Залізничний районний суд м. Сімферополя
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2012 року
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs29792668) ) ( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим (rs27440501) )
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Масалигіної Н.С.
за участю секретаря Пацера А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Залізничного районного суду в м. Сімферополі АР Крим цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації, третя особа - Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дій незаконними, визнання недійсним договору купівлі - продажу, та зобов'язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В :
08.11.2011 року позивач ПАТ «Банк Форум» звернулось з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації, третя особа - Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5., про визнання дій нотаріуса ОСОБА_3 незаконними, визнання недійсним договору купівлі - продажу, та зобов'язання вчинення певних дій.
Ухвалою суду від 26.03.2012 року по справі залучено третю особу ОСОБА_6 (а.с.118).
Вимоги позову мотивовані тим, що 20.07.2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є позивач по справі, та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 161/07/13-N, на підставі якого останньому був наданий кредит у розмірі 60 000 доларів США зі строком повернення до 19 липня 2027 року. В якості забезпечення виконання цього договору, між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за умовами якого банку передана квартира АДРЕСА_1, яка належала позичальнику на праві власності. Умовами договору іпотеки визначено, що іпотекодавець зобов'язаний не здійснювати будь-яких дій по відчуженню квартири, до повного виконання зобов'язання по кредитному договору. Між тим, під час дії кредитного договору, банк дізнався про рішення Фастівського міськрайоного суду Київської області від 27.04.2010 року, яким кредитний договір та договір іпотеки визнані недійсними. Крім того, предмет іпотеки квартира АДРЕСА_1, що належала позичальнику, відчужена по договору купівлі - продажу від 02.04.2011 року ОСОБА_1 рішення Фастівського міськрайоного суду Київської області від 27.04.2010 року було оскаржено банком і скасовано ухвалою Апеляційного суду Київської області, а позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним - залишені без розгляду. Тому договір по відчуженню майна, яке знаходилось в іпотеці позивач просить визнати недійсним, а дії приватного нотаріуса по виключенню спірної квартири з державного реєстру іпотек і знаттю заборони відчуження - визнати незаконними.
В судовому засіданні представник позивача - Кріліченко М.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у заяві.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог у повному обсязі, підтримав надані раніше заперечення на позов, зміст яких зводиться до того, що під час укладення спірного договору його сторони діяли в межах закону, оскільки на момент укладення договору між Банком і продавцем квартири ОСОБА_2 не було жодних правовідносин (а.с. 143-144, 165).
Представник третьої особи - ОСОБА_6 - ОСОБА_9 заперечував проти позову в повному обсязі, підтримуючи заперечення представника відповідача.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, раніше надавала суду письмові заперечення, зміст яких зводиться до того, що вона діяла в межах своїх повноважень, на виконання рішення Фастівського міськрайонного суду, керуючись ч. 9 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» та гл. 1 ч. 2 п.9 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (а.с.129-131).
Відповідач ОСОБА_4 в судових засіданнях від 26.03.2012 року та 14.05.2012 року проти позовних вимог заперечувала, зазначаючи, що діяла, під час посвідчення договору купівлі-продажу, згідно до вимог діючого законодавства і будь-яких порушень з її боку не було допущено (а.с.116-117, 185-186).
Відповідачі ОСОБА_2 та представник СМ БРТІ в судове засідання не з явились, про час та місце слухання справи повідомлені належно, від представника СМ БРТІ надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника.
Третя особа ОСОБА_5. надіслала до суду пояснення стосовно змісту позову (а.с. 71).
Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення представника відповідача ОСОБА_1 та представника третьої особи - ОСОБА_6 і заперечення відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали цивільної справи, а також матеріали справи № 2-180/10, і надані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень в їх сукупності, визначивши характер правовідносин і закон, який підлягає застосуванню до них, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Завданням цивільного судочинства, на підставі статті 1 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судовим розглядом встановлено, що 20.07.2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є позивач по справі, та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 161/07/13-N, за умовами якого банком наданий, а позичальником отриманий кредит в розмірі 60 000,00 дол. США.
В забезпечення виконання цього договору, 02.09.2008 року, між банком і ОСОБА_2 укладено договір іпотеки за реєстром №3301, відповідно до якого, ОСОБА_2 передано в іпотеку банку, належну йому на праві власності, квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).
Згідно умов договору іпотеки - іпотекодавець зобов'язаний без письмової згоди іпотеко держателя не здійснювати дій, пов'язаних із зміною права власності на предмет іпотеки, обтяжувати його будь-якими зобов'язаннями.
Зазначений договір посвідчений Приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5., якою 02.09.2008 року накладено заборона відчуження, зазначеної в договорі квартири і ця заборона зареєстрована в реєстрі за № 3302 (а.с.9 зворотна сторінка).
Свої зобов'язання по виконанню кредитного договору позичальник виконував неналежно, у зв'язку із чим, станом на 18.11.2010 року в нього перед банком виникла заборгованість, і ПАТ «Банк Форум» звернулось до суду із позовом про стягнення з боржника заборгованості, а у разі відсутності коштів у відповідача, звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.105-109).
Разом з цим, під час розгляду справи про стягнення заборгованості, було встановлено, що квартира АДРЕСА_1, яка перебувала в іпотеці банка, за договором купівлі-продажу від 02.04.2011 року належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 111).
Так, згідно договору купівлі - продажу, який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4 02.04.2011 року ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1. Підписавши зазначений договір продавець засвідчив, що на момент укладення цього договору зазначена квартира нікому не продана, не подарована, не закладена у податковій заставі, у спорах та під арештом не знаходиться, щодо неї не укладено будь-яких договорів користування з іншими особами, як юридична адреса вона не використовується, прав на неї третіх осіб немає (а.с. 166).
Крім того, посвідчуючи цей договір, приватним нотаріусом встановлена дієздатність сторін, а також перевірена належність квартири ОСОБА_2 і відсутність буд-яких обтяжень на квартиру (а.с.182-184).
Як встановлено судовим розглядом і сторони проти цього не заперечують, що укладення цього договору купівлі-продажу стало можливим у зв'язку із виключенням квартири АДРЕСА_1 з Державного реєстру іпотек і зняття заборони відчуження з квартири, яка була проведена Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с.133,134,135-137).
З письмових заперечень на позов, наданих суду ОСОБА_3 вбачається, що нею були проведені відповідні нотаріальні дії по виключенню квартири АДРЕСА_1 з Державного реєстру іпотек і зняття заборони відчуження з даної квартири за заявою представника ОСОБА_2 на виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області, із дотриманням ч. 9 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» та гл. 1 ч. 2 п.9 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (а.с. 129-131).
Відповідно до положень Закону України «Про нотаріат» (3425-12) - нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Статтями 39, 41 Закону України «Про нотаріат», п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено порядок та місце вчинення нотаріальних дій, норми яких діяли на час проведення нотаріальних дій приватним нотаріусом ОСОБА_3.
Нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом на всій території України, за винятком обмежень у праві вчинення нотаріальних дій, установлених Законом України "Про нотаріат" (3425-12) та іншими актами законодавства України.
Проте, відповідно до положень Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка діяла на час вчинення певної процесуальних дій - нотаріус за місцем розташування житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна та земельної ділянки, а також за місцем державної реєстрації транспортного засобу або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладає заборону щодо відчуження цього майна (майнових прав на нерухоме майно).
Зняття заборони відчуження цього майна проводиться тим же нотаріусом, що її накладав.
Якщо нотаріус, яким було накладено заборону щодо відчуження, позбавлений можливості вчинити нотаріальну дію щодо зняття заборони, така нотаріальна дія може бути вчинена іншим нотаріусом. У такому разі цей нотаріус залишає у своїх справах копію документа, на якому вчинено напис про зняття заборони щодо відчуження, а також направляє повідомлення про зняття заборони щодо відчуження за місцем зберігання примірника документа, на підставі якого була накладена заборона.
Натомість, в порушення діючих положень Інструкції, заборона на нерухоме майно, яке розташоване в м. Сімферополі, була знята за заявою представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 яка є Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
Жодних пояснень, щодо недотримання територіальності вчинення таких дій, або причин відсутності можливості їх вчинення у того нотаріуса, який накладав заборону, ані нотаріусом ОСОБА_3, ані ОСОБА_2, за заявою якого скасовано заборону, не надано. І самою ОСОБА_3 не обґрунтовано необхідність проведення безпосередньо нею такої нотаріальної дії.
Крім того, відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за заявою заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання.
Отже, перевіряючи підстави для зняття заборони за договором іпотеки від 02.09.2008 року, нотаріусом ОСОБА_3, було витребувано рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2010 року про визнання недійсними договорів та стягнення коштів, на яке посилався заявник, як на підставу виключення квартири АДРЕСА_1 з Державного реєстру іпотек і зняття заборони відчуження з даної квартири.
Але зазначеним рішенням суду було визнано недійсним договір іпотеки від 02.09.2007 року, на що нотаріусом не було звернуто належної уваги (а.с.138-141).
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 та представник третьої особи ОСОБА_6 наполягали на тому, що в рішенні Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2010 року була допущена технічна помилка стосовно дати укладення договору іпотеки, але насправді недійсним визнаний іпотечний договір від 02.09.2008 року.
Разом з цим, як свідчать оригінали цивільної справи № 2-180/10 будь-яки помилки в рішенні суду не усувались судом, що вказує на те, що нотаріус не переконався в достовірності чи наявності належних підстав, яки передують зняттю заборони на нерухоме майно саме за договором іпотеки від 02.09.2008 року.
Аналізуючи фактичні обставини по справі суд дійшов висновку про те, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинила виключення квартири АДРЕСА_1 з Державного реєстру іпотек і зняла заборону відчуження цього майна, в порушення положень Закону України «Про нотаріат» (3425-12) та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому її дії визнаються протиправними.
Крім того, судовим розглядом встановлено і це підтверджується сторонами по справі, що ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 26.10.2011 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2010 року скасовано і позов ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним, відшкодування збитків та моральної шкоди залишений без розгляду (а.с.51).
У судовому засіданні представники сторін зазначили, що вказану ухвалу колегії вони не оскаржували і ОСОБА_2 із новим позовом до суду не звертався.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до положень ст. 228 ЦК України - правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Виходячи з наведеного, а також приймаючи до уваги те, що саме в наслідок неправомірних дій нотаріуса по зняттю заборони щодо відчуження нерухомого майна, був укладений договір купівлі продажу від 02.04.2011 року, яким створено негативні наслідки для іпетокодержателя, в даному випадку - Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», який мав встановлені договором іпотеки права на це майно - - квартиру АДРЕСА_1, суд вважає, що вимоги про визнання цього договору недійсним є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання органів нотаріату здійснити нотаріальні дії - зареєструвати заборону відчуження об'єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, та включення в державний реєстр іпотек, запис про наявність обтяження цього майна, то такі вимоги не можуть бути задоволено з наступного.
Відповідачем по цивільній справі може бути особа, яка порушує будь які права позивача і він повинен зазначити кого саме слід зобов'язати вчинити певні дії.
Між тим, заявляючи вимоги, без їх правового обґрунтування, позивачем не уточнено, кого саме з відповідачів по цій справі слід зобов'язати вчинити ці дії. Ані матеріали справи, ані пояснення представника позивача не містять відомості про те, що право позивача в цій частині порушується або не визнається будь-якою особою.
Крім того, порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2012 року N 296/5 (z0282-12) передбачений інший порядок накладання заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації.
Виходячи з загальних положень цивільно-процесуального закону, з'ясувавши обставини, які пов'язані з предметом спору, а також встановивши характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги позивача.
Суд не вирішує питання щодо відшкодування судових витрат, оскільки такі вимоги позивачем не заявлялись.
На підставі Закону України «Про нотаріат» (3425-12) , Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. ст. 203, 2015, 228 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 42, 59, 60, 61, 212- 215, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації, третя особа - Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дій незаконними, визнання недійсним договору купівлі - продажу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 щодо виключення квартири АДРЕСА_1 з Державного реєстру іпотек і зняття заборони відчуження з даної квартири.
Договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований державним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 02.04.2011 року за № 3163 - визнати недійсним.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: