Київський районний суд міста Сімферополя АР Крим у складі: Головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Алексейчук А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, -

07 вересня 2011 року ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про визнання дійсним договору іпотеки від 15.06.2007 року, укладеного між «ПриватБанком» та ОСОБА_1, звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, виселення відповідача ОСОБА_1 із вказаної квартири та зняття його з реєстрації за вказаною адресою. Свої вимоги мотивували тим, що 15.06.2007 року між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір. За умовами даного договору Банком був виданий відповідачу кредит в сумі 33180,00 доларів США строком до 15.06.2017 року зі сплатою 0,92 % на місяць (11,04% річних) за користування кредитом. За умовами договору відповідач ОСОБА_2 зобовязалася щомісяця здійснювати сплату платежу для погашення заборгованості, відсотків, комісії та інших витрат. Станом на 25.08.2011 року відповідач має заборгованість у розмірі 26383,41 доларів США, що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 23739,71 доларів США; заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 2052,47 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 300,00 доларів США та пені за несвоєчасне виконання зобовязань за кредитним договором у розмірі 291,23 доларів США. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПриватБанк і ОСОБА_1 15.06.2007 року уклали договір іпотеки, за яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації за вищезазначеною адресою.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, письмово уточнила позовні вимоги, а саме - просила залишити без розгляду вимог про визнання дійсним договору іпотеки від 15.06.2007 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 Інші позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні з мотивів та підстав, викладених у позові.

Ухвалою суду від 14.12.2011 року позовні вимоги про визнання дійсним договору іпотеки від 15.06.2007 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, залишені без розгляду на підставі статті 207 Цивільного процесуального кодексу України.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, у судовому засіданні позов не визнала та просила у задоволені позову відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях до позову.

Третя особа - ОСОБА_2, у судове засідання не зявилася, про причину відсутності суду не повідомила. Про час та місце слухання справи була сповіщена належним чином, про що у справі є докази в матеріалах справи.

Вислухавши пояснення зявившихся представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши письмові докази, надані суду відповідно до приписів підставі статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статей 11, 27, 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, зобовязана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Згідно статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до договору.

Відповідно до частини 2 статті 1069 Цивільного кодексу України, права та обовязки сторін, повязані з кредитуванням, визначаються положеннями про позику та кредит (параграф 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України (435-15) ), якщо інше не встановлено договором або законом. Представлений позивачем розрахунок заборгованості відповідачки у суду не викликає сумнів про наявність в неї заборгованості перед позивачем.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу передбачено, що наслідками порушення відповідачкою щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Оскільки за умовами договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору щодо погашення кредиту не встановлено інших умов, суд вважає, що за встановлених обставин, вимоги позивача відповідають умовам укладеного договору та положенням діючого законодавства.

Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

За встановленими загальними правилами виконання зобовязань, що передбачені статтею 525 Цивільного кодексу України, не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

Судовим розглядом встановлено, що 15.06.2007 року між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір. За умовами даного договору Банком був виданий відповідачу кредит в сумі 33180,00 доларів США строком до 15.06.2017 року зі сплатою 0,92 % на місяць (11,04% річних) за користування кредитом. За умовами договору відповідач ОСОБА_2 зобовязалася щомісяця здійснювати сплату платежу для погашення заборгованості, відсотків, комісії та інших витрат. Станом на 25.08.2011 року по цьому кредитному договору мається заборгованість у розмірі 26383,41 доларів США, що за курсом 7,97 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.08.2011 року дорівнює - 210275 грн. 77 коп., що складається з:

заборгованості за кредитом у розмірі 23739,71 доларів США, що за курсом 7,97 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.08.2011 року складає - 189205 грн. 49 коп.;

- заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 2052,47 доларів США, що за курсом 7,97 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.08.2011 року складає 16358 грн. 18 коп.;

- заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 300,00 доларів США, що за курсом 7,97 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.08.2011 року складає 2391 грн. 00 коп.;

- пені за несвоєчасне виконання зобовязань за кредитним договором у розмірі 291,23 доларів США, що за курсом 7,97 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.08.2011 року складає - 1842 грн. 90 коп.

Третя особа по справі - ОСОБА_2, до тепер зазначену заборгованість не погасила, а тому судом ця обставина розцінюється, як одностороння відмова від виконання зобовязань.

Згідно матеріалам справи, 15.06.2007 року «Приватбанк» та ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором уклали нотаріально посвідчений договір іпотеки зареєстрований за № 697, за яким відповідач надав в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Договір іпотеки було посвідчено приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, на підставі статті 73 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до частини 1 статті 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

На підставі статті 586 Цивільного кодексу України, при невиконанні зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобовязання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою частиною 1 статті 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 неналежним чином виконувалися умови кредитного договору, у звязку з чим й встановилася заборгованість в розмірі 210275 грн. 77 коп., що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.08.2011 року дорівнює 26383,41 доларам США, й до тепер ця заборгованість не погашена, то суд вважає, що існують всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки це у повному обсязі задовольнить вимоги банку.

Проаналізувавши вищенаведене суд дійшов висновку, що оскільки на день винесення судом рішення вимоги позивача не виконані, порушення умов кредитного договору не усунені, то у Позивача виникло передбачене договором іпотеки право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Оскільки за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, суд вважає необхідним визначити відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку» спосіб реалізації предмету іпотеки, а саме звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Вимоги позивача про виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 та зняття його з реєстраційного обліку за цією адресою задоволенню не підлягають виходячи з такого.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається стягнення, буде перешкоджати реалізації предмета іпотеки.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Відповідно до довідки адресно-довідкового сектору ВГІРФО ГУМВС України в АР Крим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, але у 2008 році був знятий з реєстраційного обліку за вищезазначеною адресою до Київської області. Також суду не надано належних та допустимих доказів тому, що відповідач ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1, а тому відсутні правові підстави для задоволення цих позовних вимог банку.

Розглянувши дану цивільну справу за участю усіх зацікавлених осіб, у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності і справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесенні банком судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Київському районному суді міста Сімферополя АР Крим у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. Не зважаючи на задоволення позову частково, суд понесені банком судові витрати стягує у повному розмірі, оскільки матеріальні претензії банку задоволенні повністю й саме вони обумовили сплату судових витрат в такому розмірі.

На підставі статей 14, 525-530, 575, 586, 590, 612, 1050, частини 2 статті 1054, Цивільного кодексу України (435-15) , статей 12, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214- 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, с у д -

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SI20GA14481456 від 15.06.2007 року, в розмірі 210275 (двісті десять тисяч двісті сімдесят пять) грн. 77 коп., що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.08.2011 року відповідає 26383,41 доларам США - звернути стягнення на квартиру загальною площею 40,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки реєстровий № 697 від 15 червня 2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В задоволені решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та на інформаційно-тенічне забезпечення розгляду справи Київським районним судом міста Сімферополя АР Крим 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд міста Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.