Балаклавський районний суд міста Севастополя

під головуванням судді Гапонова Д.Ю.,

при секретарі Веселовій О.Ф.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

Позивач звернулась до суду з позовом, уточнивши вимоги, просить стягнути на свою користь з відповідача 16500грн., що становлять вартість ? частки автомобіля, який є спільною сумісною власністю. Вимоги мотивовані тим, що під час перебування у шлюбі з відповідачем, сторонами було придбано автомобіль ВАЗ 21150 державний номер НОМЕР_1, вартість якого складає 33000грн. 54коп. Наведений автомобіль відповідач продав, грошову компенсацію позивачу не виплатив.

В судовому засіданні позивач наполягала на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, мотивуючи тим, що відповідач спірний автомобіль не може бути об'єктом спільної сумісної власності, а тому поділу не підлягає.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 того ж Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 17.06.2006 року по 2.04.2010 року, про що свідчить рішення Балаклавського районного суду міста Севастополя від 22 березня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.

Як вбачається з боргового зобов'язання від 09.06.2008 року, ОСОБА_3 при свідках зобов'язується повернути ОСОБА_5 20000грн., взяті в борг для придбання автомобіля ВАЗ 21150 2002 року випуску, при неповерненні боргу, відповідає майном, автомобілем (а.с.38).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що була присутня при складанні боргового зобов'язання між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, про що поставила у ньому свій підпис, дружина ОСОБА_3 також була присутня при наведеній події та перераховувала отримані від ОСОБА_5 гроші.

Згідно договору купівлі -продажу транспортного засобу від 29 травня 2009 року, ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_5 купила автомобіль, ВАЗ 21150 за 21000грн., при цьому, оплата вартості автомобіля в розмірі 16000 грн. здійснюється шляхом повернення покупцем продавцю боргового документу в вигляді письмового боргового зобов'язання від 09.06.2008 року та передачею покупцем продавцю 5000грн. (а.с.37, 39).

Відповідно до змісту ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), а за ст.69 того ж Кодексу, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

З огляду наведеного, суд вважає встановленим, що під час шлюбу родина ОСОБА_3 на взяті в борг у ОСОБА_5 гроші придбали автомобіль ВАЗ 21150 державний номер НОМЕР_1, який було передано останній через неможливість сплачувати борг у травні 2009 року з отриманням різниці його вартості та суми боргу у розмірі 5000грн.

Оскільки ці дії були проведені під час шлюбу, суд вважає, що вони були вчинені за погодженням подружжя, а отримані від ОСОБА_5 гроші були витрачені на інтереси сім'ї, внаслідок чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя відмовити повністю.

рішення може бути оскаржене Апеляційному суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення.