Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Савицької Н.В.

при секретарі – Гаврилюку С.В.

з участю: представника позивача –ОСОБА_1.

представника відповідача –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Луцької міської ради про визнання недійсним частини правочину та застосування правових наслідків недійсності, -

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Луцької міської ради про визнання недійсним частини правочину та застосування правових наслідків недійсності.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.07.2008 року між ним та Луцькою міською радою укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

рішенням Луцької міської ради №28/13 від 18.06.2008 року "Про продаж земельних ділянок комунальної власності несільськогосподарського призначення під об'єктами нерухомого майна із застосуванням коефіцієнта до експертної грошової оцінки"вирішено застосувати при продажі земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які знаходяться під об'єктами нерухомого майна коефіцієнт 3.1. до експертної грошової оцінки для всіх земельних ділянок, рішення щодо яких прийняті 28-ю сесією міської ради.

П.3 рішення Луцької міської ради №28/17 "Про продаж у власність земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень та офісу на АДРЕСА_1"вирішено затвердити ціну продажу вищезгаданої земельної ділянки в розмірі - 1 235 753,00 грн.

На підставі вищевказаних рішень відповідно до п.1.3. договору земельна ділянка продана покупцю по ціні 1 235 753,00 грн.

Відповідно до п.1.4. договору сторони визначили, що експертна грошова оцінка Земельної ділянки, згідно висновку експерта про ринкову вартість земельної ділянки, виданого Закритим акціонерним товариством науково-виробничим підприємством "Технічне бюро кадастру"від 28 березня 2008 року, становить 398 630,00 грн. без ПДВ.

Позивач вважає, що п.1.3. договору купівлі-продажу земельної ділянки, яким визначена ціна земельної ділянки в розмірі –1 235 753,00 грн. є недійсним, оскільки позивач безпідставно сплатив Луцькій міській раді суму в розмірі –837123,00 грн.

Позивач просить суд, визнати недійсним п.1.3. договорукупівлі-продажу земельної ділянки від 10.07.2008 року, який укладено між Луцькою міською радою та ОСОБА_3

Крім того, ОСОБА_3 просить суд, зобов"язати відповідача повернути грошові кошти в розмірі - 837123,00 грн. та стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

Представник позивачаОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримав з підстав в ній зазначених. Просив суд, позов задовольнити.

Пердставник відповідача –ОСОБА_2 в судовому засіданніпозов не визнала за безпідставністю вимог. Просила суд, відмовити в задоволення позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінившипредставлені по справідокази в їхсукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 10.07.2008 року між ОСОБА_3 та Луцькою міською радою укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. (а.с. 7)

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язується передати земельну ділянку у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти земельну ділянку, яка наведена в п.1.2. цього договору, згідно ст.ст. 127- 128 Земельного кодексу України, рішення Луцької міської ради від 18.06.2008 року №28/13 "Про продаж земельних ділянок комунальної власності несільськогосподарського призначення під об'єктами нерухомого майна із застосуванням коефіцієнта до експертної грошової оцінки", рішення Луцької міської ради від 18.06.2008 року №28/17 "Про продаж у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для обслуговування виробничих приміщень та офісу на ОСОБА_2"сплативши її вартість за ціною та на умовах, встановлених у цьому договорі.(а.с. 7)

Згідно п.1.2. договору предметом продажу за даним договором є земельна ділянка площею 14273 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1.(а.с. 7)

рішенням Луцької міської ради №28/13 від 18.06.2008 року "Про продаж земельних ділянок комунальної власності несільськогосподарського призначення під об'єктами нерухомого майна із застосуванням коефіцієнта до експертної грошової оцінки"вирішено застосувати при продажі земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які знаходяться під об'єктами нерухомого майна коефіцієнт 3.1. до експертної грошової оцінки для всіх земельних ділянок, рішення щодо яких прийняті 28-ю сесією міської ради. (а.с. 9)

П.3 рішення Луцької міської ради №28/17 "Про продаж у власність земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень та офісу на АДРЕСА_1"вирішено затвердити ціну продажу вищезгаданої земельної ділянки в розмірі - 1 235 753,00 грн. (а.с. 10)

На підставі вищевказаних рішень відповідно до п.1.3. договору земельна ділянка продана покупцю по ціні 1 235 753,00 грн.

На виконання пункту 1.5. договору ОСОБА_4, в терміни встановлені даним пунктом перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі - 1 235 753,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1203484002 від 23.07.2008 року на суму 398 630,00 грн., №1203831066 від 24.07.2008 року на суму 549 378,00 грн. №1208404931 від 05.08.2008 року на суму 287 745,00 грн. та актом проведення розрахунків по договору купівлі -продажу земельної ділянки. (а.с. )

Відповідно до п.1.4. договору сторони визначили, що експертна грошова оцінка Земельної ділянки, згідно висновку експерта про ринкову вартість земельної ділянки, виданого Закритим акціонерним товариством науково-виробничим підприємством "Технічне бюро кадастру"від 28 березня 2008 року, становить 398 630,00 грн. без П ДВ.

П. 8 ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України передбачено, що ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 13 жовтня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Луцької міської ради про визнання недійсним рішення №28/13 від 18.06.2008 року "Про продаж земельних ділянок комунальної власності несільськогосподарського призначення під об'єктами нерухомого майна із застосуванням коефіцієнта до експертної грошової оцінки" та п.3 рішення №28/17 " Про продаж у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для обслуговування виробничих приміщень та офісу на АДРЕСА_1" від 18.06.2008 року позов задоволено, визнано недійсним вищезазначене рішення від 18.06.2008 року за №28/13 та п. 3вищезазначеного рішення Луцької міської ради від 18.06.2008 року за №28/17. (а.с.16, 17)

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року вищевказанапостанова Луцького міськрайонного суду залишена без змін. (а.с. 18, 19)

Отже, постановою суду встановлено незаконність застосування коефіцієнта 3.1.

Тому, п.1.3. договору купівлі-продажу земельної ділянки, яким визначена ціна земельної ділянки в розмірі 1 235 753,00 грн. є недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ч.3 ст. 215 ЦК України передбачено що, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст. 217 ЦК України н едійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правопину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В ч.2 ст. 19 Конституції України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключноїкомпетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Отже, на підставі наведеного та з врахуванням прийнятих судомпостанов в частині незаконності застосування коефіцієнту 3.1. до продажу земельної ділянки та встановленняціни земельної ділянки в розмірі - 1 235 753,00 грн., п.1.3. договору купівлі-продажу суперечить ч.3 ст.146 ЗК України .

Відповідно ОСОБА_5 безпідставно сплатив Луцькій міській раді суму в розмірі -837123,00 грн. (1 235 753,00 грн. - ціна земельної ділянки визначена п.1.3. договору, 398 630,00 грн. - вартість земельної ділянки згідно експертно- грошової оцінки).

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 210, 215, 216 ЦПК України, ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 216, 217 ЦК України, ст.146 ЗК України, суд, -

Позов задовольнити.

Визнати недійсним п.1.3. договору купівлі - продажу земельної ділянки від 10.07.2008 року, який укладено між Луцькою міською радою та ОСОБА_3.

Зобов"язати Луцьку міську раду повернути ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі –837 123 (вісімсот тридцять сім тисяч сто двадцять три) грн. 00 коп.

Стягнути з Луцької міської ради в користь ОСОБА_3 суму в розмірі –837 (вісімсот тридцять сім) грн. 12 коп. понесених витрат по сплаті судового збору та 120 (сто двадцять) грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційнаскарга на данерішення суду може бути подана протягом десяти днівз дня його проголошення.