Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Замфереско К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця", третя особа ОСОБА_3, про відшкодування шкоди,

Позивачі звернулися в суд з позовом до ДТГО "Львівська залізниця", третя особа ОСОБА_3, про відшкодування шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог покликаються на те, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 07.02.2007 року на вул.Пасічній,49 в м.Львові автомобіль марки "Мерседес Бенц"р.н.НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1, яким керував ОСОБА_2 на підставі довіреності, зазнав технічних пошкоджень в результаті зіткнення з автомобілем марки "Тойота Лендкрузер"р.н.000-46ТА, яким керував водій відповідача. Вина водія службового автомобіля марки "Тойота Лендкрузер"р.н.000-46ТА ОСОБА_3 стверджується постановою Франківського районного суду м.Львова від 18.11.2010 року. Згідно висновку спеціаліста №742/07 від 14.02.2007 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2 становить 8397,73 грн. Однак, вважають, що у зв’язку із простроченням грошового зобов’язання за період з 15.02.2007 року по 29.04.2011 року, крім стягнення з відповідача матеріальної шкоди, підлягає стягненню 3 % річних та сума боргу з врахуванням індексу інфляції, що становить 16141,43 грн. Крім того, вважають, що діями відповідача їм було завдано і моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях. Враховуючи вищенаведене, просять стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 16141,43 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди, на користь позивача ОСОБА_2 1011,75 грн. витрат на проведення експертизи та 2500 грн. моральної шкоди, а також понесені ними судові витрати.

Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви. Просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечив, просить відмовити в задоволенні позову з врахуванням пропущеного строку позовної давності.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечив, просить відмовити в задоволенні позову за минуванням строку позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи № 2-1977/11 та матеріали справи № 3-160/10 про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 3-160/10, 07.02.2007 року о 09.20 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки "Тойота Лендкрузер"р.н.000-46ТА по вул.Пасічна,49 в м.Львові, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував стану дорожнього покриття, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Мерседес Бенц"р.н.НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який зупинився попереду та відбившись від нього на зустрічну смугу руху, зіткнувся з автомобілем марки "Рено-11"р.н.574-48ТС під керуванням ОСОБА_4

Відповідно до постанови Франківського районного суду м.Львова від 18.11.2010 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КпАП України закрито у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КпАП України. Вищевказана постанова оскаржена ОСОБА_3, однак постановою Апеляційного суду Львівської області від 30.03.2011 року залишена без змін.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється у три роки, згідно ст. 257 ЦК України.

Таким чином, з врахуванням вищенаведених положень, позивачі пропустили строк звернення до суду за захистом свого порушеного права, оскільки з моменту заподіяння шкоди (дорожньо-транспортна пригода мала місце 07.02.2007 року) і до моменту звернення до суду за захистом свого порушеного права позивачі звернулися 13.05.2011 року, тобто після спливу трирічного строку, встановленої позовної давності згідно ст. 257 ЦК України.

У відповідності до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, що в задоволенні таких слід відмовити у зв’язку із пропуском строку звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Щодо моральної шкоди, то суд вважає, що в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, так як ця вимога є необґрунтованою, оскільки позивачами не представлено належних доказів, які б підтверджували факт завдання їм моральної шкоди.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 267, 1166, 1167 ЦК України, суд

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів після його проголошення. рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.