Куйбишевський районний суд м.Донецька в складі: головуючий - суддя ПИСАНЕЦЬ Н.В., при секретарі - Сакович Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом -

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТДВ «Страхова компанія «Наста», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Страхова компанія Україна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди -

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ТДВ «Страхова компанія «Наста» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди. На підтвердження позовних вимог позивач зазначила, що 17 березня 2010 року о 16 годині 30 хвилин по пр.Офіцерському зі сторони вул. Шахтарів Донбасу у напрямку пр.Панфілова м.Донецька рухався автомобіль Хонда Джаз д-н НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2. На перехресті пр.Офіцерського та пл.Бакінських комісарів м.Донецька ОСОБА_2, не переконавшись у безпеці руху, здійснила наїзд на позивачку ОСОБА_1, після чого покинула місце пригоди. Внаслідок наїзду, їй були спричинені перелом кісток носу, травматичний відлом коронки 11-го зубу, ушиблена рана нижньої губи, з проникненням у порожнину роту та струс головного мозку. Постановою інспектора відділення по ВМ ДТП та дізнання ДАЇ від 25.03.2010 року у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 286 КК України було відмовлено за відсутністю складу злочину у її діях.

Постановою Ленінського районного суду м.Донецька від 15.04.2010 року, ОСОБА_2 за вищевказані дії було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 122-4 КУпАП.

Позивач вважає, що в результаті ДТП їй була заподіяна матеріальна шкода, яка полягає у придбанні нею ліків на своє лікування та проведення медичних досліджень на суму 5316,67 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи ксерокопією амбулаторної медичної картки позивача та квитанціями на придбання ліків на вищевказану суму. Також, у зв»язку із вказаним ДТП, вона знаходилась на лікарняному, узв»язку із чим, недоотримала частину заробітку у сумі 509,00 грн., що підтверджується довідкою з місця роботи та лікарняними листами. Загалом, розмір матеріального шкоди склав 5825,67 грн., у відшкодування якого, відповідачем ТДВ «Страхова компанія «Наста» було частково перераховано на адресу позивачки грошові кошти у сумі 3150,00 грн., у зв»язку із чим, просить суд сягнути з відповідачів залишок у розмірі - 2675,67 грн. А також, незаконними діями ОСОБА_2 їй була спричинена моральна шкода, яка виразилися в моральних стражданнях по факту тяжкого ушкодження її здоров»я, внаслідок, чого був порушений її звичайний образ життя, це викликало у нєї сильне емоціональне хвилювання та понесені моральні страждання позивач оцінює у 5000,00 грн., які просить стягнути з відповідачів на її користь та відшкодувати понесені судові витрати на правову допомогу у сумі 3000,00 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсягу.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи у судове засідання не з»явилась, позовні вимоги не визнала та надала заяву про розгляд справи у її відсутність за участю її представників.

Представник відповідача ТДВ «Страхова компанія «Наста» будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи у судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності..

Представник третьої особи - ПрАТ «Страхова компанія «Україна» у судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представники відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначили про незгоду з позовними вимогами ОСОБА_1 та звертали увагу суду на той факт, що вона - ОСОБА_2 дійсно 17 березня 2010 року о 16 годині 30 хвилин на перехресті пр.Офіцерського та пл.Бакінських комісарів м.Донецька ОСОБА_2, здійснила наїзд на позивачку ОСОБА_1, після чого покинула місце пригоди для того, щоб відвезти позивачку до лікарні, однак остання потім відмовилась їхати. Стосовно вимог позивачки щодо відшкодування матеріальних збитків, зазначають, що долучені до позовної заяви квитанції про купівлю ліків не відповідають призначенням лікаря згідно даних медичної картки ОСОБА_1 Доводи щодо відшкодування недоотриманого заробітку також нічим не підтверджені та їх розрахунок не доведений. Вимоги щодо відшкодування витрат на правову допомогу також не підтверджені належним чином, а вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є завищеними. Враховуючи викладене, представники відповідача просять суд відмовити у повному обсягу у вимогах ОСОБА_1

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.

Згідно ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий такому, що принижує його гідність, поводженню.

Відповідно до ст. 28 КПК України потерпілий, тобто особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, вправі пред'явити цивільний позов про стягнення моральної шкоди в кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України (1618-15) в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я фізичній особі, зобов»язана відшкодувати потерпілому заробіток (доход), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Судом встановлено, що 17 березня 2010 року о 16 годині 30 хвилин по пр.Офіцерському зі сторони вул. Шахтарів Донбасу у напрямку пр.Панфілова м.Донецька рухався автомобіль Хонда Джаз д-н НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2. На перехресті пр.Офіцерського та пл.Бакінських комісарів м.Донецька ОСОБА_2, не переконавшись у безпеці руху, здійснила наїзд на позивачку ОСОБА_1, після чого покинула місце пригоди. Внаслідок наїзду, їй були спричинені перелом кісток носу, травматичний відлом коронки 11-го зубу, ушиблена рана нижньої губи, з проникненням у порожнину роту та струс головного мозку, що підтверджується актом судово-медичного дослідження № 1051 від 16.04.2010р.(73-76).

Постановою інспектора відділення по ВМ ДТП та дізнання ДАЇ від 25.03.2010 року у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 286 КК України було відмовлено за відсутністю складу злочину у її діях (а.с.3-5).

Постановою Ленінського районного суду м.Донецька від 15.04.2010 року, ОСОБА_2 за вищевказані дії було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 122-4 КУпАП (а.с.6).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина відповідача у спричиненні тілесних ушкоджень позивачу є доведеною, у зв»язку з чим, в нєї виникає обов»язок по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди позивача.

Вивченням медичної картки ОСОБА_1 встановлено, що позивач дійсно відвідувала лікарню №17 у березні 2010 року зі скаргами на біль у носі, ротовій порожнині, головний біль внаслідок травми, отриманої 17.03.2010р. у результаті ДТП. У зв»язку із чим, їй був поставлений діагноз: закритий перелом кісток носу зі зміщенням відломків, струс головного мозку, астеноневротичний синдром та призначено лікування (а.с.8-19).

Вивченням долучених до матеріалів справи фіскальних чеків аптек (а.с.23-25) встановлено, що вартість отриманого ОСОБА_1 лікування за призначенням лікарів, це є придбані ліки «актовегин» та «тиоцетам», становить 223,60 грн., що й підлягає відшкодуванню та стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

Інші письмові докази, надані позивачем на підтвердження його витрат на лікування, а саме - фіскальні чеки на купівлю ліків, проведення досліджень УЗІ, виготовлення зубного протезу не є належними доказами по справі, оскільки не підтверджені необхідністю їх купівлі та проведення саме ОСОБА_1 призначенням лікаря, що повинно бути зазначено у медичній картці хворого.

Щодо відшкодування позивачці суми недоотриманого заробітку, суд вважає ці вимоги необґрунтованими, оскільки, окрім довідки з місця роботи про дохід ОСОБА_1 за останні 6 місяців та лікарняними листами від 20.03.2010р. та від 30.03.2010р., підтверджуючими сам факт її знаходження на лікарняному внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, ці докази не підтверджують спричинення позивачці матеріальної шкоди у вигляді недоотриманого заробітку у сумі 509,00 грн. Позивач та її представник уточнити розрахунок цієї суми у судовому засіданні не змогли.

Стосовно відшкодування моральної шкоди позивачу, суд виходить з наступного.

Роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року (v0004700-95) із змінами від 25.05.2001 року (v0005700-01) «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов»язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв»язків позивачів, зменшення їх суспільної активності, потребують від них додаткових зусиль для організації життя.

Суд вважає, що діями відповідачки ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 спричинені моральні страждання, пов'язанні із відчуттям втрати гідності та самоповаги у зв»язку з діями першого, встановленими постановою інспектора відділення по ВМ ДТП та дізнання ДАЇ від 25.03.2010 року. На підставі чого, положення позивача ОСОБА_1 зазнало суттєвих змін - погіршився налагоджений уклад життя та життєвих зв»язків, нормалізація яких вимагає додаткових зусиль, позивачка почувала себе морально пригнічено у зв»язку із спричиненням їй таких тілесних ушкоджень, та така ситуація є прямим наслідком дій відповідача.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань з урахуванням ступеня вини відповідача.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, глибину душевних страждань позивача, і відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України, виходячи з засад розумності та справедливості, суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн.

Вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат на правову допомогу у сумі 3000,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки розмір вартості послуг фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 не підтверджений витягом з журналу обліку доходів, який суду не надавався.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 28 Конституції України, ст.ст. 11, 14, 15, 16, 23, 1167, 1187, 1199 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 81, 88, 209, 212, 214- 215, 224- 226 ЦПК України, ст. 28 КПК України, суд,-

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 223,60 (двісті двадцять три) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1000,00 (одну тисячу) грн. 00 коп.

Відмовити у задоволенні інших позовних вимог за необґрунтованістю.

рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Донецької області, через Куйбишевський районний суд м.Донецька, протягом 10 днів з дня проголошення рішення.