Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі : головуючого – судді Гончарука О.Н.,

за участю секретаря - Раковець Р.М.,

позивачки – ОСОБА_1,

її представника –ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камінь-Каширському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, інфляційних втрат внаслідок такого прострочення, моральної шкоди

У поданій до суду позовній заяві позивачка зазначає, що вона з 11 лютого 1994 року по 24 жовтня 2005 року з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі від якого у них 08 квітня 1995 року народилась дочка ОСОБА_4.

рішенням Камінь-Каширського районного суду від 22 серпня 2005 року постановлено стягувати щомісячно з ОСОБА_3 у її користь аліменти на утримання дочки в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку.

У зв’язку з тим, що відповідач з травня 2006 року ніде не працював, тобто мав нерегулярний мінливий дохід, рішенням того ж суду від 23 березня 2007 року постановлено стягувати з нього аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 270 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Зважаючи на те, що відповідач не брав участі у вихованні дочки, його рішенням вказаного суду від 12 травня 2008 року позбавлено батьківських прав.

За вимогою відповідача враховуючи його майновий стан рішенням суду від 15 вересня 2008 року розмір стягуваних аліментів зменшено до 235 грн. на місяць.

Незважаючи на згадані рішення суду про стягнення аліментів ОСОБА_3 їх сплачує не регулярно і не в повному розмірі, у зв’язку з чим станом на 01 листопада 2011 року заборгував їй 3583 грн. 81 коп.

рішенням Камінь-Каширського районного суду суду від 30 травня 2008 року з ОСОБА_3 стягнуто в її користь 1000 грн. неустойки за несплату аліментів.

Незважаючи на це він продовжує таку сплату нерегулярно та не вповному розмірі, що відповідно до норм СК України (2947-14) , Законів України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) , "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) , дає їй право на відшкодування пені, інфляційний втрат за період з 01 травня 2008 року по день постановлення судового рішення.

Просила суд постановити рішення, котрим стягнути з відповідача в її користь 50795 грн. 33 копійки пені за прострочення виконання аліментних зобов’язань, 3032 грн. 47 коп. інфляційних втрат.

Крім цього, зважаючи на те, що відповідач тривалий час (понад два роки) взагалі не сплачував аліменти, в подальшому продовжує сплату нерегулярно, не в повному розмірі, вона змушена була звертатись до банку за видачею їй кредиту для придбання необхідних для дитини предметів, одягу, продуктів харчування. ОСОБА_3 вказаними діями завдав їй душевних страждань у зв’язку з чим просить стягнути з нього 1000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги у частині стягнення нейстойки збільшила. Просить суд стягнути з відповідача в її користь 53 242 грн. 57 коп. пені за прострочення виконання аліментних зобов’язаннь за період з травня 2008 року, а 3036 грн. 23 коп. інфляційних втрат за період з травня 2006 року по день постановлення судового рішення, 1000 грн. моральної шкоди, а всього 57278 грн. 80 коп., та судові витрати.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав вказаних в позовній заяві з врахуванням доданих до неї уточнень.

Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що він із-за тривалої хвороби, неможливості знайти поствійної роботи, яка б відповідала його стану здоров’я, а відтак і відсутності постійного доходу, заробітку, він не мав можливості певний період своєчасно сплачувати аліменти на утримання дочки.

Вважає, що заборгованість по їх сплаті виникла з поважних причин, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.47), укладений між позивачкою і відповідачем шлюб розірвано 22 травня 2006 року.

Те, що вони є батьками дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, стверджено свідоцтвом про її народження (а.с.46).

Постановленими рішеннями Камінь-Каширського районного суду відповідач зобов’язаний був сплачувати щомісячно аліменти в користь позивачки на утримання неповнолітньої дочки в таких розмірах: від 22 серпня 2005 року – в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку; від 23 березня 2007 року – в твердій грошовій сумі в розмірі 270 грн. (а.с.28).

За останнім рішенням суду від 15 вересня 2008 року він зобов’язаний їх сплачувати у твердій грошовій сумі в розмірі 235 грн. (а.с.31-32).

Позбавлення його рішенням суду від 12 травня 2008 року батьківських прав щодо дочки ОСОБА_4 (а.с.29 зворот – 30) не звільняло і не звільняє його від такої сплати.

Як вбачається з рішення Камінь-Каширського районного суду від 30 травня 2008 року (справа №2-273/08), з відповідача за прострочення сплати аліментів стягнуто неустойку (пеню) за період з травня 2006 року по, як це підтвердила суду і позивачка, квітень 2008 року включно.

Згідно довідки відділу державної виконавчої служби Камінь-Каширського районного управління юстиції (далі – ВДВС) (а.с.22), контрольного листка стягнення аліментів (а.с.23-25), станом на 01 листопада 2011 року заборгованість позивача по сплаті згаданих аліментів, яка виникла за період з 2006 року - червень 2008 року включно, лютий – травень, липень - жовтень 2011 року, становить 3583 грн. 82 коп.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочки.

Вище вказаним рішенням суду від 30 травня 2008 року з відповідача стягнуто неустойку у зв’язку з простроченням сплати аліментів за період з травня 2006 року по квітень 2008 року включно. З врахуванням цього з нього підлягає стягненню неустойка при винекненні заборгованості з травня 2008 року.

Як вбачається з контрольного листка стягнення аліментів за період з 09 серпня 2005 року по вересень 2011 року включно (а.с.23-25), та доданого суду такого ж листка з 09 серпня 2005 року по листопад 2011 року включно, відповідач визначені йому рішенням суду щомісячні аліменти у розмірі по 270 грн. в травні та червні 2008 року не сплатив. Враховуючи це за ці місяці (61 день) з нього слід стягнути в користь позивачки 248 грн. 40 коп. неустойки (пені) (за травень 2008 року – (270 грн. ( розмір щомісячних аліментів) х 1% х 61 день) =164 грн. 70 коп., за червень того ж року – 270 х 1% х 31 день = 83 грн. 70 коп.).

За змістом ст.196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

З липня по грудень 2008 року включно та з 01 січня 2009 року по січень 2011 року включно з відповідача стягнення аліментів проводилось в повному розмірі, а тому за змістом згаданої статті СК України (2947-14) суд за вказаний період неустойки з нього не стягує.

За вказаними контрольними листаками з відповідача з лютого по травень 2011 року аліменти в розмірі по 235 грн. не стягувались.

Неустойка за цей період, яка вираховується з 01 лютого по 31 травня ( 120 днів) становить 695 грн. 60 коп. (за лютий 2011 року – (235 грн. х 1% х 120 днів) = 282, за березень 2011 року – (235 грн. х 1 % х 89 днів) = 209,15, за квітень – (235 грн. х 1% х 59 днів) = 138 грн. 65 коп, за травень – (235 грн. х 1 % х 28 днів) = 65 грн. 80 коп.).

В липні 2011 року з відповідача теж аліменти не стягувались, а в серпні – жовтні стягувались не в повному розмірі.

Неустойка за ці місяці (123 дня) становить 723 грн. 80 коп., а саме за липень 2011 року – (235 грн. х1%х123 дня) = 289 грн. 05 коп., за серпень 2011 року – (235 грн. х 1 % х 92 дня) = 216 грн. 20 коп., за вересень – (235 грн. х 1 % х 62 дня) = 145 грн. 70 коп., за жовтень 2011 року – (235 грн. х 1 % х 31 день) = 72 грн. 85 коп.

В червні та листопаді, а також в грудні 2011 року, що підтвердила позивачка, аліменти з нього стягувались в повному розмірі, а тому неустойки з нього за ці місяці суд також не стягує.

Всього підлягає стягненню з відповідача в користь позивачки 1667 грн. 80 копійок неустойки (пені) (248.40 +695,60+ 723,80)

Згідно ч.2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону.

За змістом ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" аліменти як і інші види доходів підлягають автоматичній індексації, навіть якщо вони сплачуються щомісячно в повному розмірі і по них відсутня заборгованість якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Виходячи з цього суд доходить висновку про безпідставність цих позовних вимог так як індексація розміру аліментів, визначеного в твердій грошовій сумі і її стягнення без постановлення додаткового рішення нарівні із визначеним розміром аліментів є обов’язком державного виконавця.

Не підлягає стягненню і компенсація втрати частини аліментів у зв’язку з простроченням строків їх виплати, оскільки такого ні СК України (2947-14) , ні Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) не передбачено.

Відповідальність за таке прострочення, а заодно і компенсація втрати частини аліментів у зв’язку з цим у вигляді стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, встановлено ст.196 СК України.

Позивачкою не доведено, що внаслідок несплати відповідачем з травня 2006 року по червень 2008 року, з лютого по травень, в липні 2011 року, неповної сплати в серпні – жовтні того ж року аліментів, різниця в яких між необхідними виплатами і виплатами складає відповідно 10 грн., 85 грн., 95 грн., їй завдано моральну шкоду у зв’язку з душевними стражданнями із-за цього через вимушеність отримання банківського споживчого кредиту, необхідного для навчання дочки, придбання для неї одягу, продуктів харчування, позичанням для цієї мети грошей у рідних, близьких, знайомих.

Відповідно до ст.180 СК України позивачка теж зобов’язана утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Крім цього, стягнення моральної шкоди за прострочення сплати аліментів СК України (2947-14) не передбачено.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивачки в частині стягнення неустойки (пені) суд пропорційно до задоволених позовних вимог, які становлять 2,96% ; ( 1667,8 грн. (задоволена сума неустойки) х 100% : 56278,80 коп. (заявлена сума вимог) стягує з відповідача в користь позивачки 16 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору ( 562 грн. 78 коп. (сплачена сума судового збору х 2,96 % : 100%) та 3 грн. 55 коп. витрат за надання правової допомоги адвокатом ( 120 грн. (загальна сума понесених таких витрат) х 2,96 % : 100 %).

Відповідно до угоди про надання правової допомоги та представництво інтересів особи від 30 листопада 2011 року (а.с.89), позивачка уповноважила

адвоката ОСОБА_2 представляти її інтереси в судових органах з усіма правами на вчинення яких має право її клієнт (позивачка).

За змістом цієї угоди адвокат ОСОБА_2 приймав участь у судових засіданнях як представник позивача, а не як особа, яка надає правову допомогу.

Відповідно до ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу. Саме ці судові витрати стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони, які нею понесені і документально підтверджені (ч.1 ст. 88 ЦПК України).

Відшкодування витрат стороні на представництво її інтересів в судовому засіданні не передбачено нормами ЦПК України (1618-15) . Отже, за таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу адвоката ОСОБА_2 "за представництво інтересів в суді" в сумі 200 грн., сплачених нею за квитанцією №60 від 26 грудня 2011 року, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.196 СК України, суд

Позовні вимоги про стягнення неустойки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 1667 (одну тисячу шістсот шістдесят сім) гривень 80 копійок.

У задоволенні позову про стягнення інфляційних втрат та моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 16 (шістнадцять) гривень 70 копійок витрат по сплаті судового збору та 03 (три) гривні 55 копійок витрат за надання правової допомоги адвокатом.

рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційних скарг через Камінь-Каширський районний суд