Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бойчука О.В.

секретаря Кондратів Х.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача

ПАТ «Брокбізнесбанк» Пятківського А.С.

представника третьої особи Слабяка Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» та товариства з обмеженою відповідальністю «Босман констракшн», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати-палет», про визнання недійсним договору застави та визнання таким, що не підлягає до виконання, виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом,-

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» та товариства з обмеженою відповідальністю «Босман констракшн» про визнання недійсним договору застави від 17 січня 2008 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк», товариством з обмеженою відповідальністю «Босман констракшн» та товариством з обмеженою відповідальністю «Карпати-палет».

05 грудня 2011 року позивач збільшив позовні вимоги, вказавши, що просить суд також визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 02 лютого 2010 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 333. Від клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача приватного нотаріуса ОСОБА_5 представник позивача у судовому засіданні відмовився.

Ухвалою суду від 12.12.2011 року до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, було залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати-палет».

Позовні вимоги позивач та його представник у позовній заяві обґрунтували тим, що ОСОБА_4 є учасником товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-палет». В липні 2010 року, під час опису та арешту майна, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «Карпати-палет», позивач дізнався, що на виконанні у відділу ДВС Рожнятівського районного управління юстиції знаходиться виконавчий напис від 02.02.2010 року про звернення стягнення на майно ТзОВ «Карпати-палет». При ознайомленні з матеріалами вказаного виконавчого провадження дізнався, що в 2007 році ОСОБА_8, перебуваючи на посаді ТОВ «Карпати-палет», уклав договір застави майна ТзОВ «Карпати-палет». Сторонами даного договору застави є заставодержатель ПАТ «Брокбізнесбанк», позичальник ТзОВ «Босман Констракшн» та заставодавець ТзОВ «Карпати-палет». Згідно пункту 1.4. вказаного договору заставодавець зобовязався передати у заставу заставодержателю майно обладнання ТзОВ «Карпати-палет» на загальну суму 2511340,50 гривень. Заставою забезпечувались зобовязання ТзОВ «Босман Констракшн» перед ПАТ «Брокбізнесбанк» по сплаті кредиту та інших платежів за кредитним договором № 4011 від 17.01.2008 року. Оскільки позичальником не виконувались умови кредитного договору, заставодержатель реалізував, передбачене п.3.1.1. договору застави, право на звернення стягнення на предмет застави, звернувшись до нотаріуса про вчинення виконавчого напису. Вважає договір застави від 17 січня 2008 року недійсним, оскільки при його укладенні, під час формування пакету документів, заставодержателю ПАТ «Брокбізнесбанк» директором ТзОВ «Карпати-палет» ОСОБА_8 було надано протокол № 6 зборів учасників товариства, відповідно до якого зазначені збори 10.12.2007 року уповноважили директора підписати договір поруки та інші документи для оформлення кредиту ТзОВ «Босман Констракшн». На час укладення договору застави діяв статут ТзОВ «Карпати-палет», затверджений загальними зборами учасників товариства 01.11.2007 року, де в п.6.1. зазначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників. Станом на 10.12.2007 року позивачу належало 60% в статутному капіталі ТзОВ «Карпати-палет», а ОСОБА_8 40 % статутного капіталу. На зборах учасників ТзОВ «Карпати-палет» позивач присутній не був, оскільки не був про них повідомлений у порядку, передбаченому ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», а тому вважає ці збори не правочинними. Висновком № 09/03-216 почеркознавчого дослідження, проведеного спеціалістом НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області 26.06.2010 року, підтверджується факт виконання підпису від імені ОСОБА_4 у протоколі від 10.12.2007 року зборів учасників ТзОВ «Карпати-палет» не ОСОБА_4, а іншою особою. Крім того, вважає, що головування директора товариства ОСОБА_8 на загальних зборах учасників товариства суперечить ч. 6 ст. 63 Закону України «Про господарські товариства», а отже він є не правочинним.

Також, у заяві про збільшення позовних вимог представник позивача вказав на те, що виконавчий напис нотаріуса від 02 лютого 2010 року про звернення стягнення на заставне майно ТзОВ «Карпати-палет» було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема пунктів 284, 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальної дії нотаріусами України, тобто не подано документи, які б підтвердили безспірність заборгованості боржника, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», з якою останній погодився та про що зазначається у виконавчому написі. Крім того, представник позивача зазначив, що чинна на момент вчинення виконавчого напису редакція ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не передбачала звернення стягнення на предмет обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса, а тому цей напис був вчинений неправомірно.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві і заяві про збільшення позовних вимог, та суду пояснив, що статут ТзОВ «Карпати-палет», згідно з яким позивачу належало 60% статутного капіталу товариства, зареєстровано 25 вересня 2007 року. 06 листопада 2007 року, 28 грудня 2007 року, 31 грудня 2008 року та 16 квітня 2009 року було проведено реєстрацію змін до установчих документів, про що свідчать відповідні відмітки на титульній сторінці статуту. Згідно вказаного статуту на час укладення договору застави ОСОБА_4 належало 60% статутного капіталу. Твердження представника відповідача ПАТ «Брокбізнесбанк» про намагання позивача уникнути відповідальності шляхом подання позову вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_4 реалізував власне право на звернення до суду за захистом своїх прав та основоположних свобод. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у поданих письмових запереченнях. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-палет», проти задоволення позову не заперечив.

Представник ТзОВ «Босман Констракшн» у судове засідання не зявився, хоча неодноразово повідомлявся про час та місце судового розгляду. Суд вважає, що з метою уникнення порушення права сторін на розгляд даної справи у розумні строки, справу слід розглянути за відсутності представника цього відповідача, надіславши йому копію рішення суду та забезпечивши таким чином можливість оскарження.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, зясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про належну обґрунтованість позовних вимог у звязку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно висновку №09/03-216 від 26.06.2010 року спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Івано-Франківській області, копія якого міститься в матеріалах справи, підпис від імені ОСОБА_4 у протоколі зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-палет» від 10 грудня 2007 року виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою (а.с. 16-17).

Відповідно до п. 7.1. статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-палет», на титульній сторінці якого є відмітки про проведення всіх державних реєстрацій змін до установчих документів, копія якого міститься в матеріалах справи, частка ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства становить 240000,00 гривень (60%), а частка ОСОБА_8 160000,00 гривень (40%) (а.с. 11-13).

Згідно поданої представником відповідача копії змін до статуту ТзОВ «Карпати-палет», ст. 7.1. статуту викладено в новій редакції, де зазначено, що частка ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства складає 603600,00 гривень, а частка ОСОБА_8 складає 402400,00 гривень, що становить відповідно 60% та 40% статутного капіталу, а отже узгоджується з доводами позивача та його представника і суперечить доводам представника відповідача ПАТ «Брокбізнесбанк» про наявність у ОСОБА_8 більшої частки у статутному капіталі ТзОВ «Карпати-палет».

Суд вважає безпідставними твердження представника відповідача про відсутність у працівників ПАТ «Брокбізнесбанк» сумнівів щодо легітимності протоколу № 6 від 10.12.2007 року, у звязку з поданням директором ТзОВ «Карпати-палет» ОСОБА_8 нотаріально посвідченої фотокопії протоколу на українській та англійській мовах як доказу підписання позивачем вказаного протоколу в присутності нотаріуса, оскільки нотаріусом на зворотній стороні перекладу засвідчено тільки підпис перекладача, про що свідчить відповідна відмітка (на звороті а.с. 62).

Доказів справжності підпису ОСОБА_4 на протоколі та його перекладі, на якому також відсутній і підпис ОСОБА_8, представником відповідача суду не представлено, а в запереченні зазначено, що всі документи, повязані з укладенням договору застави, надав ПАТ «Брокбізнесбанк» саме директор ТзОВ «Карпати-палет» ОСОБА_8, що свідчить про відсутність будь-яких взаємовідносин між ОСОБА_4 та ПАТ «Брокбізнесбанк» під час укладення договору застави.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено недотримання при укладенні договору застави № 276 від 17.01.2008 року положень частини 2 статті 203 ЦК України, тобто не дотримано вимоги про необхідний обсяг цивільної дієздатності особи, яка вчиняє правочин, в даному випадку цивільної дієздатності директора ТзОВ «Карпати-палет» ОСОБА_8.

Сторони при укладенні зазначеного договору застави на цю обставину уваги не звернули та не врахували, що вона є необхідною для чинності правочину, а тому з їхньої вини виникла підстава недійсності даного правочину в момент його вчинення, передбачена частиною 1 статті 215 ЦК України, тобто недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною другою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи встановлене порушення положень ЦК України (435-15) при укладенні договору застави № 276 від 17.01.2008 року, суд вважає, що його слід визнати недійсним, у звязку з чим для сторін матимуть місце юридичні наслідки, повязані з недійсністю цього договору.

Крім того, судом встановлено, що на момент вчинення виконавчого напису № 333 від 02.02.2010 року, редакція частини 1 статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не передбачала здійснення звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса, а тільки на підставі рішення суду або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Позасудові способи визначені статтею 26 зазначеного Закону, однак у ній відсутній спосіб шляхом вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ч. 2 розділу ІХ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (1255-15) , що набрав чинності 14.01.2004 року, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону (1255-15) .

Таким чином, положення Закону України «Про заставу» (2654-12) , що набрав чинності 11.11.1992 року, а також Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про заставу»» (583/97-ВР) , що набрав чинності 20.11.1997 року, та яким було внесено зміни у ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу», на яку посилається представник відповідача ПАТ «Брокбізнесбанк» у запереченні, є прийнятими до набрання чинності Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (1255-15) , а тому не застосовуються в частині, що суперечать ст. 24 цього Закону.

Твердження представника відповідача ПАТ «Брокбізнесбанк», з посиланням на статтю 88 Закону України «Про нотаріат», пункт 284 розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 3 березня 2004 року (z0283-04) , та підпункт «б» частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року (1172-99-п) , про цілковиту достатність поданих приватному нотаріусу документів додатків до заяви про вчинення виконавчого напису, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту «б» частини 1 зазначеного Переліку, такими є документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. При цьому, наданий працівниками ПАТ «Брокбізнесбанк» розрахунок боргу відносно грошового зобов'язання позичальника по кредиту, відсотках і пені, є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача і не може відображати правових підстав для стягнення відповідних сум, а також служити доказом безспірності розміру грошових вимог ПАТ «Брокбізнесбанк» до ТзОВ «Карпати-палет».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Оскільки із заперечення слідує, що приватний нотаріус не отримав ні від ПАТ «Брокбізнесбанк» ні від ТзОВ «Карпати-палет» первинних бухгалтерських документів, передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», про видачу кредиту і здійснення його часткового погашення, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, і цим самим порушив норми статті 88 Закону України «Про нотаріат», пункту 284 розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (z0283-04) та підпункту «б» частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у виконавчого напису № 333 від 02.02.2010 року відсутня сила виконавчого документа, у звязку з чим його слід визнати таким, що не підлягає примусовому виконанню.

На підставі вищенаведеного, норм матеріального права, зокрема, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 24, 33, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 15, 203, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 24, 26 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»,

керуючись нормами цивільного процесуального права, зокрема, ст.ст. 10- 11, ст. 57, ст. 60, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 213- 215 ЦПК України, суд,-

Позов ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» та товариства з обмеженою відповідальністю «Босман констракшн», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати-палет», про визнання недійсним договору застави та визнання таким, що не підлягає до виконання, виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, задовольнити.

Визнати недійсним договір застави від 17 січня 2008 року, укладений між публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк», товариством з обмеженою відповідальністю «Босман констракшн» та товариством з обмеженою відповідальністю «Карпати-палет», посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 276.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 02 лютого 2010 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 333.

Стягнути в солідарному порядку з публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», код ЄДРПОУ 19357489, місцезнаходження: проспект Перемоги, буд. № 41, м. Київ, та товариства з обмеженою відповідальністю «Босман констракшн», код ЄДРПОУ 34623299, місцезнаходження: вул. Незалежності, буд. № 65, м. Івано-Франківськ, на користь ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_1, 37,00 гривень витрат, сплачених позивачем за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8 гривень 50 копійок сплаченого судового збору.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.