ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся в міськрайсуд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № VIW3AE00000647 від 24.10.2007 року ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 32675,98 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.10,2012 року.

У порушення умов договору позичальник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти на погашення заборгованості за кредитом.У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_6 станом на 19.01.2012 року має заборгованість - 35346.63 доларів США, яка складається з наступного:

- 21212.47 [Долар США] - заборгованість за кредитом;

- 3782.21 [Долар США] - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- 823.50 [Долар США] - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 7815.44 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору:

- 31.33 [Долар США] - штраф (фіксована частина):

- 1681.68 [Долар США] - штраф (процентна складова),що за курсом 7.98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 19.01.2012 року складає 282066.10 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»і ОСОБА_6 24.10.2007 року уклали договір застави рухомого майна (надалі - договір застави). Згідно з договором застави позичальник надав в заставу автомобіль ТОУОТА, модель: САМRУ 3.51, рік випуску: 200Б, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належав йому на праві власності.

Договором застави передбачено, що у випадку порушення Позичальником зобов'язань за договором, або за договором застави, Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, третя особа зобов'язання за кредитним договором не виконує - предмет застави в заклад банку не передав.

В ході здійснення моніторингу даного кредиту було встановлено, що в порушення умов ст. 17.7 договору застави, ч. 2 ст. 586 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про заставу», без згоди Банку Позичальник реалізував заставний автомобіль ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Крім того, згідно зі ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»згоду на відчуження рухомого майна без збереження обтяження не надавав.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» ПАТ КВ «ПРИВАТБАНК»17.01.2012 року зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави.

Просив витребувати автомобіль у ОСОБА_2, передати його позивачу звернувши стягнення на транспортний засіб в рахунок погашення заборгованності ОСОБА_6

За клопотанням представника позивача Олішевського Д.А. в судовому засіданні ухвалою міськрайсуду від 25.07.2012 р. залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_4, оскільки на час розгляду справи в суді вона є власником спірного автомобіля.

В судовому засіданні представник позивача Олішевський Д.А. позовні вимоги уточнив, їх підтримав і просив витребувати у ОСОБА_4 та передати на зберігання ПАТ «ПРИВАТБАНК»предмет застави -автомобіль ТОУОТА, модель: САМRУ 3.51, рік випуску: 200Б, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належав на праві власності ОСОБА_6, а також комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) -автомобіля в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором VIW3AE00000647 від 24.10.2007 року в сумі 35346.63 доларів США та звернути стягнення на предмет застави автомобіль ТОУОТА, модель: САМRУ 3.51, що належав на праві власності ОСОБА_6 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Крім того, зазначив, що в даному випадку предметом позову є звернення стягнення, а підставою позову- виконання договору про заставу. Також вказав, що ставиться питання не про право власності на майно, а про виконання кредитних зобов'язань. Зазначив, що в судовому засіданні ніхто не оспорював кредитний договір чи договір застави, розмір суми заборгованості.

Представник відповідача ОСОБА_2 Корнага О.І. позов не визнав і суду пояснив, що дійсно ОСОБА_2 придбала автомобіль ТОУОТА САМRУ 3.51 згідно довідки-рахунку від 24.10.2007 р. і зареєструвала транспортний засіб. При його реєстрації у ВРЕР ДАІ була проведена експертиза автомобіля, перевірено по всіх базах даних чи немає заборон його відчуження і лише після того цей автомобіль був зареєстрований. ОСОБА_2 не знала і не могла знати, що автомобіль внесений до реєстру обтяжень, оскільки про це її не повідомив ОСОБА_6 та державний орган ВРЕР ДАІ, а тому є добросовісним набувачем. Через три роки після придбання автомашини продала її також нікому не повідомляючи, що автомобіль перебуває у заставі, бо цього сама не знала.

Представник відповідача ОСОБА_4 Усов Ю.В. позов не визнав і суду пояснив, що спірний автомобіль був придбаний у ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу. При його придбанні ОСОБА_2 не повідомила, що він знаходиться у заставі, а при реєстрації у ВРЕВ ДАІ також ці відомості були відсутні. Таким чином, ОСОБА_4 є добросовісним набувачем, бо ОСОБА_2 придбала автомобіль 24.10.2007 р. - до його внесення в реєстр обтяжень 25.10.2007 р.. Крім того, вона не перебуває у будь-яких правовідносинах з позивачем, договорів з ним не укладала, а банк не є власником автомобіля, тому заявлена вимога про витребування автомобіля є безпідставною. Крім того, зазначив, що хоч представник позивача акцентував увагу на тому, що даний позов заявлений у зв'язку із кредитними правовідносинами, проте боржник не залучений до участі в справі як відповідач. Також ОСОБА_4 володіє автомобілем на законній правовій підставі, яка виникла відповідно до договору купівлі-продажу, але на даний час цей договір ніким не оспорений і не визнаний недійсним.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору № VIW3AE00000647 від 24.10.2007 року ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 32675,98 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.10.2012 року.

Позивач вважає, що у порушення умов договору ОСОБА_6 зобов'язання належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти на погашення заборгованості за кредитом і тому станом на 19.01.2012 року має заборгованість - 35346.63 доларів США, що за курсом 7.98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 19.01.2012 року складає 282066.10 грн.

Таким чином, виникли цивільно-правові відносини по виконанню договірних зобов'язань між позивачем і ОСОБА_6.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Проте, заявивши позов про звернення стягнення, позивач визначив відповідачем ОСОБА_2 і ОСОБА_4, а не ОСОБА_6, який отримував кредит і зобов'язаний його повернути у вигляді коштів або ж заставленого майна.

В судовому засіданні представник позивача Олішевський Д.А. заявив, що правовідносини виникли з виконання умов кредитного договору, а не з права власності на майно і боржником є саме ОСОБА_6.

Оскільки суд не може за своєю ініціативою залучити до участі в справі іншу особу, як належного відповідача, бо це суперечитиме ст. 11 ЦПК України, а також ст. 33 ЦПК України, суд вважає, що ОСОБА_6 маючи статус третьої особи позбавлений прав відповідача, зокрема, пред'явити зустрічний позов, визнати чи не визнати цей позов, оспорити суму заборгованності, укласти мирову угоду та інших передбачених ЦПК України (1618-15) , тобто, фактично позбавлений можливості захищатися від пред'явлених вимог.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що позивач в будь-яких цивільних правовідносинах із відповідачами не перебуває, зокрема, і тих, які витікають із договору кредиту та застави. В зв'язку з цим вони не заперечували і не могли заперечувати проти умов договору кредиту чи застави, а також про суму боргу.

При таких обставинах у задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення слід відмовити.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить витребувати автомобіль у ОСОБА_4

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника. Відмовляючи в позові в цій частині суд бере до уваги той факт, що відповідач придбала автомобіль згідно договору купівлі-продажу і є його власником, зобов'язань перед позивачем не має, а позивач визначив як підставу позову вимоги, що грунтуються на положеннях ст. 27 Закону України «Про заставу»- застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи та ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» згідно якого зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, але вимогу про визнання договорів купівлі-продажу укладених між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не заявляв.

Оскільки між сторонами не виникало цивільно-правових зобов'язань, а позивач не є власником майна, то поставлена вимога суперечить ст. 387 ЦК України згідно якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 продав автомобіль ОСОБА_2 згідно довідки-рахунку від 24.10.2007 р., тобто, до дня внесення автомашини в реєстр обтяжень 25.10.2007 р., не попередив її про те, що автомашина в заставі, а орган ВРЕВ ДАІ при її реєстрації також цього не встановив. Таким чином, ОСОБА_2 є добросовісним набувачем автомобіля.

ОСОБА_4 придбавши автомашину також не знала і не могла знати про те, що ця автомашина внесена до реєстру обтяжень, а тому також є добросовісним набувачем, а у позивача відсутні підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, для витребування спірного автомобіля у добросовісного набувача.

При таких обставинах в позові слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 214 ЦПК України при постановленні рішення суд вирішує чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою міськрайсуду від 8.08.2012 р. забепечено позов шляхом накладення арешту на спірний автомобіль, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4.

Однак після постановлення цієї ухвали представник позивача вказав, що цей позов грунтується на кредитних правовідносинах.

В судовому засіданні встановлено, як зазначалась вище, що таких відносин між позивачем і відповідачем ОСОБА_4 не існує, а отже суд вважає, що заходи забезпечення позову мають бути скасовані відповідно до ч.6. ст. 154 ЦПК України, яка передбачає:" Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову".

Керуючись ст.ст. 346, 387, 388, 391, 526, 527, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.19, 20 ЗУ "Про заставу", ст.ст.25, 28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 10, 11, 60, 212- 214 ЦПК України, суд,

Відмовити ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в в задоволені позову до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення.

рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особою, яка брала участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні -в той же строк з дня отримання його копії.