розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ліпецького відділу ГУМВС України в Харківській області, про усунення перешкод в користуванні власністю, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, -

Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ліпецького відділу ГУМВС України в Харківській області, про усунення перешкод в користуванні власністю, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом в житловому будинку АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що їм разом на праві спільної часткової власності на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 01.10.2010 року, справа № 2-298 належить житловий будинок АДРЕСА_1.

Крім них в цьому будинку зареєстровані також відповідачі - донька позивачів ОСОБА_3, зять ОСОБА_4 та онуки ОСОБА_5 і ОСОБА_6, що підтверджується записом в будинковій книзі. Однак, фактично відповідачі з вересня 2007 року в належному позивачам будинку не проживають постійно, без поважних причин, строком понад один рік, їх мешканню в будинку ніхто не перешкоджав, а фактично відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_2, в своєму власному будинку, особистих речей, належних відповідачам, і їхніх спальних місць в будинку також немає.

Відповідачі протягом цього часу не приймають ніякої участі у витратах по утриманню будинку, комунальних платежах, а позивачі є людьми похилого віку, пенсіонерами, розміру їх пенсій ледве вистачає на ці витрати, із-за такого становища їм важко сплачувати за всі послуги самостійно з урахуванням ще чотирьох осіб, зареєстрованих в будинку, які не проживають в ньому, що ставить позивачів у важке становище, обмежує права власника.

Протягом цього часу відповідачі із заявами до селищної ради та органів внутрішніх справ про поновлення їх порушеного права та вселення в будинок не зверталися, медичну допомогу та поштову кореспонденцію отримують за фактичним місцем проживання. Позивачі неодноразово зверталися до відповідачів з проханнями добровільно знятися з реєстраційного обліку в будинку, але вони відмовляються це зробити.

У судовому засіданні позивачі та їх представник позов підтримали повністю, доводи викладені в позовній заяві підтримали, дали аналогічні пояснення.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, в судове засідання не з'явилися повторно, про що свідчать їх підписи в явочному листі і на зворотному повідомленні про отримання судової повістки, причину своєї неявки суду не повідомили.

Третя особа Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ліпецького відділу ГУМВС України в Харківській області подали до суду заяву, в якій просили розглянути справу у їх відсутність.

Зі згоди позивачів та їх представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачів та їх представника, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Спірною є житлова площа в житловому будинку АДРЕСА_1, який належить позивачам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на праві спільної приватної власності на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 01.10.2010 року, справа № 2-298.

В будинку зареєстровані позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Останні були зареєстровані в будинку у 2003 році, як члени сім'ї позивачів - їх донька, зять та онуки.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідачі придбали право на проживання в спірному будинку як члени сім'ї власника будинку, а тому вони мали право на користування цим житлом.

Але відповідачі з вересня 2007 року в спірному будинку не проживають, добровільно його залишили, забрали всі належні їм речі, стали проживати за іншою адресою. Спірним будинком з часу виселення не цікавляться і вселятися в нього вони не намагались.

рішенням Харківського районного суду Харківської області від 01.10.2010 року (справа № 2-298) і ухвалою апеляційного суду Харківської області від 07.12.2010 року по цій же справі, які набрали законної сили, було відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позову про усунення перешкод в користуванні житлом і вселенні та встановлено, що у вересні 2007 року ОСОБА_3 разом із чоловіком ОСОБА_4 та двома повнолітніми дітьми ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вибули із спірного житлового будинку та вселились і постійно проживають в жилому АДРЕСА_2.

Актами депутатів Кулиничівської селищної ради від 16.11.2010 року, 10.01.2011 року, 05.03.2011 року та довідкою Кулиничівської селищної ради № 99 від 10.01.2011 року встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вересні 2007 року виїхали із спірного будинку, забрали з нього свої речі, оселились в будинку АДРЕСА_2, а ОСОБА_6 в жовтні того ж року вийшла заміж та переїхала до міста Харкова, замки в спірному будинку з того часу не мінялись.

Згідно довідки амбулаторії сімейного лікаря «Елітне» сел. Радгоспне Кулиничівської селищної ради № 1 від 24.02.2011 року відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 за наданням їм медичної допомоги звертались за місцем свого фактичного проживання, а відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 взагалі за наданням їм медичної допомоги не звертались.

З довідки відділення зв'язку вбачається, за адресою спірного житлового будинку на ім'я відповідачів поштової кореспонденції не надходило та їм не вручалось.

Згідно повідомлень Кулиничівської селищної ради та Липецького відділу ГУМВС України в Харківській області відповідачі із заявами про відновлення порушеного права та вселення в спірний будинок до них не звертались.

Допитані по справі свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підтвердили суду, що вони знають відповідачів, тому як є сусідами. Відповідачі не проживають в спірному будинку з вересня 2007 року тому, що фактично виселились з нього і стали проживати в сусідньому будинку. Вони виселилась з будинку батьків добровільно, тому як виїхали в свій власний будинок. Їм невідомо, щоб відповідачі з'являлись в спірному будинку або намагались вселитися в нього, під час знаходження в будинку позивачів свідки речей відповідачів в ньому не бачили. Також зазначили, що відповідачі за місцем свого мешкання в сусідньому будинку АДРЕСА_2 ведуть підсобне господарство, обробляють город.

Таким чином судом встановлено, що відповідачі не проживають в будинку з вересня 2007 року, тобто більш одного року, без поважних на то причин, комунальні послуги не сплачують, їх особистих речей в будинку немає. Реєстрація відповідачів в будинку, що належить позивачам, обмежує їх права власників по користуванню нерухомим майном, тому відповідачі втратили право користування житлом в спірному будинку і підлягають зняттю з реєстрації.

Відомостей про те, що позивачі порушували їх право на проживання, відповідачі суду не надали, не виявили бажання звернутися до суду з позовом про поновлення порушеного права та вселення.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Оскільки позивачами виконані вимоги ст. 60 ЦПК України, суду надані доказі тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування свого позову, суд вважає їх позовні вимоги доведеними.

Суд, вивчивши надані докази, вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є обґрунтованими та законними, тому підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з цим позовом позивачами були сплачені судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу, однак, при ухваленні рішення суду на його користь не претендують на стягнення з відповідачів понесених ними судових витрат, тому суд залишає всі витрати за позивачами.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212- 215, 224- 226 ЦПК України, ст. ст. 41, 55 Конституції України, ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України, ст. ст. 11, 15, 16, 316- 319, 322, 325, 383, 386, 391, 405 ЦК України, суд, -

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Усунути ОСОБА_1, ОСОБА_2 перешкоди в користуванні належним їм на праві приватної власності житловим будинком АДРЕСА_1 у вигляді реєстрації в будинку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, такими, що втратили право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1.

рішення є підставою для скасування реєстрації ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за вказаною адресою.

рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.