Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуюча суддя - Грипіч Л.А.

при секретарі - Шлеюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок злочину,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення 20000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину та 1000 грн на відшкодування понесених витрат на правову допомогу.

Позивач та його представник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задоволити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали та пояснили, що відшкодували позивачу моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Представник позивачів адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що позов є необгрунтованим, оскільки моральна шкода відшкодовується одноразово і відповідачі при розгляді кримінальної справи добровільно її відшкодували в сумі 2000 грн.

Заслухавши пояснення сторін та їх представнків, з’ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає заявлені вимоги частково обґрунтованими.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що вироком Костопільського районного суду від 27 вересня 2011 року (а.с.4-5) відповідачів визнано винними у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, а саме вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чижим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров’я особи стосовно позивача ОСОБА_1 Вирок суду набрав законної сили.

В силу частини 4 статті 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, бов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину заявлені до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грунтуються на законі і підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, а саме судово-медичним висновком №31 від 26.01.2011р, згідно якого у позивача виявлені садна чола, тильної лівої кисті, синці повік правого ока, лівого ліктя, підвивих 5-го верхнього лівого зуба, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесни х ушкоджень; перелом 8-го лівого ребра належить до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Крім того, у позивача виявлені наявність на слизових оболонках очей крапкових крововиливів може опосередковано вказувати на те, що у ОСОБА_1 незадовго до обстеження спостерігалися прояви асфіксії, що зазвичай є проявом "удушення".

В зв’язку з неправомірними діями відповідачів та отриманими тілесними пошкодженнями було порушено права позивача, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків та потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тобто йому було заподіяно моральну шкоду.

При вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить з положень ч.3 ст. 23 ЦК України та враховує роз’яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року, з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) . Тому, з урахуванням засад розумності, виваженості і справедливості та з врахуванням характеру порушення законного права на життя та здоров’я позивача з боку відповідачів, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідачів, тяжкість завданих травм, вимушені зміни у життєвих і виробничих стосунках ( тривалий час перебування на лікарняному) позивача, суд визначив розмір її грошового відшкодування в сумі 10 000 грн. Однак враховуючи, що відповідачі добровільно частково відшкодували 2000 грн, то стягненню підлягає 8000 грн. В решті позову в цій частині слід відмовити за його необґрунтованістю.

Покликання представника відповідачів ОСОБА_5 на те, що моральна шкода відшкодовується одноразово, а відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при розгляді кримінальної справи добровільно відшкодували її в ромірі 2000 грн, суд рахує необгрунтованими.

Частина 1 статті 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її цивільного права без будь яких обмежень. Це означає, що моральна шкода відшкодовується на вимогу потерпілого з вказанням її розміру в позовній заяві. Однак, розмір її відшкодування, визначає суд з врахуванням характеру правопрушення, глибини фізичних та душевних страждань.

Суд рахує, що відповідно до ч.3 ст. 79 ЦПК України, вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн також підлягають до часткового задоволення в сумі 500 грн, оскільки правова допомога надавалася при розгляді кримінальної та цивільної справи .

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь держави судовий збір в сумі 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 1167 ЦК України, останови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) , ст.ст. 10, 1161, 79, 88, 209, 214- 215 ЦПК України, суд

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок злочину - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 500 (п’ятсот) грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 214, 60 9 (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок) грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.