розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Луганськ», треті особи ПАТ «Горлівський авторемонтний завод», товариство з обмеженою відповідальністю «Горьковский автомобильный завод» про витребування речі, визначеної індивідуальними ознаками

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача відповідно до якого просив суд зобов'язати Підприємство з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Луганськ»передати ОСОБА_1 автомобіль марки (модель) ГАЗ-3302УП-СПГ та стягнути з відповідача пеню та судові витрати.

Протягом розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, відповідно до яких просить суд зобов'язати Підприємство з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Луганськ»передати ОСОБА_1 автомобіль марки (модель) ГАЗ-3302УП-СПГ та стягнути з відповідача на користь позивача суму неустойки в розмірі 1 422 233,6 грн. за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки з 05.01.2008 по 25.06.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити уточнений позов в повному обсязі.

Представник відповідача уточнений позов не визнав, проти позову заперечував, стверджував, що відмова позивача від отримання автомобіля є необґрунтованою, якість автомобілю підтверджується Свідоцтвом про узгодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху автомобіля, Сертифікатом відповідності на автомобіль ГАЗ-3302-418 УП. Відповідач стверджував, що тричі 07.03.2008р., 25.03.2008р. та 16.04.2008р. надсилав позивачеві листи з пропозицією прибути за отриманням автомобіля або для вирішення питання про повернення грошей. Однак відповіді на зазначені листи не отримано. Відповідач вважає, що підстав для заміни товару або відмови від договору купівлі-продажу у позивача не виникло, оскільки товар був належної якості і не мав дефектів, за таких обставин позивач була зобов'язана прийняти запропонований продавцем товар.

Представник третьої особи ПАТ «Горлівський авторемонтний завод»до судового засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, раніш надав до суду пояснення, що не є виробником автомобіля, який є предметом розгляду справи.

Представник третьої особи ТОВ «Горьковский автомобильный завод»до судового засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце слухання справи.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується той факт, що між позивачем та відповідачем 15.10.2007 року була досягнута усна домовленість про придбання ОСОБА_1 двох автомобілів марки ГАЗ-3302-418 УП у зв'язку з чим продавець виставив позивачу, а позивач оплатив рахунок-фактуру від 15.10.2007р. Строк поставки автомобілів між сторонами узгоджений не був.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти того, що 15.10.2007 року між позивачем та відповідачем у телефонному режимі було укладено договір купівлі-продажу двох нових автомобілів. Сторонами були обумовлені усі істотні умови договору: предмет договору, вартість автомобілів, та строки поставки. На виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунок, а позивач оплатив його.

22.12.2007 року керівник відповідача зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що автомобілі вже отримані, і що вона може приїхати та отримати їх. Але при огляді поставленого товару позивач виявила порушення вимог щодо якості товару.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти того, що автомобілі мали пробіг, перший 1438км., другий 2894км, та пояснив це тим, що автотранспорт доставляється від виробника до продавця своїм ходом. Однак в судовому засіданні було встановлено, що виробник у автомобілів був один, але ж різний пробіг на транспорті, вказує на те, що автомобіль від отримання якого відмовилась позивач, проїхав на 1460 км більше ніж той, що вона отримала. Тому це може свідчити, що автомобіль був не новий і вже раніше був у експлуатації, а пошкодження корозією свідчить про неякісну його експлуатацію.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону від 12 травня 1991 р. N 1023-XII "Про захист прав споживачів" у редакції Закону від 1 грудня 2005 р. N 3161-IV (3161-15) , чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб серед іншого мають право на належну якість продукції і саме продукцію належної якості продавець згідно з ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону зобов'язаний передати споживачеві.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції станом на 22.12.2007 року, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Істотний недолік, як установлює п. 12 ст. 1 Закону "Про захист прав споживачів", - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з наведених нижче ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад 14 календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Отже, підставою для задоволення вимоги про заміну товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості є недолік цього товару, який робить неможливим його використання в цілому.

Як встановлено в гарантійних зобов'язаннях, перше технічне обслуговування вказаного автомобіля повинно бути проведено після 2000 км пробігу, а отже внаслідок того, що автомобіль мав пробіг 2894 км, це робить неможливим проведення вказаного технічного обслуговування, внаслідок чого погіршились його якісні характеристики.

Позивач ОСОБА_1, склавши відповідну письмову претензію від 22.12.2007 року, вимагала заміни автомобілю на новий. У березні прибувши знову до продавця за отриманням нового автомобілю, їй було запропоновано такий самий автомобіль з тими ж порушеннями щодо якості, тому позивач знову відмовилася від отримання автомобілю склавши відповідну претензію щодо якості.

Відповідно до частини 1 статті 673 та частини 1 статті 675 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

Також, згідно з вимогами пп. б п. 2.5. Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31 липня 2002 р. N 228 (z0681-02) , в редакції діючої на час виникнення спірних правовідносин, покупець (споживач) при виявленні недоліків у транспортному засобі або в номерному агрегаті, що були придбані для власних побутових потреб, протягом гарантійного терміну експлуатації має право за своїм вибором вимагати від суб'єкта господарювання (продавця або виробника) заміни на аналогічний товар належної якості.

Пунктом 2.10. Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31 липня 2002 р. N 228 (z0681-02) , в редакції діючої на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що доставка транспортного засобу чи номерного агрегата суб'єкту господарювання (продавцю або виробнику) для усунення недоліків та його повернення покупцю здійснюється силами і засобами суб'єкта господарювання (продавця або виробника).

Згідно з п. 2.11. Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31 липня 2002 р. N 228 (z0681-02) , в редакції діючої на час виникнення спірних правовідносин, у разі необхідності визначення причин утрати якості транспортного засобу чи номерного агрегата суб'єкт господарювання зобов'язаний у триденний термін з дня одержання письмової заяви від покупця направити цей товар на експертизу. Експертиза проводиться за рахунок продавця.

З боку відповідача підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Луганськ», жодних, дій щодо усунення виявлених порушень вимог щодо якості товару або доказування відповідності якості товару вимогам чинного законодавства за допомогою товарознавчої експертизи не здійснено. На вимогу суду представник відповідач не надав жодного документу, що підтверджував якість доставленого автомобілю, та спростовував би твердження позивача про наявність пошкодження корозією та ненадійність конструкції.

Представник відповідача наполягав на тому, що якість автомобілю підтверджується свідоцтвом про узгодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху автомобіля, сертифікатом відповідності на автомобіль ГАЗ-3302-418 УП. Однак з цим не можна погодитися оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством це сертифікат відповідності.

Свідоцтво про визнання відповідності - документ, що засвідчує визнання іноземних документів про підтвердження відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством України.

Тобто сертифікати та свідоцтва, на які посилається відповідач, як на докази відповідності якості, підтверджують відповідність нового автомобілю певної моделі нормам та стандартам, передбаченим законодавством. І у разі якщо продукція не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності, продавець зобов'язаний припиняти реалізацію такої продукції в порядку статті 13 Закону України «Про підтвердження відповідності».

Крім того, у судовому засіданні було встановлено, а представником відповідача не заперечувалось, що автомобіль, від прийняття якого відмовилася позивач, був повернений відповідачу, який згодом розпорядився ним за своїм розсудом.

Після чого 22.12.2007 року між позивачем та відповідачем 22.12.2007 року було укладено новий договір купівлі-продажу автомобілю ГАЗ-3302УП-СПГ, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити новий автомобіль марки ГАЗ-3З 02УП-С1ІГ вартістю 87040,00грн. а покупець -отримати та оплатити його вартість.

Твердження відповідача про те, що договір від 22.12.2007 року укладений стосовно автомобіля, який був отриманий позивачем 22.12.2007р., спростовується, тим, що модель отриманого автомобілю не відповідає моделі та марки зазначеним в договорі купівлі-продажу від 22.12.2007 року. Крім того позивач наполягає на тому, що не мала наміру та необхідності укладати додатковий або новий договір щодо автомобілю, який нею був вже отриманий.

Згідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони і кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки до теперішнього часу автомобіль позивачу не переданий, у зв'язку з цим відповідачем не виконані умови договору купівлі-продажу автомобілю від 22.12.2007 року щодо передачі позивачу нового автомобілю марки ГАЗ-3302УП-СПГ.

У відповідності до ч. 13 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги, встановлені частиною першою цієї статті щодо товарів, виготовлених за межами України, задовольняються за рахунок продавця (імпортера).

Крім цього, відповідно до п. 9 Постанови Пленум Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року N 5 (v0005700-96) «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»вирішуючи справи про захист прав споживачів у зв'язку з придбанням товарів неналежної якості, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 12, 14 Закону:

1) такі вимоги можуть заявляти споживачі, котрі мають на товари квитанції, товарні чи касові чеки або інші письмові документи, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні строки, - технічні паспорти чи документи, що їх замінюють.

Оскільки в системі роздрібної торгівлі договір купівлі-продажу, як правило, зберігається з його виконанням, на нього відповідно до статей 43, 44 ЦК не поширюються вимоги щодо обов'язкової письмової форми. Тому втрата зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків;

2) товаром неналежної якості слід вважати такий, що не відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору або вимогам, які до нього пред'являються, наданій щодо нього виготівником чи продавцем інформації, а також проданий після закінчення строку його придатності чи фальсифікований. При поверненні речі неналежної якості її амортизація в період гарантійного строку до уваги не береться;

3) вирішуючи питання про заміну товару (в тому числі виготовленого за межами України), суд за відсутності аналогічного товару на час розгляду справи може (залежно від вимог споживача) зобов'язати продавця надати такий же товар після його надходження або - за згодою споживача - Інший товар з наявного асортименту з відповідним перерахунком вартості. При неможливості виконати рішення, яким продавця зобов'язано замінити товар на інший, суд може змінити спосіб виконання у порядку, передбаченому ст. 366 ЦПК;

4) зазначені у п. 1 ст. 14 Закону вимоги споживача про застосування заходів захисту не можуть бути задоволені, коли продавець, виготівник (підприємство, яке виконує функції) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування ним або його зберігання.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача передати ОСОБА_1 автомобіль марки (модель) ГАЗ-3302УП-СПГ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення неустойки, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Договір купівлі-продажу автомобілю між позивачем та відповідачем був укладений від 22.12.2007 року. Як зазначалось вище, грошові кошти за автомобіль були сплачені позивачем в повному обсязі.

Згідно з пунктом 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

Чотирнадцятиденний строк для усунення сплинув 05.01.2008 року. Тобто з цього дня у відповідності до абз. 3 пункту 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачеві повинна бути виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару. Вартість товару складає - 87040,00 грн., отже 1% від вартості товару складає -870,40 грн.

Позивач звернулась до суду 15.07.2008 року з вимогою зобов'язати передати автомобіль та стягнути пеню.

Згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1996 року N 5 (v0005700-96) «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»у тому разі коли на момент звернення з позовом виконання зобов'язань було прострочено понад шість місяців, стягнення неустойки (штрафу, пені) за минулий час обмежується останніми шістьма місяцями перед зверненням до суду, якщо не будуть визнані поважними причини пропуску.

З 05.01.2008 року по 15.07.2008 року минуло більш ніш шість місяців, а отже стягнення неустойки (штрафу, пені) за минулий час обмежується останніми шістьма місяцями перед зверненням до суду.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п. 20 з Постанови від 12 квітня 1996 року N 5 (v0005700-96) «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»судам слід мати на увазі, що неустойка (штраф, пеня) стягується лише тоді, коли це передбачено укладеним сторонами договором чи відповідним нормативним актом. Пеня за порушення договору нараховується і стягується у відсотковому відношенні до суми заборгованості за кожний день прострочки, в тому числі за святкові, неробочі й вихідні дні.

1% від вартості товару 870,40 грн.* 183 календарних дні, шість місяців = 159283,2 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення неустойки, яка передбачена ст. 8 Законом України «Про захист прав споживачів», з відповідача на користь позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158, 214, 215, 218, 223 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 612, 624, 625, 673, 675, 678 Цивільного кодексу України, ст. ст. 8, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року N 5 (v0005700-96) «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», суд

Уточнений позов ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Луганськ», треті особи ПАТ «Горлівський авторемонтний завод», товариство з обмеженою відповідальністю «Горьковський автомобільний завод»про витребування речі, визначеної індивідуальними ознаками задовольнити частково.

Зобов'язати Підприємство з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Луганськ»передати ОСОБА_1 автомобіль марки (модель) ГАЗ-3302УП-СПГ.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Луганськ»на користь ОСОБА_1 неустойку в розмірі 159283,2 грн.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська протягом десяти днів від дня його проголошення.