розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3, третьої особи –ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Миколаєва УДАІ УМВС України в Миколаївській області про звернення стягнення на предмет застави та зобов’язання вчинити певні дії

У липні 2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі –ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до Ленінського районного суду м.Миколаєва з позовом до ОСОБА_3 та третьої особи про звернення стягнення на предмет застави, а саме – автомобіль марки Mitsubishi, модель –Outlander, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України та надання ПАТ КБ "ПриватБанк"всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також зобов’язання відповідача передати технічний паспорт та ключі на транспортний засіб.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.12.2007 між з відповідачем був укладений кредитний договір № NKНЗАК13142906, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 41122,05 дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,16 відсотків річних на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.12.2012. У порушення норм закону та умов кредитного договору відповідач грошові зобов’язання належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 06.06.2011 утворилася заборгованість на загальну суму 19670,38 дол.США, яка складається із 17030,93 дол.США заборгованості за кредитом, 938,24 дол.США. заборгованості за процентами, 283,78 дол.США заборгованості по комісії та 450,91 дол. США пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором, 31,33 дол.США фіксованого штрафу та 935,19 дол.США процентного штрафу.

У забезпечення зобов’язань за кредитним договором з відповідачем 19.12.2007 укладено договір застави рухомого майна № б/н, згідно якого відповідач надала в заставу автомобіль вказаний у позові автомобіль.

У судове засідання позивач представника не направив, до суду надав заяву про розгляд справи за відсутності представника, у якій одночасно просив задовольнити позов.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, до суду надав письмові заперечення на невідповідність законодавству позовних вимог в частині державного обліку та порядку реалізації транспортного засобу.

Відповідач позов визнала частково. Пояснила, що транспортний засіб знаходиться в іншої особи, яка здійснює погашення заборгованості по кредитному договору.

З аслухавши пояснення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно із положеннями статей 526, 530 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, з дотриманням строку (терміну) його виконання, якщо такий встановлено зобов’язанням.

19.12.2007 між ПАТ КБ "ПриватБанк"та відповідачем укладено кредитний договір № NKНЗАК13142906 (далі –кредитний договір) на умовах якого, відповідач отримала кредит у розмірі 41122,05 дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,16 відсотків річних на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.12.2012 (пункт 7.1 кредитного договору).

Відповідно до умов укладеного договору відповідач зобов’язалася вчасно сплачувати кредит, відсотки та інші платежі, передбачені договором (підпункти 2.2.2 –2.2.4 пункту 2.2 кредитного договору).

Станом на 06.06.2011 ОСОБА_3 грошових зобов’язань не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредитному договору на загальну суму 19670,38 дол.США, яка складається із 17030,93 дол.США заборгованості за кредитом, 938,24 дол.США. заборгованості за процентами, 283,78 дол.США заборгованості по комісії та 450,91 дол. США пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором, 31,33 дол.США фіксованого штрафу та 935,19 дол.США процентного штрафу.

На виконання пункту 7.2 кредитного договору 19.12.2007 між сторонами укладено договір застави рухомого майна за № NKНЗАК13142906 . Згідно із пунктом 34.4 цього договору в забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором відповідач надала в заставу автомобіль марки Mitsubishi, модель –Outlander, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1, заставною вартістю 186200 грн.

Предмет застави належить відповідачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 18.12.2007 (пункт 34.4 договору застави) та довідкою Миколаївського відділу РЕР УДАІ УМВС України в Миколаївської області від 20.09.2011 № 9/2-3432.

Згідно підпункту 15.7.1 пункту 15.7 договору застави та відповідно до статті 20 Закону України "Про заставу" банк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання заставодавцем якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконанні.

Відповідно до пункту 17.10 договору застави, у випадку порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором чи/або заставодавцем зобов'язань за договором застави заставодавець зобов'язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад за актом прийому передачі, що підписується сторонами.

02.06.2011 рекомендованим листом позивачем на адресу відповідача надіслана письмова вимога від 30.05.2011 № 30.1.0.0/2-295 про усунення порушень щодо строків сплати платежів та заборгованості, а також попереджено, що у випадку залишення вимоги без задоволення, банк зверне стягнення на автомобіль, переданий в заставу за договором від 19.12.2007. Вказану вимогу відповідач не виконала.

Частиною другою статті 1050 ЦК України, встановлено, що в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів за користування кредитом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, яка з огляду на положення статті 1054 ЦК України застосовується до відносин за кредитним договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до положень статі 536 цього Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому договором.

Порушенням зобов’язання, відповідно до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно частини першої статті 546 та статті 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Із умов пунктів 4.1 та 4,3 кредитного договору вбачається, що відносно позивальника передбачена відповідальність за порушення зобов’язання у вигляді пені в розмірі 0,15 відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення заборгованості по кредиту штраф у розмірі 250 грн. та додатково штраф у розмірі 5 відсотків від суми заборгованості.

Тобто за одне й те саме порушення зобов’язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в статті 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З огляду на наведене, правомірним є лише застосування однієї штрафної санкції, а саме пені в сумі 450,91 дол.США, застосування якої відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України здійснюється за порушення виконання грошових зобов’язань.

У підтвердження часткового погашення грошових зобов’язань відповідач надала суду виписку від 16.01.2012 № 139913 про погашення кредиту за період з 01.09.2011 по 16.01.2012.

Із виписки вбачається, що 22.09.2011 відповідач в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору сплатила 2338,77 дол.США, з яких 1169,39 дол.США зараховано в рахунок погашення кредиту та 1169,38 дол.США. на погашення штрафних санкцій. Наступні платежі здійснено 14.11.2011 на суму 445,00 дол.США, з них на погашення кредиту зараховано 222,50 дол.США та 222,50 дол.США - штрафних санкцій; 22.11.2011 на суму 3500,00 дол.США, з них на погашення кредиту зараховано 2092,15 дол.США та 1407,85 дол.США - штрафних санкцій; 29.12.2011 на суму 500,00 дол.США, з них на погашення кредиту зараховано 250,00 дол.США та 250,00 дол.США - штрафних санкцій.

З урахуванням наведених платежів заборгованість відповідача по кредиту складатиме 13714,94 дол.США (17030,93 дол.США –3734,04 дол.США), та повністю погашено заборгованість по штрафним санкціям.

Таким чином, заборгованість по кредитному договору становить 14936,96 дол.США, яка складається із: 13714,94 дол.США заборгованості за кредитом, 938,24 дол.США заборгованості за процентами та 283,78 дол.США комісії. У гривневому еквіваленті загальна сума заборгованості за офіційним курсом Національного Банку України станом на 06.06.2011 (100 дол.США = 795,3500 грн.) становитиме 118801,11 грн., та підлягає стягнення шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Реалізацію предмету застави позивач просить суд визначити шляхом продажу заставного автомобіля з наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення продажу цього майна.

Між тим відповідно до статті 20 Закону України "Про заставу" реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом (2654-12) чи договором.

Звернення стягнення на рухоме майно, що є предметом застави, регулюється нормами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) .

Відповідно до частини першої статті 24 наведеного Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом (1255-15) .

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Пунктом 24 договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів.

Із позовних вимог вбачається, що банк просить фактично про видачу доручення від імені позичальника на реалізацію майна, що не входить до повноважень суду.

Отже, правомірним способом реалізації предмету застави буде його реалізація через публічні торги у порядку, встановленому законодавством, що відповідатиме інтересам обох сторін.

У зв’язку із цим, вимоги про зобов’язання третьої особи зняти транспортний засіб з реєстраційного обліку, передачі відповідачем технічного паспорту та ключів від автомобіля задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача пропорційно задоволеному позову судовий змір в сумі 1188,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 91,11 грн.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212 –214 ЦПК України (1618-15) , суд -

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19.12.2007 № NKНЗАК13142906 в сумі 14936,96 дол.США, що еквівалентно 118801,11 грн., звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки Mitsubishi, модель Outlander, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4 що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного транспортного засобу на публічних торгах.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 1188,01 грн. судового збору та 91,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, разом –1279,12 грн. (одна тисяча двісті сімдесят п’ять гривень 12 коп.).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.