розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Прокурора м.Луцька ОСОБА_4, який діє в інтересах держави та територіальної громади в особі Луцької міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення, -

Прокурор м.Луцька ОСОБА_4, який діє в інтересах держави та територіальної громади в особі Луцької міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_5 незаконно володіє та проживає у АДРЕСА_1.

Просить суд, витребувати з чужого незаконного володіння спірну квартиру.

Крім того, просить суд, усунути перешкоди у праві користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_5 з вказаної квартири.

Ухвалою суду від 23.05.2012 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_6

Відповідач ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в судове засідання не з»явились, проте подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, які не з»явились по наявних матеріалах справи.

Помічник прокурора м.Луцька Марчук Н.В. та представник позивача Луцької міської ради Лабінська Л.О. в судовому засіданні підтримали позовну заяву з підстав в ній зазначених. Просили суд, позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_5 -ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав за безпідставністю вимог. Просив суд, відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.09.2005 року №321 «Про міський взаємообмін квартирами»надано дозвіл на міський взаємообмін: ОСОБА_15, ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_1 на квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3: ОСОБА_10 квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 на квартиру АДРЕСА_1. (а.с. )

рішенням Луцького міськрайонного суду від 07.11.2000 року ордер та свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4 визнано недійсними, а сім'ю ОСОБА_10 виселено. (а.с. )

Незважаючи на це, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 умисно надали у бюро по обміну квартир Луцького міськвиконкому свідоцтво про право власності на вказану квартиру, яке визнане судом недійсним, та, ввівши в оману працівників бюро, 18.11.2005 року уклали із ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5, не маючи на це законного права.

28.08.2006 року між ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ОСОБА_13 укладено договір про визначення часток та дарування часток квартири, згідно якого визначено, що частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 є рівними, тобто кожному належить по ? частки квартири та передано ОСОБА_12, ОСОБА_13 по ? частки квартири кожному. (а.с. )

рішенням Луцького міськрайонного суду від 04.09.2008 року, яке набрало законної сили в цивільній справі за позовом Прокурора м.Луцька, який діє в інтересах територіальної громади в особі Луцької міської ради до ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12 про визнання недійсним договору-купівлі продажу, виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, Луцької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, договір купівлі-продажу від 18.11.2005 року квартири АДРЕСА_4 визнано недійсним. (а.с. )

08.05.2008 року між ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с. )

Згідно узагальнень ВСУ Практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 24.11.2008 року, якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Проте, в цьому випадку немає перешкод для задоволення лише віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді. Застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином, враховуючи положення ст. 216 ЦК, є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і першого покупця (набувача).

рішенням Луцького міськрайонного суду від 31.08.2010 року в цивільній справі за позовом Прокурора м.Луцька, який діє в інтересах держави в особі Луцької міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним обміну жилими приміщеннями, визнання недійсним рішення виконкому Луцької міської ради, розпорядження відділу приватизації житлового фонду виконкому Луцької міської ради, ордеру, свідоцтва про право власності на житло позов задоволено частково. Визнано недійсними: обмін жилих приміщень між ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_17 та ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13; рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.09.2005 року №321; ордер виписаний «Госпрозрахунковим бюро обміну і продажу квартир»зав. бюро ОСОБА_18 на зайняття жилого приміщення, яке складається з трьох кімнат, в ізольованій квартирі АДРЕСА_1; договір купівлі-продажу від 18.11.2005 року квартири АДРЕСА_9, укладений між ОСОБА_15, ОСОБА_19, та ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13;

визнано частково недійсним розпорядження відділу з приватизації свідоцтво про право власності на житло № 712-р від 02.02.2006 року, а саме: виключено п.19 в Додатку №1 до розпорядження відділу з приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради від 02.02.2006 року №712-р в п.1 розпорядження слово «п»ятдесят»змінено словом «сорок дев»ять»; визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло № 712-р від 02.02.2006 року, видане відділом по приватизації Луцького міськвиконкому, яким посвідчене право власності ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13 на квартиру АДРЕСА_1; виселено із квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13 та вселити в квартиру АДРЕСА_12.

Ухвалою Апеляційного суду від 05.10.2010 року вищевказане рішення залишено без змін. (а.с. )

Враховуючи ту обставину, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 31.08.2010 року визнано недійсним перший правочин, а саме: обмін жилими приміщеннями та відповідно усі наступні набувачі квартири АДРЕСА_1, а саме ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_5 перебували в родинних стосунках та укладали вищевказаний договір без належних правових наслідків, а тому, не є добросовісними набувачами.

Судом встановлено, що на час обміну спірна квартира перебувала у власності Луцької міської ради, а тому власником вказаної квартири є позивач.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_13 незаконно оформили на себе право власності на спірну квартиру, здійснили незаконні дії по її відчуженню, шляхом укладення договорів купівлі-продажу з ОСОБА_5

Ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно заволоділа ним.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до 116 Житлового кодексу України (5464-10) , осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Отже, відповідачі незаконно проживають в спірній квартирі, що позбавляє позивача права володіння, користування і розпорядження своїм майном, а тому, позов слід задоволити.

Разом з тим, суд вважає, що прокурор не пропустив строк позовної давності, оскільки рішення Луцького міськрайонного суду від 31.08.2010 року, яким визнано недійсним перший правочин щодо відчуження спірної квартири набрало законної сили 05.10.2010 року. Тому, початком перебігу строку згідно ст. 253 ЦК України є наступний день після набрання законної сили вищевказаним рішенням суду.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213- 215, 224, 225, 226 ЦПК України, ст.ст. 216, 387 ЦК України, ст.ст. 116, 125, 127 - 132 ЖК України, суд, -

Позов задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 Волинської області.

Усунути перешкоди в праві користування та виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 Волинської області.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 в користь держави суму в розмірі 08 (вісім) грн. 50 коп. по 04 (чотири) грн. 25 коп. з кожного витрат по сплаті судового збору та 37 (тридцять сім) грн. 00 коп. з кожного по 18 (вісімнадцять ) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.