розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», за участю третьої особи: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування,-

05.06.2012 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення страхового відшкодування.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.11.2009 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на перехресті вулиць Дніпровська Набережна - Ахматової в м. Києві, з вини гр. ОСОБА_3, було пошкоджено належний позивачу на праві приватної власності автомобіль «Фольксваген» д/н НОМЕР_1. Згідно полісу страхування цивільно-правової відповідальності ВС / 4757294, гр. ОСОБА_3, як власник транспортного засобу, був застрахований в Закритому акціонерному товаристві «Український Страховий Дім» (Приватне акціонерне товариство «Український страховий дім» надалі відповідач).

24.11.2009 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про подію, яка є страховим випадком, разом із яким відповідачу було надані документи, передбачені п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Звернувшись до відповідача з вимогою виплатити страхове відшкодування, в зв'язку із настанням страхового випадку, йому не було відмовлено, але до цього часу відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування. Наприкінці січня 2010 року відповідач своїм листом повідомив, що розмір страхового відшкодування за вказаним страховим випадком визначено в сумі 24 990,10 грн., тобто підтвердив дійсну заборгованість перед позивачем.

Вважає, що небажання відповідача сплатити належне йому страхове відшкодування порушує його право на відшкодування понесених ним збитків, а також вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (1961-15) , тому просить стягнути з відповідача на його користь 24 990, 10 грн. страхового відшкодування, 3 860,00 грн. - пені, 2 436,53 грн. - інфляційних витрат, 1 641,13 грн. - три відсотки річних, всього - 32 927,87 грн..

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з викладених в ньому підстав, просив задовольнити позов з урахуванням збільшених позовних вимог.

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні позов визнав частково, а саме в частині суми страхового відшкодування та пені.

В судове засідання представник відповідача та третя особа не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл.8 ЦПК України (1618-15) , у відсутність відповідача, який згідно зі ст. 74 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином і позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, 21.11.2009 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на перехресті вулиць Дніпровська Набережна - Ахматової в м. Києві, з вини гр. ОСОБА_3, було пошкоджено належний позивачу на праві приватної власності автомобіль «Фольксваген» д/н НОМЕР_1.

Згідно полісу страхування ВС / 4757294 цивільно-правова відповідальність громадянина ОСОБА_3, як власника транспортного засобу «Фольксваген» д/н НОМЕР_1 була застрахована в Закритому акціонерному товаристві «Український страховий дім».

Згідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пункт 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлює, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Позивач 24.11.2009 року звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та відповідно про здійснення виплати страхового відшкодування, надавши всі необхідні документи, передбачені умовами договору, але виплата страхового відшкодування до цього часу не здійснена.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування позивачем повністю доведено та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення пені в розмірі 2 367,38 грн., суд вважає, що вона також підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У відповідності з ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за яким нараховується пеня.

Період прострочення починається з 01.06.2011 року по 22.06.2012 року, тобто загальна кількість днів прострочення становить 366 днів. Отже, сума пені складає 3 860 (три тисячі вісімсот шістдесят) грн.11 коп.

Що стосується позовних вимог про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, то вони підлягають задоволенню на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання страховика у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, а тому таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційні втрати на суму боргу та три відсотки річних, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування три відсотки річних на суму боргу є наслідком невиконання грошового зобов'язання.

В зв'язку з цим, позов в цій частині підлягає задоволенню, тобто з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сума інфляційних збитків в розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) 53 коп. та сума 3% річних в розмірі 1 641 (одна тисяча шістсот сорок одна) грн. 13 коп.

Разом з тим, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджена сума сплаченого судового збору у розмірі 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 28 коп.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (1961-15) , ст. ст. 15, 16, 23, 979, 988, 989 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», за участю третьої особи: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 10 коп., суму пені в розмірі 3 860 (три тисячі вісімсот шістдесят) грн.11 коп., суму інфляційних збитків в розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) 53 коп., суму 3% річних в розмірі 1 641 (одна тисяча шістсот сорок одна) грн. 13 коп., всього: 32 927 (тридцять дві тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 87 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 28 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України (1618-15) . У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України (1618-15) .

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України (1618-15) , згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законої сили після розгляду справи апеляційним судом.