Позов мотивує тим, що 11 лютого 2008 року між нею та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Теракота»було укладено договір -доручення (далі договір), відповідно до п.1.1 якого відповідач, як повірений зобов»язався за рахунок отриманих від позивача, як довірителя, коштів організувати будівництво квартири загальною площею 88,49 кв. м в будинку за адресою : АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 1.2 договору, довірений може отримати відповідну квартиру лише при умові стовідсоткового фінансування будівництва квартири . Згідно п. 1.3 договору планова здача будинку ІІІ квартал 2009 року. На виконання умов договору позивач ОСОБА_1 здійснила повну оплату будівництва вказаної квартири . Проте відповідач, не виконав взятих на себе зобов»язань, а саме об»єкта будівництва в експлуатацію не ввів, позивач квартиру не отримала. Відтак з врахуванням наведеного просить позов задоволити .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють на підставі довіреності від 11.12.2011 р. уточнені позовні вимоги підтримали, дали пояснення аналогічні наведеним мотивам позову, просили позов задоволити .

Представник відповідача Чорнодоля П.О., який являється директором ТзОВ «Теракота», відповідно до протоколу зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Теракота» від 03.02.2004 р. в останнє судове засідання не з»явився, у минулих судових засіданнях, позов заперечив та пояснив, що дійсно 11 лютого 2008 року між відповідачем ТзОВ «Теракота»та позивачкою ОСОБА_1 було укладено договір -доручення, відповідно до п.1.1 якого відповідач, як повірений зобов»язався за рахунок отриманих від позивача, як довірителя, коштів організувати будівництво квартири загальною площею 88,49 кв. м в будинку за адресою : АДРЕСА_1 . Також пояснив, що відповідно до ст. 3 ЗУ «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється. Також не погодився з розміром нарахованих позивачем штрафних санкцій, в задоволенні позову просив відмовити .

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача, представника відповідача, дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Ст. 526 ЦК України регламентує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають праві наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору ; зміна умов зобов»язання ; сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений

договором або законом.

Як встановлено в судом 11 лютого 2008 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Теракота»було укладено договір -доручення (а.с.9 -12) .

Відповідно до п.1.1 якого відповідач, як повірений зобов»язався за рахунок отриманих від позивача, як довірителя, коштів організувати будівництво квартири загальною площею 88,49 кв. м в будинку за адресою : АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 1.2 договору, довірений може отримати відповідну квартиру лише при умові стовідсоткового фінансування будівництва квартири . Згідно п. 1.3 договору планова здача будинку ІІІ квартал 2009 року.

На виконання умов договору позивач ОСОБА_1 здійснила оплату будівництва вказаної квартири, що підтверджується копією квитанцій (а.с. 14 -17).

Відповідно до ч. 4 ст.18 ЗУ «Про фінансово -кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» у разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов'язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ. Довіритель не сплачує управителю винагороду за виплату йому коштів у разі, якщо довіритель відмовляється від участі у ФФБ з підстав, визначених цією частиною.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на ст. 3 ЗУ «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року № 5-рп/12 (v005p710-12) (справа про заборону розірвання договорів інвестування житлового будівництва) визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним ),положення частини четвертої статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25 грудня 2008 року № 800-VІ з наступними змінами, згідно з яким «забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об»єкта (частини об»єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 % вартості об»єкта (частини об»єкта) житлового будівництва .2. Положення частини четвертої статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25 грудня 2008 року № 800-VІ з наступними змінами визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України .

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, і у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом договір вважається розірваним . Крім того, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін при істотному порушенні договору іншою стороною .

Відтак суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно нараховано 535 617, 12 грн. заборгованості та штрафні санкції за неналежне виконання умов договору, а саме : неустойку в розмірі 10 712 грн., 3 % відсотки річних в розмірі та 72 843,92 грн. інфляційних витрат, відповідно до представленого позивачем розрахунку (а.с. 73 -75).

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку про те, що відповідачем порушено умови договору, відтак приймає рішення про задоволення позову .

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати .

Керуючись ст.ст. 4, 10, 27, 31, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 16, 203, 215, 216, 526, 530, 625, 627, 629, 651, 653 ЦК України, ст. 18 ЗУ «Про фінансово -кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» суд,-

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теракота»про розірвання договору - доручення та стягнення коштів -задоволити.

Розірвати договір доручення укладений 11 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теракота».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теракота»на користь ОСОБА_1 535 617 ( п»ятсот тридцять п»ять тисяч шістсот сімнадцять) гривень, 12 копійок боргу, неустойку в розмірі 10 712 ( десять тисяч сімсот дванадцять) гривень, 34 копійки, 3 % річних в розмірі 26 780 ( двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят ) гривень, 85 копійок, інфляційні витрати в розмірі 72 843 (сімдесят дві тисячі вісімсот сорок три) гривні 92 копійки та 1820 (тисячу вісімсот двадцять) гривень судових витрат.