Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді Чебан В.М.

при секретарі Костащук І.І.

за участю представника відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя,-

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя, посилаючись на те, що з 30.10.2004 року по 30.05.2011 року сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією паспорта та свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданого 30.05.2011 року відділом РАЦС Чернівецького міського управління юстиції.

Під час шлюбу в 2006 році подружжя придбало легковий автомобіль марки «Део Ланос», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 вартість якого на даний час складає 27814 грн. згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи СП «Західно-Український Експертно Консультативний Центр»№ 711/2 від 10 жовтня 2011 року.

Згідно ст.ст. 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності і у разі поділу частини дружини та чоловіка є рівними.

Виходячи з наведеного позивач вважає, що йому належить 1/2 частини майна у вигляді грошової компенсації оскільки автомобіль є неподільним майном і на даний час відповідачка одноособово користується автомобілем, вважає його своєю особистою власністю, та висловила думку про реалізацію автомобіля без згоди позивача.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу знаходиться у відповідачки і на адвокатський запит згідно довідки УДАЇ УМВС України в Чернівецькій області № 8/2650 від 14.06.2011 року відмовлено в отриманні інформації щодо власника даного автомобіля.

Крім цього, позивач вважає твердження відповідачки щодо отримання в подарунок коштів на придбання автомобіля від своїх родичів таким, що не відповідає ч. 5 ст. 719 ЦК України оскільки дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-кратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно ст.1 Декрету Кабінет Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року до валютних цінностей належить валюта України, якою визначаються грошові знаки у вигляді банкнот.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь 13907 грн. компенсації по розподілу автомобіля марки «Део Ланос», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який залишити у її власності та стягнути судові витрати: держмито та ІТЗ, а також оплату за надання юридичних послуг.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак до його початку представник позивача спрямував до суду через канцелярію суду заяву, згідно якої підтримав заявлені ним позовні вимоги та просив розглядати справу у їх відсутність.

Представник відповідачки - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила відмовити в їх задоволенні за безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідачки, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що з 30.10.2004 року по 30.05.2011 року сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією паспорта та свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданого 30.05.2011 року відділом РАЦС Чернівецького міського управління юстиції. (а.с. 5-6) Зазначеного факту не заперечували самі сторони.

Під час шлюбу в 2006 році подружжя придбало легковий автомобіль марки «Део Ланос», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 вартість якого на даний час складає 27814 грн. згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи СП «Західно-Український Експертно Консультативний Центр»№ 711/2 від 10 жовтня 2011 року. (а.с. 52-61)

Згідно ст. 60 ч.1 Сімейного кодексу України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст. 63 Сімейного кодексу України - дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Законодавством встановлено, що спільна сумісна власність є безчастковою і право кожного із співвласників поширюється на все майно.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 372 Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Домовленості між позивачем та його дружиною про визначення або виділення частки із майна, що є у спільній сумісній власності подружжя не було.

Згідно ксерокопії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «Део Ланос», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 значиться відповідачка ОСОБА_3.(а.с. 42)

Виходячи з наведеного суд вважає, що позивачу належить 1/2 частини майна у вигляді грошової компенсації в сумі 13907 грн., оскільки автомобіль є неподільним майном і на даний час відповідачка одноособово користується автомобілем, чого в судовому засіданні не заперечувала представник відповідача.

За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується посилань представника відповідача на договір дарування грошей від 16.01.2007 року, відповідно до якого батько відповідачки ОСОБА_4 подарував ОСОБА_3 49000 грн., то відповідачкою та її представником в судовому засіданні не доведено, що саме за ці гроші був придбаний спірний автомобіль. На підтвердження зазначеної обставини відповідачкою та її представником не надано суду належних та допустимих доказів.

Більше того, відповідно до ксерокопії квитанції від 16.01.2007 року, наданої представником відповідачки, вбачається, що платником АКБ «Укрсоцбанк»на адресу української автомобільної корпорації виступила безпосередньо ОСОБА_3. (а.с.41)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 63 Сімейного кодексу України; ч.ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 208, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 13 907 (тринадцять тисяч девятсот сім ) гривен компенсації по розподілу автомобіля марки «Део Ланос», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який залишити у власності ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, судовий збір в сумі 234 (двісті тридцять чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцать) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 випрати понесенні ним на правову допомогу в сумі 500 (пятсот ) гривень.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.