Івано-Франківський міський суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2011 року м. Івано-Франківськ № справи 0907/2-2388/2011 року
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бойчука О.В.
секретаря Кондратів Х.І.,
позивача ОСОБА_1
за участю відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4677,25 грн. та моральної шкоди в розмірі 3000,00 гривень.
Позивач обґрунтував такі позовні вимоги тим, що 04.08.2010 року ОСОБА_2 було визнано у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення за те, що 19 травня 2010 року о 13 год. 10 хв. ОСОБА_2 допустила зіткнення транспортного засобу, яким керувала, із транспортним засобом позивача. Внаслідок ДТП автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень на суму 4677,25 гривень, а позивач змушений був їздити на розбитому автомобілі та збирати довідки по різних інстанціях, внаслідок чого зазнав моральної шкоди, яку оцінив у 3000 гривень.
У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити. Пізніше подав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю та просить справу розглядати за його відсутності.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, викладених ними у письмовому запереченні. Вказали суду, що завдану шкоду повинна відшкодувати страхова компанія ПАТ "СК Універсальна", оскільки цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в цій страховій компанії.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, з’ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог у зв’язку з наступним.
Зібраними доказами по справі встановлено, що 19.05.2010 року в на вул. Незалежності в м. Івано-Франківську відбулася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2, яка визнана винною у вчиненні вказаного ДТП.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Наявною в матеріалах справи копією постанови Івано-Франківського міського суду від 04.06.2010 року, яка набрала законної сили, підтверджено вину відповідача ОСОБА_2 у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди(а.с. 8).
Копіями доданих позивачем до справи документів, зокрема рахунку № 04 від 25.05.2010р., товарного чеку від 22.05.2010р., товарного чеку від 21.05.2010р., квитанції від 20.05.2010р. та ремонтною калькуляцією "10/05/031 від 20.05.2010 року встановлено розмір матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_1 в розмірі 4677,25 грн.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З цих підстав, враховуючи, що відповідачем суду не подано доказів, які б підтвердили те, що цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована, суд вважає, що вимога позивача про стягнення на його користь матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_2 підлягає до повного задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно п. 5 вищевказаної Постанови Верховного Суду України (v0004700-95) до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодуванні моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій моральній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При вирішенні спору в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди суд виходить з оцінки причинного зв’язку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні та вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 500,00 грн. моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача, також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, ст.ст. 1167, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст. 10- 11, ст. 57, ст. 60, ч. 4 ст. 61, ч. 1 ст. 88, ст. 213- 215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, місце проживання якої: вул. Г.Хоткевича, буд. № 46, корп. № 4АДРЕСА_1, м. Івано-Франківськ, на користь ОСОБА_1, місце проживання якого: вул. Берегова, буд. № 18, с. Клубівці Тисменицького району Івано-Франківської області 4677 гривень 25 копійок матеріальної шкоди та 500 гривень 00 копійок моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, місце проживання якої: вул. Г.Хоткевича, буд. № 46, корп. № 4АДРЕСА_1, м. Івано-Франківськ, в дохід держави 51,00 гривень витрат по сплаті судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Бойчук О.В.