розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"(далі - товариство) до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу, стягнення судових витрат, -

Товариство звернулося до суду проти ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в сумі 20662 грн. 64 коп. в порядку регресу. Вимоги, з посиланням на ст. 993 ЦК України, мотивовані тим, що з вини відповідача 25.04.2008, було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль "Toyota"RAV 4, який належав ОСОБА_2, а тому відповідач має відшкодувати завдані збитки в порядку регресу.

Справа розглядалася судом неодноразово.

Представник позивача позов підтримав та пояснив, що винуватість відповідача у скоєнні дорожньо –транспортної пригоди, внаслідок якого було пошкоджено автомобіль страхувальника ОСОБА_2 доводиться постановою суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому з позивача знято обов"язок доведення його вини. Товариство здійснило усі страхові виплати по відшкодуванню спричинених відповідачем збитків та має право на регрес сну вимогу.

Представник відповідача позов не визнала, вважає його безпідставним. Стверджувала, що страховий випадок не настав, оскільки на момент ДТП ОСОБА_2 не були виконані усі умови договору добровільного страхування наземного транспорту, зокрема, не складено акт огляду ТЗ, на договорі відсутній її підпис, а тому договір не вступив в законну силу. Звіт про оцінку вартості матеріального збитку складений у невідомому місці без виклику відповідача, при цьому експертом та директором філії, яка здійснювала виплату зазначена одна особа –ОСОБА_4, страхові виплати перераховані іншій особі, винним у вчиненні даного ДТП визнано не відповідача, запасні частини від пошкодженого автомобіля не прийняті по акту, позивач не притягнув до справи ОСОБА_2 тощо.

Беручи до уваги пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлені обставини, які відповідають цивільним правовідносинам.

Суд розглядає справу у межах позову, на засадах змагальності та диспозитивності (ст.ст. 10, 11 ЦПК України)

25.02.2008 між товариством та ОСОБА_2 укладено договір №5.335/08 добровільного страхування наземного транспорту - автомобіля "Toyota"RAV 4, д/н НОМЕР_1 (далі - ТЗ). Відповідно до п.16 цього договору, він вступає в законну силу не раніше дня, наступного за днем надходження страхового платежу або його першої частини на поточний рахунок Страховика та моменту складання страхового акту огляду ТЗ. Строк дії договору з 26.02.2008 по 25.02.2009. З матеріалів справи видно, що перший страховий платіж здійснено 25.04.2008, проте час складання акту огляду ТЗ не зазначено та суду не представлено. (а.с.9,12). А тому наявність страхового випадку викликає сумнів у суду.

Платіжними дорученнями №№285, 2 від 14.07.2008 та 12.05.2008 перерахувало ОСОБА_5 20662 грн. 64 коп. як страхове відшкодування ОСОБА_2 (а.с.19,20).

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 06.05.2008 винним у вчиненні ДТП, яке сталося 25.04.2008, визнано ОСОБА_1 та його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, що спростовує твердження товариства про винуватість відповідача(а.с.87).

У відповідності до ст.27 ЗУ "Про страхування" від 07.03.1996 р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Наведені вимоги кореспондуються зі ст. 993 ЦК України. Однак досліджені судом матеріали викликають сумнів у суду про винуватість у спірній ДТП саме відповідача.

З матеріалів справи також вбачається, що в договорі страхування відсутній підпис ОСОБА_2, експертний звіт дослідження ТЗ ОСОБА_2 проводив ОСОБА_4Директором філії товариства є також ОСОБА_4 Відповідача не було належним чином повідомлено про проведення експертного дослідження, місце дослідження ТЗ у висновку не зазначене. Акт з приводу пошкоджених запасних частин автомобіля Тайота не складено. ОСОБА_2 до справи позивачем не залучено.

Разом з тим, згідно зі ст. 1192 ЦК України відшкодуванню підлягають заподіяні збитки. За роз"ясненнями, що містяться у ч.3 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) , постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Відповідно до ст.ст. 57, 58, 59, 60 ЦПК України наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін,суд встановлює на підставі належних та допустимих доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись: Законом України "Про страхування" (85/96-ВР) , ст.ст. 16, 993, 1166, 1192 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 33, 57, 58, 59, 60, 61, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Незалежна Страхова Компанія"про відшкодування збитків у порядку регресу за рахунок ОСОБА_1 відмовити за відсутністю законних підстав.

рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.