ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до споживчого товариства «Шпиківський молокозавод»( далі по тексту товариство) про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в сумі 95849 гривень.Свої вимоги позивач мотивував тим, що 22 червня 2010 року о 9 годині 20 хвилин на вулиці Ломоносова в смт.Піщанка Вінницької області водій структурного підрозділу товариства «Піщанський сирзавод»ОСОБА_3, який керував автомобілем марки ГАЗ 53, державний номерний знак НОМЕР_1, вчинив ДТП, під час якої було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль Фольксваген Пойнтер та автомобіль Мерседес під керуванням ОСОБА_4Первісно позивачем були заявлені вимоги про відшкодування 65 305,1 грн. заподіяної відповідачем як власником джерела підвищеної небезпеки матеріальної та моральної шкоди, проте, в ході судового розгляду справи, позивач уточнив та доповнив свої позовні вимоги та просив стягнути з товариства на його користь: втрату від вартості автомобіля 1958,99 грн., вартість відновлювальних робіт 41630,23 грн., вартість матеріальних деталей 43589,22 грн., за фактично виконані ремонтні роботи 323,94 грн., за складання рахунку калькуляції 200 грн., ІТЗ 120 грн., судовий збір 653,10 грн., за послуги евакуатора 1200 грн., за проведення експертизи 1176,96 грн., моральну шкоду 5000 грн., всього 95 849 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, оскільки ні непереборної сили, ні його умислу у заподіянні йому шкоди не було, внаслідок ДТП постраждала його мати ОСОБА_5, його сім»я терпить великі незручності через відсутність автомобіля, відповідач не вжив жодних заходів до відшкодування збитків.

Представник відповідача Близнюк В.В. позову не визнав, вважаючи, що позивач довільно трактує зміст ст.1192 ч.2 ЦК про відшкодування шкоди потерпілому відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, вимагаючи виплати вартості обох видів втрат, а також вважає заявлені вимоги безпідставними, оскільки в даному випадку правовідносини регулюються не ст.1187 ЦК про відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, а ст.1188 ЦК, якою врегульовано відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки; за таких обставин просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, відмовний матеріал №255 по факту ДТП, справу про адміністративне правопорушення № 3-448/10, суд дійшов наступних висновків.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів, грунтуючи свої вимоги правилами ст.1187 ЦК, за якою шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.Позовні вимоги мотивовано тим, що автомобіль позивача зазнав пошкоджень внаслідок ДТП, вчиненого водієм автомобіля ГАЗ 53 ОСОБА_3, який належить на праві власності товариству.

Розглядом справи встановлено, що 22 червня 2010 року близько 9 год.20 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем ГАЗ53, рухався з смт.Крижопіль до Шпиківського маслосирзаводу, який знаходиться в смт. Піщанка по вул..Шевченка,82 та до якого можна доїхати вантажному автомобілю лише по вулиці Ломоносова, так як проїзд вантажним автомобілям по вулиці Леніна заборонено. Водій ОСОБА_3 біля Піщанських РЕМ пригальмував та перейшов на нижчу передачу. Під»їзджаючи до самого перехрестя вищевказаних вулиць, а саме до місця зміни напрямку руху, ОСОБА_3 знову спробував пригальмувати, але автомобіль не зреагував.Зрозумівши що сталося, ОСОБА_3 ввімкнув стояночне гальмо, але автомобіль лише зменшив швидкість, так як його ємність була заповнена молоком.Повернувши на вулицю Ломоносова, ОСОБА_3 помітив на узбіччі автомобіль Мерседес та їхав- ший йому назустріч автомобіль Фольксваген Пойнтер. ОСОБА_3 спробував проїхати між даними автомобілями, але, зачепивши автомобіль Мерседес, прийняв лівіше, щоб зменшити пошкодження і в цей час здійснив ДТП з автомобілем Фольксваген Пойнтер.Дані обставини описані та встановлені постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 25 червня 2010 року у відмовному матеріалі № 255, поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на а.с.12, 13 вказаного відмовного матеріалу, постановою Піщанського районного суду від 19 серпня 2010 року в справі № 3-448/10, висновком авто- технічної експертизи №98а від 6 квітня 2012 року.

Встановлені обставини дають підстави вважати єдино можливою умовою та підставою відповідальності застосування правил ст.1188 ЦК про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, а не ст.1187 ЦК, як вважає позивач.

В узагальненнях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках ( далі узагальнення), в постанові Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року (v0006700-92) з чинними змінами та доповненнями на час розгляду справи «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» в п.3 зазначено, що відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, вирішується за правилами про загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.Дані питання врегульовано ст.ст.1166, 1188 ЦК.

Умовами відповідальності за заподіяну шкоду за ст.1166 ЦК є неправомірні дії заподіювача шкоди, безпосередній причинний зв»язок між цими діями та шкодою, вина зазначеної особи. Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах -ст.1172 ч.1 ЦК, п.5 зазначеної Постанови.

В п.5 Плану вищезгаданих Узагальнень про умови відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки та порядок її відшкодування, регламентовано, що шкода, завдана внаслідок зіткнення транспортних засобів, відшкодовується на загальних підставах за ч.1 ст.1188 ЦК.

У відповідності до вимог ч.2 ст.57 ЦПК, суд у вирішенні даної справи, встановлюючи наявність або відсутність вини кожного із володільців джерела підвищеної небезпеки, використовував докази сторін, їх пояснення, показання свідка ОСОБА_3, письмові докази та висновки експертів.

Відсутність своєї вини відповідно до вимог ст.1166 ч.2 ЦК має доводити заподіювач шкоди, хоча й позивач не позбавлений такого права.При цьому суд бере до уваги вимоги ч.4 ст.61 ЦПК, адже така практика судів визнана правильною вказаними узагальненнями, про те, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду ( яка в даному випадку перебуває з відповідачем у трудових відносинах), з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 19 серпня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення № 3-448/10 провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито із-за відсутності в його діях події та складу правопорушення.В даному випадку суд не вправі перевіряти обставини ДТП і робити висновки про відповідальність осіб, причетних до ДТП, тому доводи позивача про неналежне з»ясування судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення обставин ДТП не можуть прийматись до уваги. Проте ст.61 ЦПК не дає підстав за будь-яких обставин вважати не винною у ДТП особою, відносно якої не порушувалась кримінальна справа і не складався протокол про адміністративне правопорушення.В даному випадку вину такої особи ( водіїв автомобіля Мерседес ОСОБА_4 та автомобіля Фольксваген Пойнтер ОСОБА_1.) може бути підтверджено чи спростовано іншими належними і допустимими доказами, передбаченими ст.57 ЦПК.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №98а від 6 квітня 2012 року в обставинах ДТП 22 червня 2010 року в діях водія автомобіля Мерседес ОСОБА_4 невідповідностей Правилам дорожнього руху (1306-2001-п) не вбачається, невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам ПДР (1306-2001-п) експертом не досліджувалась, що врешті не є предметом даного спору, адже будь-яких вимог чи претензій до позивача ОСОБА_1 не заявлялось, хоча інші учасники даної ДТП наділені таким законним правом.

За встановлених обставин відсутності вини водія товариства ОСОБА_3 за постановою суду, водія ОСОБА_4 за висновком експерта, невирішення у встановленому законом порядку питання винуватості чи невинуватості в ДТП водія ОСОБА_1 що не перешкоджає прийняттю рішення в даній справі, керуючись вимогами ст.1188 ЦК, в задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.

Керуючись ст.ст.1166, 1172, 1188 ЦК, ст.ст.209, 213-215 ЦПК, Узагальненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках, Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року (v0006700-92) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»суд,-

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до споживчого товариства «Шпиківський молокозавод»про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та судових витрат в сумі 95849 гривень за безпідставністю вимог.

рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення через суд першої інстанції.