Сихівський районний суд м. Львова в складі :

головуючого Мички Б.Р.

при секретарі Трілі Б.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, третя особа Кредитна Спілка «Християнська злагода», про стягнення заборгованості за договором кредиту, позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Кредитна Спілка «Християнська злагода», про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь кошти в сумі 57526грн. заборгованості за Договором кредиту по тілу кредиту, 8653,80грн. заборгованості процентів за користування кредитом за Договором кредиту, 9851,57грн. інфляційних, 3236,68грн. в якості 3% річних, 1700грн. моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 31.07.2007 року між Кредитною спілкою «Християнська злагода»та ОСОБА_2 було укладено Договір №257/07 «Про надання кредиту», предметом якого є кошти в сумі 36450грн., що є еквівалентом 7217,82доларів США. На виконання умов Договору Кредитною спілкою було видано позичальнику кошти в сумі 36450грн. Відсоткова ставка за Договором складає 48 % річних. Згідно графіку погашення кредиту останній платіж основної суми кредиту та процентів за користування кредитом було встановлено 28.07.2010року. Згідно п. 7.1 Договору кредиту Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за цим Договором. Відповідно до п.8.2 Договору кредиту у випадку несплати позичальником відсотків за користування кредитом в день, що визначений в графіку, щомісяця з наступного календарного дня розмір відсотків за користування кредитом встановлюється 120 % річних. Пунктом 3.3. Договору кредиту передбачено забезпечення виконання зобов'язання порукою поручителя. Поручителем за даним Договором кредиту виступив ОСОБА_3 відповідно до Договору поруки №257/07 від 31.07.2007 року. Згідно Договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором по зобов'язаннях боржника в повному обсязі. Всупереч умовам Договору кредиту ОСОБА_2 не здійснив жодного платежу по кредиту. 27.10.2011 року між Кредитною спілкою та ним було Укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно якого до нього переходить право вимоги, що належить Кредитній спілці до ОСОБА_2 на підставі Договору кредиту № 257/07 від 31.07.2011 року. Про укладення Договору про відступлення права вимоги ОСОБА_2 був належним чином повідомлений листом №177/10/11 від 27.10.2011 року. Зважаючи на ігнорування відповідачами його вимог про погашення заборгованості, просить позов задовольнити.

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь кошти в сумі 57526грн. заборгованості за Договором кредиту по тілу кредиту, 53723,01грн. заборгованості процентів за користування кредитом за Договором кредиту, 18487,55грн. інфляційних, 6021,51грн. в якості 3% річних, 1700 грн. моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 31.07.2007 року між Кредитною спілкою «Християнська злагода»та ОСОБА_2 було укладено Договір №258/07 «Про надання кредиту», предметом якого є кошти в сумі 36450грн., що є еквівалентом 7217,82 доларів США. На виконання умов Договору Кредитною спілкою було видано позичальнику кошти в сумі 36450грн. Відсоткова ставка за Договором складає 48 % річних. Згідно графіку погашення кредиту останній платіж основної суми кредиту та процентів за користування кредитом було встановлено 28.07.2010 року. Згідно п.7.1 Договору кредиту Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за цим Договором. Відповідно до п.8.2 Договору кредиту у випадку несплати позичальником відсотків за користування кредитом в день, що визначений в графіку, щомісяця з наступного календарного дня розмір відсотків за користування кредитом встановлюється 120 % річних. Пунктом 3.3. Договору кредиту передбачено забезпечення виконання зобов'язання порукою поручителя. Поручителем за даним Договором кредиту виступив ОСОБА_3 відповідно до Договору поруки № 258/07 від 31.07.2007 року. Згідно Договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором по зобов'язаннях боржника в повному обсязі. Всупереч умовам Договору кредиту ОСОБА_2 не здійснив жодного платежу по кредиту. 27.10.2011 року між Кредитною спілкою та нею було Укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно якого до неї переходить право вимоги, що належить Кредитній спілці до ОСОБА_2 на підставі Договору кредиту №258/07 від 31.07.2011 року. Про укладення Договору про відступлення права вимоги ОСОБА_2 був належним чином повідомлений листом №178/10/11 від 27.10.2011 року. Зважаючи на ігнорування відповідачами її вимог про погашення заборгованості, просить позов задовольнити.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 22 лютого 2012 року цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту об'єднана в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 позов підтримали, дали пояснення аналогічні змісту позовних заяв. Представник позивачів додатково пояснив, що 16.08.2010 року в межах розслідування кримінальної справи № 141-3097 за фактом заволодіння коштами кредитної спілки відповідач ОСОБА_2 підтвердив факт отримання коштів та визнав за собою заборгованість по укладених кредитних договорах № 257/07 та №258/07 від 31.07.2007 року, які зобов'язався погасити. У зв'язку з цим, перебіг строку позовної давності було перервано вчиненням дії, що свідчить про визнання особою свого боргу.

Представник відповідачів щодо позову заперечив, просить в задоволенні позову відмовити за строком позовної давності. Пояснив, що 31.08.2007 року кредитна спілка довідалась про порушення свого права, яке полягало у неотриманні від ОСОБА_2 першого кредитного платежу, а відтак з цього моменту розпочався перебіг трирічного строку позовної давності. Зазначає, що вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту в еквіваленті до курсу долара США на момент звернення до суду з позовом є неправомірними, оскільки предметом договору були грошові кошти у національній грошовій одиниці України -гривні. Вважає, що порука ОСОБА_3 припинилась зі спливом шести місяців від настання строку виконання основного зобов'язання, оскільки протягом цього строку кредитор не пред'явив вимоги до поручителя. Вказує, що ані Договором кредиту, ані законом не передбачено такого правового наслідку порушення зобов'язання, як відшкодування моральної шкоди, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними. Просить у задоволенні позовів відмовити.

Представник третьої особи Кредитної спілки «Християнська злагода»в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши дійсні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

31.07.2007 року між Кредитною спілкою «Християнська злагода»та ОСОБА_2 було укладено Договір № 257/07 «Про надання кредиту», предметом якого є кошти в сумі 36450грн., що є еквівалентом 7 217,82 доларів США. На виконання умов Договору Кредитною спілкою було видано позичальнику кошти в сумі 36450грн. Відсоткова ставка за Договором складає 48 % річних. Згідно графіку погашення кредиту останній платіж основної суми кредиту та процентів за користування кредитом було встановлено 28.07.2010 року. Згідно п.7.1 Договору кредиту Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за цим Договором. Відповідно до п. 8.2 Договору кредиту у випадку несплати позичальником відсотків за користування кредитом в день, що визначений в графіку, щомісяця з наступного календарного дня розмір відсотків за користування кредитом встановлюється 120 % річних. Пунктом 3.3. Договору кредиту передбачено забезпечення виконання зобов'язання порукою поручителя. Поручителем за даним Договором кредиту виступив ОСОБА_3 відповідно до Договору поруки № 257/07 від 31.07.2007 року. Згідно Договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором по зобов'язаннях боржника в повному обсязі. Всупереч умовам Договору кредиту ОСОБА_2 не здійснив жодного платежу по кредиту. 27.10.2011 року між Кредитною спілкою та ОСОБА_1 було Укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно якого до ОСОБА_1 переходить право вимоги, що належить Кредитній спілці до ОСОБА_2 на підставі Договору кредиту №257/07 від 31.07.2011 року. Про укладення Договору про відступлення права вимоги ОСОБА_2 був належним чином повідомлений, що стверджується листом №177/10/11 від 27.10.2011 року.

Як встановлено судом, 31.07.2007 року між Кредитною спілкою «Християнська злагода»та ОСОБА_2 було укладено Договір № 258/07 «Про надання кредиту». Предметом Договору є кошти в сумі 36 450 грн., що є еквівалентом 7 217,82 доларів США. На виконання умов Договору Кредитною спілкою було видано позичальнику кошти в сумі 36 450 грн. Відсоткова ставка за Договором складає 48 % річних. Згідно графіку погашення кредиту останній платіж основної суми кредиту та процентів за користування кредитом було встановлено 28.07.2010 року. Згідно п. 7.1 Договору кредиту Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за цим Договором. Відповідно до п. 8.2 Договору кредиту у випадку несплати позичальником відсотків за користування кредитом в день, що визначений в графіку, щомісяця з наступного календарного дня розмір відсотків за користування кредитом встановлюється 120 % річних. Пунктом 3.3. Договору кредиту передбачено забезпечення виконання зобов'язання порукою поручителя. Поручителем за даним Договором кредиту виступив ОСОБА_3 відповідно до Договору поруки № 258/07 від 31.07.2007 року. Згідно Договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором по зобов'язаннях боржника в повному обсязі. Всупереч умовам Договору кредиту ОСОБА_2 не здійснив жодного платежу по кредиту. 27.10.2011 року між Кредитною спілкою та ОСОБА_4 було Укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно якого до ОСОБА_4 переходить право вимоги, що належить Кредитній спілці до ОСОБА_2 на підставі Договору кредиту № 258/07 від 31.07.2011 року. Про укладення Договору про відступлення права вимоги ОСОБА_2 був належним чином повідомлений, що стверджується листом № 178/10/11 від 27.10.2011 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 509 цього кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами Договорів кредиту від 31.07.2007 року не передбачена одностороння відмова від їх виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, а сторонами не заперечується факт отримання відповідачем ОСОБА_2 від Кредитної спілки «Християнська злагода»грошових коштів на умовах, визначених договорами кредиту №№ 257/07 та 258/07 від 31.07.2007 року. Відповідачами не представлено, а судом не здобуто будь-яких доказів, які б свідчили про повне або часткове виконання відповідачем ОСОБА_2 своїх обов'язків за Договорами кредиту.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З п.1.2 договорів про відступлення права вимоги вбачається, що до позивачів, як до нових кредиторів перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, які існували на момент переходу цих прав, а також ті, які в подальшому будуть виникати на підставі Основного договору. За змістом пунктів 1.1 Договорів кредиту №№ 257/07 та 258/07 від 31.07.2007 року кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти у кредит позичальникові у сумі 36 450 грн., що є еквівалентом 7 217,82 доларів США. Матеріалами справи підтверджується, а сторонами визнано факт того, що готівкові кошти боржнику видавались саме у гривнях. Згідно умов договорів кредиту, графіків погашення заборгованості за ними, грошові зобов'язання підлягали виконанню в національній валюті -гривні, без визначення їх еквіваленту в іноземній валюті. А відтак, предметом договорів кредиту були кошти у національній грошовій одиниці України -гривні, а не у доларах США.

Враховуючи наведене, вимоги позивачів щодо розрахунку тіла боргу в гривнях із застосуванням офіційного курсу долара США на момент платежу до задоволення не підлягають.

Пунктами 3 та 4 частини 1 ст. 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, що встановлюються договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до положень ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність представлених позивачами розрахунків заборгованості по процентах за договором, 3 % річних та інфляційних втрат.

Ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом п. 4 Договорів поруки №№ 257/07 та 258/07 від 31.07.2007 року поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов'язаннях боржника в повному обсязі.

Зазначена умова Договорів поруки з врахуванням вищевказаних вимог ст. ст. 553, 554 ЦК України надає кредитору право вимагати від боржника та поручителя солідарного виконання зобов'язань за Договорами кредиту.

Суд не приймає до уваги покликання представника відповідачів на те, що порука ОСОБА_3 припинилась зі спливом шести місяців від настання строку виконання основного зобов'язання, оскільки протягом цього строку кредитор не пред'явив вимоги до поручителя, виходячи з настпного.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що обов'язок кредитора пред'явити вимогу до поручителя протягом шести місяців настає лише в разі невизначеності в договорі поруки строку його дії. Якщо ж строк дії договору поруки встановлено, то такий діє до закінчення цього строку.

Як вбачається із п. 7 Договорів поруки №№ 257/07 та 258/07 від 31.07.2007 року, цей Договір набирає сили з моменту його підписання кожною зі Сторін і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Таким чином, у Договорах поруки №№ 257/07 та 258/07 від 31.07.2007 року встановлений строк їх дії, який визначається моментом виконання зобов'язання.

В ході судового розгляду з'ясовано, що поручителем ОСОБА_3 не було виконано своїх зобов'язань за Договорами поруки, що витікають із Договорів кредиту №№ 257/07 та 258/07 від 31.07.2007 року, а відтак, строк дії Договорів поруки не закінчився.

Ст. 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок відступлення права вимоги.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 27.10.2011 року між Кредитною спілкою та ОСОБА_1 було Укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно якого до ОСОБА_1 переходить право вимоги, що належить Кредитній спілці до ОСОБА_2 на підставі Договору кредиту № 257/07 від 31.07.2011 року. 27.10.2011 року між Кредитною спілкою та ОСОБА_4 було укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно якого до ОСОБА_4 переходить право вимоги, що належить Кредитній спілці до ОСОБА_2 на підставі Договору кредиту № 258/07 від 31.07.2011 року..

Таким чином, до позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перейшли права Кредитної спілки «Християнська злагода», що витікають із умов Договорів кредиту №№ 257/07 та 258/07 від 31.07.2007 року.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення із відповідачів ОСОБА_2 ОСОБА_3 заборгованості по тілу кредиту, процентах за договором, 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Що стосується вимог позивачів про стягнення на їх користь моральної шкоди, то в цій частині суд вважає за необхідне в позові відмовити з наступних підстав.

Ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі відшкодування моральної шкоди.

Аналіз норми свідчить про те, що право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення зобов'язання виникає у разі закріпленості такого права безпосередньо у договорі або законі.

Судом встановлено, що Договорами кредиту №№ 257/07 та 258/07 від 31.07.2007 року та законом не передбачено такого правового наслідку порушення зобов'язання, як відшкодування моральної шкоди, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Суд також не приймає до уваги покликання представника відповідача щодо застосування строку позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до Додатку №1 до Договорів кредиту згідно графіку погашення перший платіж повинен був бути внесений позичальником 31.08.2007 року. Відповідно до п. 3.3.6 Договору кредитодавець має право достроково витребувати суму наданого кредиту, нарахованих процентів за період фактичного користування ним та інших платежів, що підлягають сплаті згідно умов Договору, у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним більше 10 днів. Таким чином, право вимагати повернення суми кредиту та інших платежів у Кредитної спілки виникло 10.09.2007 року, тобто трирічний строк позовної давності закінчувався 10 вересня 2010 року.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи відповіді Заступника начальника ВРОВС СУ ГУМВСУ у Львівській області вих. № 2/2484 від 28.02.2012 року, ОСОБА_2, будучи допитаним в межах кримінальної справи № 141-3097, порушеної за фактом заволодіння коштами вкладників кредитної спілки, підтвердив факт отримання коштів та визнав за собою заборгованість по укладених кредитних договорах №257/07 та № 258/07 від 31.07.2007 року, які зобов'язався погасити.

Згідно відповіді Заступника начальника ВРОВС СУ ГУМВСУ у Львівській області вих. № 2/5251 від 8.05.2012 року вказаний допит ОСОБА_3 було проведено 16.08.2010 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності після виникнення у Кредитної спілки права на звернення з вимогою про повернення суми наданого кредиту.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином, відповідач наданими під час допиту поясненнями про визнання заборгованості по кредитних договорах №257/07 та № 258/07 від 31.07.2007 року вчинив дії, які свідчать про визнання ним свого боргу, тобто перервав перебіг строку позовної давності і тому з 16.08.2010 року перебіг строку позовної давності розпочався заново.

Також про визнання свого боргу позичальником вказує заява останнього від 19.03.2012 року Голові правління Кредитної спілки «Християнська злагода»з проханням не застосовувати нарахування 120 відсотків річних за несплату відсотків по кредитних договорах №257/07 та № 258/07 від 31.07.2007 року та інших штрафних санкцій в зв'язку з важким матеріальним становищем.

Окрім цього, договори про відступлення права вимоги укладені між Кредитною спілкою та ОСОБА_1 та ОСОБА_4, згідно яких до позивачів перейшло право вимоги щодо стягнення кредитної заборгованості з відповідачів укладені лише 27 жовтня 2011 року, а відтак право на звернення з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором у позивачів виникло лише з 27 жовтня 2011р.

Враховуючи вище викладене, строк позовної давності в даному випадку позивачами не пропущений.

На підставі ст.ст. 264, 509, 512, 514, 525, 526, 533, 549, 553, 554, 559, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, с у д, -

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Кредитна Спілка «Християнська злагода», про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 36450 грн. заборгованості за Договором кредиту по тілу кредиту, 53723,01 грн. заборгованості процентів за користування кредитом за Договором кредиту, 18487,55грн. інфляційних, 6021,51грн. - 3% річних, а всього 114682,07грн.

В задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Кредитна Спілка «Християнська злагода», про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 36450грн. заборгованості за Договором кредиту по тілу кредиту, 8653,80 грн. заборгованості процентів за користування кредитом за Договором кредиту, 9851,57 грн. інфляційних, 3236,68грн. - 3% річних, а всього 58192,05грн.

В задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в користь держави 1728,74грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання його копії.

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.