Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі Гасуляк С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»(далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним.

Відповідно до укладеного договору № ОDH0RX08760146 від 31.07.2006 року ОСОБА_2 (далі - Відповідач) 31.07.2006 року отримав кредит у розмірі 1428 (одна тисяча чотириста двадцять вісім) гривень 90 копійок, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.07.2008 року.

Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з Заяви позичальника та Умов надання банківських послуг.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 23 166 (двадцять три тисячі сто шістдесят шість) гривень 05 копійок. Посилаючись на викладене, позивач просив про стягнення кредитної заборгованості

В судове засідання відповідач не зявився, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив. Представник позивача, до суду, до судового засідання надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутністю, викладене в позовній заяві підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як випливає з матеріалів справи, відповідно до укладеного договору № ОDH0RX08760146 від 31.07.2006 року ОСОБА_2 31.07.2006 року отримав кредит у розмірі 1428,90 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.07.2008 року.

Згідно Статуту (нова редакція) Публічного акціонерне товариство Комерційного Банку «Приватбанк» за рішенням загальних зборів від 30 квітня 2009 року назву із Закритого акціонерного товариства змінено на Публічне акціонерне товариство, та воно є правонаступником всіх його прав та обов'язків.

Згідно умов укладеного договору, Договір складається із Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 21.11.2011 року має заборгованість 23 166,05 грн., яка складається з наступного:

- 1428,90 грн. - заборгованість за кредитом;

- 8373,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 501,48 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 11283,11 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина).

- 1079.34 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконано грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених містом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, а також на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також ч. 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 21.11.2011 року має заборгованість 23 166,05 грн.

Відповідно до договору № ОDH0RX08760146 від 31.07.2006 року ОСОБА_2 31.07.2006 року отримав кредит з кінцевим терміном повернення 25.07.2008 року.

Строк позовної давності відраховується з 25.07.2008 року, тобто позивач повинен був звернутись за захистом своїх прав до 25.07.2011 року. Про існування заборгованості Позивач знав, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Ніяких заяв про поновлення строку позовної давності з обґрунтуванням поважності причин його пропуску від ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду не надходило.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стаття 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» про стягнення кредитної заборгованості є незаконними та не підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 3-4, 10-11, 15, 60, 109, 118-120, 208-210, 212 215, 218, 224-226 ЦПК України (1618-15) , суд -

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заява про перегляд заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського районного суду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення.