працівника на підставі п.3 ч.1 статті 40 КЗпП України не передбачає наявність подання керуючого.

Суд критично ставиться до наданого пояснення відповідача у зв'язку із наступним. Згідно п.п.3.3.3 Порядку організації роботи з персоналом територіально відокремлених безбалансових відділень АТ «Ощадбанк», у випадку звільнення працівника ТВБВ за ініціативою адміністрації відповідно до вимог законодавства про працю України на розгляд керівнику філії надається пакет документів, що є підставою для звільнення за ініціативою адміністрації. Жодного роз'яснення, що включає в себе згаданий Порядком пакет документів, немає. Отже, положення посадової інструкції завідувача ТВБВ №10019/025 про необхідність подання керуючого ТВБВ №10019/023 для звільнення, не суперечить Порядку організації роботи з персоналом територіально відокремлених безбалансових відділень АТ «Ощадбанк».

Таким чином, позивача було звільнено з порушенням порядку визначеного посадовою інструкцією, а саме, без подання керуючого ТВБВ №10019/023.

З урахуванням викладеного, позовна вимога ОСОБА_1 про поновлення на роботі підлягає задоволенню.

Згідно із вимогами ч.2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Позивачем ставиться вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 17 робочих днів з 18.05.2012р. в сумі 1128,63 грн. Розрахунок проведений відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р. (100-95-п) При цьому середній заробіток за один робочий день становить 66,39 грн. (1466+1256)/(21+20)=66,39 грн. Де 1466 -сума нарахована за березень 2012 року за 21 робочий день; 1256 -сума нарахована за квітень 2012 року за 20 робочих днів.

Таким чином, дана вимога також є обґрунтована та підлягає до задоволення.

Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач просить стягнути моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн., посилаючись на те, що незаконним звільненням порушився її нормальний спосіб життя, вона зазнала значних моральних страждань, погіршився стан її здоров'я, що підтверджується копією медичної книжки позивача із відповідним записом невропатолога від 28.05.2012р. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у заявленому позивачем розмірі необґрунтовані та підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн.

Згідно ч. 5 статті 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Відповідно до статті 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Керуючись статтями 3, 10, 57- 64, 88, 208- 209, 212- 215, 223, 367 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1-4, 36, 40, 147, 149 233, 235, 2371 КЗпП України (322-08) , постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) суд,-

Позов задовольнити частково.

Скасувати наказ філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» №203-к від 17.05.2012року про звільнення ОСОБА_1

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача ТВБВ №10019/025 філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк».

Стягнути з АТ «Ощадбанк»в особі філії -Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1128,63 грн.

Стягнути з АТ «Ощадбанк»в особі філії -Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 1000,00 грн. моральної шкоди.

Стягнути з АТ «Ощадбанк»в особі філії -Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» на користь держави 214,60 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

рішення суду в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.